Правила термінів

1. Термін, який є нерозподіленим у засновку, не може бути розподіленим у висновку.

Саме це правило порушене у наведеному вище прикладі. Більший термін «ті, хто дихає киснем» був нерозподіленим у засновку (як предикат стверджувального судження), а у висновку став розподіленим (як предикат заперечного судження). Цей силогізм неправильний, бо неналежність земноводних до людей не є достатньою підставою для твердження, ніби земноводні не належать до тих, хто дихає киснем, оскільки «ті, хто дихає киснем» є поняттям родовим стосовно поняття «людина».

Помилки цього типу називають «недозволеним розширенням більшого терміна», оскільки в засновку він мислився не в повному обсязі, а у висновку — в повному. При порушенні правила силогізму щодо крайнього терміна трапляється й помилка «недозволеного розширення меншого терміна».

Хибність цього силогізму можна довести і шляхом графічного зображення співвідношення обсягів його термінів. Для цього досить вказати на дві можливості такого зображення, наведені на схемі 21.

Поняття «земноводні», крім вказаних на схемі випадків, можна розглядати ще й так: як перехресне стосовно «тих, хто дихає киснем»; як таке, обсяг якого разом з обсягом поняття «людина» повністю вичерпує обсяг поняття «ті, хто дихає киснем»; як таке, в якому мисляться не тільки всі, хто дихає киснем, крім людей, але й ті, хто не дихає киснем (принаймні деякі з них) тощо.

2. Середній термін неодмінно має бути розподіленим принаймні в одному із засновків.

Якщо він нерозподілений, однозначно визначити відношення між крайніми термінами (тобто між, суб'єктом і предикатом висновку) неможливо. Так, у силогізмі «Всі адвокати — юристи, і прокурори — юристи; отже, прокурори є адвокатами» порушено правило щодо розподіленості середнього терміна. Середній термін повинен бути поняттям видовим щодо більшого терміна і родовим стосовно меншого терміна. У наглому ж прикладі поняття «юрист» (середній термін) є родовим стосовно більшого терміна. Про неправильність цього силогізму свідчить і графічне зображення відношення обсягів його термінів. На схемі 22 вказано лише два із багатьох можливих випадків.

3. Кожен силогізм повинен мати три, і тільки три, терміни.

Порушення цього правила веде до логічної помилки, яка називається «почетверінням термінів». Ця помилка є одним із виявів порушення закону тотожності. Однією з обставин, яка сприяє припущенню подібних помилок, є багатозначність деяких слів, зокрема явище омонімії. Прикладом такої помилки може бути силогізм: «Метали — хімічні елементи. Бронза — метал. Отже, бронза — хімічний елемент». Тут під поняттям «метал» у першому засновку розуміють хімічні елементи, а в другому — сплави певних хімічних елементів. Іншими словами, роль середнього терміна тут виконує не одне і те ж поняття. Наведений приклад силогізму, в якому порушується правило щодо кількості в ньому термінів, можна зобразити за допомогою кругової схеми 23.

Та навіть знаючи будову силогізму і правила термінів, не завжди можна відрізнити правильні силогізми від неправильних. Так, силогізм «Жоден громадянин України не бажає ядерної війни. Ця людина не є громадянином України. Отже, вона бажає ядерної війни» відповідає всім наведеним до цього вимогам: висновок тут утворено з крайніх термінів, причому менший з них є суб'єктом висновку, а більший — предикатом; до складу цього силогізму входять лише три терміни; середній і крайні терміни у засновках тут розподілені. І все-таки цей силогізм —неправильний. Щоб з'ясувати причини його неправильності, треба ознайомитися зі змістом ще однієї групи правил силогізму.

Дата добавления: 2014-01-04