Індивідуальна мобільність - це

Найбільш важливе в соціології поняття

Загальні правила поведінки в різних соціальних ситуаціях називаються

- законами;

- соціальними нормами;

- суспільними традиціями;

- життєвими принципами людини.

28. Вибіркова сукупність при соціологічних дослідженнях – це:

- певна кількість елементів генеральної сукупності, відібрана за певними правилами;

- частина генеральної сукупності, відібрана випадково, без системи;

- усяка генеральна сукупність, згрупована за певними ознаками.

29. Перехід соціального суб’єкту з одного становища в інше, будь–яка модифікація суспільства, його елементів – це:

- соціальна мобільність;

- соціальний регрес;

- соціальна динаміка;

- соціальний прогрес.

30. Процес та результат появи в суспільстві соціального інституту називається:

- регіоналізація

- інституціалізація;

- дисфункція;

- стабілізація.

- суспільне; - моральне; - соціальне; - маргінальне; - толерантне.

- переміщення в соціальному просторі групи індивідів;

- будь-яке переміщення індивіду в географічному просторі;

- переміщення індивіду в соціальному просторі;

- зміни внутрішнього світу особистості.

33. Автором теорії соціальної мобільності є:

- К. Маркс; - Ч. Дарвін; - З. Фрейд; - П. Сорокін; - Г. Зіммель.

34. Референтна група – це:

- зазвичай велика слабо структурована група людей, які можуть взагалі не знати один одного;

- те саме, що велика група людей;

- група людей, яка є прикладом визнаних взірців поведінки в певних верствах суспільства.

- група людей, пов’язаних безпосередньо, структурована за соціальними ролями.

35. Поняття “особистість” визначається у такий спосіб:

- сукупність соціальних, біологічних і психологічних якостей;

- стійкі особливості соціальної поведінки;

- моральна людина;

- функціональна приналежність до тієї або іншої соціальної групи.

36. Соціалізацію можна охарактеризувати як:

- процес досягнення економічної самостійності;

- соціальний процес, що закінчується в зрілому віці;

- соціальне явище, яке пов'язане з поведінковими стереотипами;

- соціально-професійне становлення особистості;

- процес засвоєння культурних норм, цінностей і освоєння соціальних ролей.

37. Найбільш широким за змістом з перелічених нижче є поняття:

- особистість; - людина; - індивід; - індивідуальність.

38. У загальноприйнятій класифікації виділяють такі стадії соціалізації:

- первинна, вторинна та третинна;

- id, ego, superego;

- досоціальна, соціальна, постсоціальна;

- біологічна, культурна та генетична.

39. Процес соціалізації закінчується:

- в юнацькому віці;

- в зрілому віці;

- продовжується все життя;

- після набуття освіти та кваліфікації.

40. Ресоціалізація:

- процес входження групи до якогось соціального простору;

- це процес послаблення соціальних зв’язків людини, який провокує втрату нею деяких норм та цінностей;

- це процес адаптації людини до суспільства та засвоєння нею норм та цінностей;

- це процес переоцінювання норм та повторної адаптації, якій супроводжує перехід людини з одного середовища до іншого.

41. Згідно Ч.Кулі, соціальне «Я» - це:

- набір базових я-відчуттів, які, в свою чергу, формуються й наповнюються змістом через взаємодії зі значущими іншими, особливо в первинних групах;

- будь-яка особистість;

- поведінкова адаптація до середовища;

- нормальні емоції, що розвиваються в стійкій згоді.

42. Девіантна поведінка особистості означає:

- поведінка, яка пов’язана з повним підпорядкуванням офіційним соціальним установам держави;

- бінарна позиція індивіда по відношенню до соціальних явищ;

- поведінка, що характеризує відхилення від загальноприйнятих соціальних норм;

- інертна поведінка людини.

43. Тип родини, для якого характерний справедливий розподіл родинних обов’язків та спільне прийняття рішень – це:

- нуклеарна сім’я;

- патріархальна сім’я;

- матріархальна сім’я;

- егалітарна сім’я;

- розширена сім’я.

44. На інформаційній засаді базується суспільство:

- традиційне;

- промислове;

- постіндустріальне;

- глобалізаційне.

45. Молодь можна віднести до такої соціальної групи, а саме:

- соціально-демографічної;

- соціально-професійної;

- соціально-територіальної;

- соціально-культурної;

- соціально-політичної.

46. Предметом соціології є:

- суспільство;

- дослідження історичного розвитку суспільства через опис унікальних явищ в часовому і просторовому контексті, які, в кінцеву підсумку, залежать від способу виробництва матеріальних благ;

- психічні процеси людини в суспільстві в усьому розмаїтті їхніх проявів; кореляції між цими проявами й процесами в центральній нервовій системі; обумовленість психіки соціальними стосунками суб’єкта, роль його особистісних якостей;

- виникнення, становлення, функціонування та розвиток соціальних інститутів, організацій, спільнот; їхня взаємодія між собою; соціальні відносини, що є результатом цих взаємодій; закономірності суспільних явищ та масових рухів.

47. Соціальна позиція, яку займає індивід завдяки своїм власним зусиллям, відноситься до статусу:

- приписаному; - досягнутому; - особистому; - сімейному.

48. Індивідуальна мобільність – це:

- переміщення в соціальному просторі групи індивідів;

- будь-яке переміщення індивіду в географічному просторі;

- переміщення індивіду в соціальному просторі;

- зміни внутрішнього світу особистості.

49. Збільшення частки чисельності середнього класу в суспільстві призведе до:

- підвищення кваліфікації працівників; - збільшення чисельності працівників;

- стійкості та стабільності суспільства; - збільшення вартості товарів і послуг;

- скорочення чисельності інтелігенції.

50. Соціальний статус – це:

- позиція індивіду в соціальному просторі, якій зазвичай присвоюється певна висота;

- функціональне навантаження індивіду в суспільстві, виражене в його обов’язках та правах і втілене у взірцях соціально ухваленої поведінки відповідно до його позиції в суспільстві;

- ситуація, коли передписані індивіду різними позиціями дії заперечують одна іншу;

- комплекс соціальних динамічних функціональних навантажень індивіду.

51. Хто вважається батьком – засновником соціології:

- Г. Спенсер; - Д. Мід; - О.Конт; - П. Сорокін; - М.Вебер; - Е. Дюркгейм.

52. Великі соціальні групи, одна з яких, маючи власність, отримує можливість привласнювати працю іншої групи, це:

- страти; - класи; - статуси; - партії; - ролі.

53. Два розділи соціології згідно з Контом:

- соціальна антропологія та соціальна анатомія; - соціальна фізіологія та соціальна морфологія;

- соціальна статика та соціальна динаміка; - соціальні відносини та соціальні інститути.

54. Структурні рівні в особистості - Id, Ego, Superego – виділяв:

- Е.Фромм; - З.Фрейд; - Ч. Кулі; - Т. Парсонс.

55. Соціалізація – це:

- процес входження групи до якогось соціального простору;

- це процес послаблення соціальних зв’язків людини, який провокує втрату нею деяких норм та цінностей;

- це процес адаптації людини до суспільства та засвоєння нею норм та цінностей;

- це процес переоцінювання норм та повторної адаптації, якій супроводжує перехід людини з одного середовища до іншого.

56. Розширена сім’я – це сім’я, що включає до себе:

- тільки чоловіка, жінку і дітей, економічно залежних від батьків;

- декілька поколінь родичів, що мешкають в одному будинку (квартирі) або дуже близько один від одного;

- первинна форма соціальної організації, що виникла на основі родинних зв’язків усіх близьких та далеких родичів.

57. Процес та результат появи в суспільстві соціального інституту називається:

- інституціоналізація; - дисфункція; - стабілізація.

58. На інформаційній засаді базується суспільство:

- традиційне; - промислове; - постіндустріальне.

59. За формою протікання конфлікти поділяються на:

- насильницькі й ненасильницькі; - відкриті та закриті;

- явні та латентні; - штучні та природні.

60. Масова культура:

- різновид культури, спрямований на розважальну індустрію, зорієнтовану на найбільш розповсюджені, усереднені смаки та поширюється ЗМІ;

- велика частка культури, що охоплює сферу інформації та може передаватися через матеріальні носії або усно;

- комплекс регулятивних, інформаційних та символічних компонентів, що оформлює соціальні взаємодії в межах будь-якої соціальної групи;

- вид культури, спрямований на вироблення духовної продукції, зрозумілої вузькому колу людей переважно з вищого класу.

Дата добавления: 2014-01-04