Лідерство в групах і колективах. Лідерство та керівництво. Типи лідерів

Методи вивчення між особистих стосунків в групі. Соціометрія та референтометрія

Від того, як складаються стосунки індивіда з групою, багато в чому залежить його емоційний стан, подальший розвиток, соціальна адаптація та інтеграція в життя суспільства в цілому. Група здатна розвивати індивідуальний потенціал кожного члена групи, а може виступати і негативним фактором його життєдіяльності, стримувати його активність, блокувати прояв кращих якостей, породжувати нові комплекси та проблеми.

Для отримання об’єктивної інформації про взаємостосунки окремої людини з групою є цілий арсенал різноманітних методів. Однак найбільш вживаними є соціометрія та референтометрія.

Метод соціометрії, запропонований американським психологом Дж.Морено (30 р. ХХ ст.), базується на техніці вияву та фіксування емоційних переваг окремих членів малої соціальної групи. З його допомогою кількісно оцінюється характер та міра переваг, байдужості та неприйняття (аж до відторгнення) між членами групи в процесі між особистісної взаємодії. За допомогою соціометрії можуть бути виявлені також ті стосунки типу симпатії-антипатії, які самі члени групи навіть не усвідомлюють. Опис методики.

Результатом соціометрії є виділення соціального статусу індивіда в межах групи: визначається, хто з членів групи є „зіркою”, а хто – „ізольованим”. Соціометричний метод є досить оперативним і дає можливість досить чітко визначити картину емоційно підкріплених зв’язків в межах групи.

Недоліки соціометрії. Тому виникає додаткове завдання – вияв мотиваційного ядра вибору міжособистісних стосунків. Це можна зробити шляхом постановки запитань типу: «Чому сааме ти вибираєш цю людину?» «Яким для тебе є ідеальний відпочинок?» тощо

Референтометрія – вимірювання ціннісної значущості членів групи (п’яте запитання соціометричної методики). Вибираючи відповіді, чиї б відповіді хотілось би знати, людина орієнтується не стільки на емоційну привабливість, скільки на ціннісну значущість для неї особистості даної людини.

Дійсно, досвід показує, що члени групи, які набирають найбільшу кількість балів за 5 запитанням, не завжди співпадають ні з „зірками”, ні з тими, хто має високий статус у групі. Серед них можуть бути потенційні лідери (люди, які мають реальний вплив на думки та вчинки членів групи), авторитетні для групи люди (за ними, можливо, не підуть, але їх думка поважається і береться до уваги)

Для учбових та організаційних цілей дуже важливо виявити тих членів групи, які найбільшою мірою впливають на соціальні стосунки (лідерів групи). Лідером називають ту особистість, за якою всі інші члени групи закріплюють право бути референтною особою. Лідеру зазвичай делегується відповідальність за прийняття найбільш важливих рішень. Які торкаються інтересів всієї групи. Від нього очікується визначення цілей спільної діяльності або життя групи в цілому, організація безпосередніх дій, спрямованих на досягнення даних цілей.

Цікаво, що лідером може бути і не соціометричною „зіркою”, не мати симпатій у оточуючих людей. Це відбувається у випадку, коли критерії лідерства і соціометрії не співпадають. Так, діловий лідер, тобто людина, яка має найбільші здібності в організації формальної системи стосунків і більш, ніж інші, здатний організувати групу на виконання спільної діяльності, може і не отримати визнання в системі емоційних виборів. В групі може бути емоційний лідер – людина, яка найбільш сильно впливає на систему міжособистісних стосунків. До нього найчастіше звертаються за порадою, він добровільно приймає на себе функції психотерапії, надання психологічної допомоги і підтримки. І одночасно він не високо оцінюється як діловий партнер. Найчастіше ділові лідери ігнорують міжособистісні стосунки в групі, а іноді і маніпулюють ними. В стосунках вони часто керуються принципом: „заважають роботі – погано, допомагають роботі – добре” Емоційні ж лідери найчастіше не орієнтовані на керівництво, їх вплив базується скоріше на співпереживання та співчутті.

В групі може бути і інтелектуальний лідер, визнаний ерудит, який найчастіше може бути неефективним при розв’язанні ділових питань. А може бути культурний лідер, який привносить в групу естетичну інформацію і критерії оцінювання культурних аспектів життя.

Особи, які мають успіх в двох і більше сферах життя, називають абсолютними лідерами.

З точки зору загальної структури стосунків в групі може бути і негативний лідер – людина, яка має високу референтність і соціометричний статус, вплив якої спрямований на дезорганізацію групової діяльності. Якщо негативізм лідера базується на потребі самоствердження, то варто надати йому можливість утвердитись в професійно значущих діях, передати йому частину функцій організації учбових завдань, контролю за готовністю групи до обговорення професійних проблем, підключити до аналізу його життєвий та професійний досвід.

Необхідно також опиратись на неформальну структуру лідерства при виборі активу групи. Адже в будь-якій учбовій групі існує декілька додаткових неформальних підгруп, в межах яких є власні лідери. Дії таких груп та їх лідерів можуть заважати досягненню спільних цілей групи. Члени окремих підгруп можуть ворогувати між собою, прагнути до домінування в житті групи

Дата добавления: 2014-01-04