Основні показники джерел надзвичайних ситуацій техногенного характеру та параметри їх уражальних чинників, які підлягають контролю і прогнозуванню

Найменування та визначення основних показників джерел природних надзвичайних ситуацій та номенклатура, позначення, розмірність і порядок визначення параметрів уражальних чинників техногенних надзвичайних ситуацій

Основними з нормативно-правових документів, які обґрунтовують організацію і функціонування підсистеми ідентифікації джерела досліджуваної НС, номенклатури та параметрів її уражальних чинників, є:

ДСТУ 3891 – 99. Безпека у надзвичайних ситуаціях. Терміни та визначення основних понять;

ДСТУ 4933: 2008. Безпека у надзвичайних ситуаціях. Техногенні надзвичайні ситуації. Терміни та визначення основних понять;

ДСТУ 7097: 2009. Безпека у надзвичайних ситуаціях. Джерела техногенних надзвичайних ситуацій. Класифікація і номенклатура параметрів уражальних чинників;

ДСТУ 3994: 2000. Безпека у надзвичайних ситуаціях. Надзвичайні ситуації природні. Терміни та визначення;

ДСТУ 4934: 2008. Безпека у надзвичайних ситуаціях. Джерела фізичного походження природних надзвичайних ситуацій. Номенклатура та показники впливів уражальних чинників.

Згідно з положеннями ДСТУ 4933: 2008:

«техногенна надзвичайна ситуація (ТНС) – це надзвичайна ситуація, спричинена уражальними чинниками джерела техногенної надзвичайної ситуації»;

«джерело техногенної НС -те, що спричинює небезпечну подію (тобто процеси виникнення і розвитку будь-якої аварії) на промисловому, сільськогосподарському чи транспортному об’єкті, унаслідок чого виникла (чи може виникнути) конкретна надзвичайна ситуація»;

«уражальний чинник джерела техногенної НС – це складник небезпечної події, що його характеризують фізичні, хімічні чи біологічні дії та прояви, які визначено чи виявлено відповідними параметрами».

Відповідно до вимог ДСТУ 7097: 2009 уражальні чинники (УЧ) джерел техногенних НС класифікують:

за походженням: УЧ прямої дії або первинні (безпосередньо спричинюють виникнення НС); УЧ побічної дії або вторинні (призводять до змін НПС);

за типом дії: УЧ фізичної дії; УЧ хімічної дії; УЧ біологічної дії;

за механізмом дії (і номенклатурою параметрів УЧ):

УЧ фізичної дії: повітряна ударна хвиля (тиск у фронті УХ, ГПа, тривалість фази стиснення, с, імпульс фази стиснення, кг·м/с, швидкість розповсюдження, м/с, радіус ураження, км); хвиля стиснення у ґрунті (швидкість поширення, м/с, максимальний тиск, ГПа, час дії, с, час нарощування тиску до максимального, с, радіус ураження, км); хвиля прориву гідротехнічних споруд (швидкість поширення, м/с, висота Хв.Пр, м, температура води, °C, час існування, с, площа ураження, км²); уламки та осколки (маса, т, швидкість розльоту, м/с, радіус ураження, км); забруднення крім радіоактивного (густина забруднення т/км², маса забруднювальної речовини, т, швидкість переміщування хмари забрудненого повітря, км/год, площа забруднення км²); екстремальне нагрівання НПС (температура, °C); іонізувальне випромінювання (питома активність радіонуклідів у джерелі випромінювання Бк/кг, поверхнева густина енергії випромінювання, Дж/м², потужність еквівалентної дози, Зв/с, площа ураження, км²); радіоактивне забруднення (поверхнева активність, Бк/м², об’ємна активність, Бк/м³, швидкість переміщування хмари забрудненого РР повітря, км/год, площа забруднення, км²);

УЧ хімічної дії: токсична дія НХР (ГДК НХР, мг/м³, клас небезпеки НХР, час прихованого періоду дії, с); хімічне забруднення (стійкість НХР у НПС, хв, агрегатний стан НХР, розчинність НХР, мг/м³, маса, т, густина кг/м³, швидкість переміщування хмари, км/год, площа ураження, км²);

УЧ біологічної дії (при викидах препаратів та патологічних агентів): біологічне зараження (швидкість поширення, км/год, зараження людей збудниками, ос., зараження тварин, голів, зараження рослин, км², час прихованого періоду, год (діб), площа зараження, км²).

У ДСТУ 4933: 2008 наведено таблицю «Номенклатура параметрів основних уражальних чинників джерел техногенних надзвичайних ситуацій».

Дата добавления: 2014-01-04