Концепції походження грошей

План лекції

Тема лекції: Сутність і функції грошей

Лекція № 1

1. Предмет і завдання курсу «Гроші та кредит»

2. Концепції походження грошей

3. Еволюція грошей

4. Поняття гроші. Функції грошей

5. Якісні властивості грошей

Література:

1. Вовчак О. Д. Гроші та кредит: навч. посібн. / О. Д. Вовчак, І. Є. Бучко, З. Р. Костак. – К.: Центр учбової літератури, 2012. – С.21-34.

2. Гроші та кредит: підручник/ М. І. Савлук, А. М. Мороз, І. М. Лазепко та ін.; За заг. ред. М.І.Савлука. – К.: КНЕУ, 2006. – С.9-36, 48-54.

3. Коваленко Д. І. Гроші та кредит: теорія і практика: навч. посібник / Д. І. Коваленко. – К.: Центр учбової літератури, 2010. – С.13-24.

Зміст лекції

1. Предмет і завдання курсу “Гроші і кредит”

Метою вивчення дисципліни “Гроші та кредит” є формування базових знань з теорії і практики використання грошей і кредиту, інших фінансово-кредитних інструментів, засвоєння закономірностей функціонування грошового ринку та грошових систем у процесах розподілу і споживання, а також їх впливу на процеси відтворення в умовах ринкової економіки; опанування методів аналізу й оцінки державної монетарної і фінансово-кредитної політики, розвитку банківської системи.

Предметом вивчення дисципліни “Гроші та кредит” є гроші, їх сутність і функції у ринковій економіці, грошовий ринок і грошові системи, сутність, роль і види кредиту, валюта і валютні відносини та місце і роль в економічній системі НБУ і комерційних банків.

Завдання курсу полягає в тому, щоб не просто вивчити відповідний обсяг знань з дисципліни “Гроші та кредит”, знати основні категорії, закономірності та механізми функціонування грошово-кредитної системи держави, розуміти положення відповідних нормативних документів і Законів України з цих питань, а й бачити за їх змістом реальні економічні процеси і тенденції розвитку, вміти їх аналізувати, прогнозувати майбутнє, впливати на його хід через власні економічні дії як у суспільному так і у власному житті.

Починаючи з Аристотеля і до XVIII ст. у теорії грошей досить поширеною була думка, що гроші виникли внаслідок угоди між людьми або запроваджені законодавчими актами держави задля полегшення обміну товарів. Таке трактування походження грошей дістало назву раціоналістичної концепції.

Раціоналістична концепція — гроші виникли як наслідок певної раціональної угоди між людьми через необхідність виділення спеціального інструменту для обслуговування сфери товарного обігу.

Проте науковий аналіз походження та природи грошей, зроблений класиками політичної економії А. Смітом, Д. Рікардо, К. Марксом, довів безпідставність раціоналістичної концепції. Адже гроші в їх найпростіших проявах виникли на ранніх ступенях розвитку суспільства, коли ні фактор взаємної домовленості, ні державна влада просто не могли відігравати істотної ролі у формуванні економічних відносин, тим більше конституювати таку складну їх форму, як гроші.

Засновники класичної політичної економії дійшли висновку, що виникнення грошей зумовлене труднощами безпосереднього обміну продуктами праці. На найнижчих щаблях економічного розвитку, коли виробники тільки почали одержувати надлишки продуктів своєї праці і хотіли їх обміняти, зробити це було досить складно: бажання двох суб'єктів ринку щодо обміну продуктами своєї праці не збігалися. Наприклад, власник шкур овець хотів виміняти на них зерно, але власникові зерна потрібна була сокира. Добре, якщо власник останньої мав потребу в шкурах овець, тоді обмін міг відбутися. Інакше всі троє нічого не могли придбати і поверталися з ринку зі своїми товарами.

Поступово учасники обміну впевнювалися в тому, що серед продуктів, котрі обмінюються на ринку, є такий, попит на який найбільший, тобто він має найвищу споживну цінність. Цей продукт завжди можна легко обміняти на необхідне в даний момент благо. Припустимо, що таким продуктом у даній місцевості є сіль. Якщо вона виявиться в місці обміну, то власник овечих шкур відразу обміняє їх на сіль, за яку потім виміняє необхідне йому зерно прямо чи опосередковано: спочатку — сокиру, а за неї — зерно.

У цьому випадку сіль для власника шкур є не просто споживною цінністю, а засобом обміну, тобто виконує найпростішу функцію грошей. З розвитком і ускладненням обміну такі продукти стають дедалі бажанішими для учасників обміну. їх починають приймати всі в обмін на звичайні продукти, а відтак вони поступово набувають нової споживної цінності — властивості бути загальним товарним еквівалентом. В окремих місцевостях, де з глибокої давнини відбувався обмін, поступово виділялися свої товари на роль загального еквівалента. У такій ролі в різних народів виступали худоба, хутра, сіль, зерно, черепашки, метали та ін.

Стихійне закріплення за одним із товарів ролі загального еквівалента означало, власне, появу грошей в їх найпростішому вигляді. Вони вже могли виконувати висхідні, базові грошові функції — засобу мірила цінності та засобу обігу. Ці функції були першими в історії розвитку грошей. їх одночасне виконання перетворило звичайний товар — сіль — в якісно інше явище — гроші. Проте на цій примітивній формі розвиток грошей не зупинився.

У міру розвитку товарного виробництва, зростання продуктивності суспільної праці, ускладнення та розширення територіальних меж обміну ринок неухильно посилював вимоги до грошового товару. Зокрема посилювалися вимоги щодо портативності, здатності легко ділитися і відновлювати потрібну форму, тривалого зберігання фізичних якостей, високої питомої вартості та здатності тривалий час утримувати її на незмінному рівні та ін. Формування перелічених вимог привело спочатку до заміни в ролі загального еквівалента звичайних товарів першої необхідності (худоба, сіль, зерно) товарами-прикрасами (перли, черепашки, хутра тощо), а потім цих останніх — кусочками металів, спочатку звичайних (залізо, мідь), а потім — благородних (срібло, золото).

Потреби ринку в забезпеченні ефективного обміну та його вимоги до грошей поступово набули настільки важливого значення, що відбулося розмежування природної споживної цінності грошового товару — його здатності задовольняти певну потребу людини і його специфічної споживної цінності як грошей — здатності задовольняти потреби ринку в засобах обігу, зберігання цінності тощо. У цій ролі грошовий товар набув здатності задовольняти будь-яку потребу людини, знеособлену абстрактну людську потребу як таку. Причому в міру актуалізації другої споживної цінності грошового товару послаблювався зв'язок останнього з першочерговими життєвими потребами. Врешті-решт роль грошей взагалі перейшла до нематеріального носія, що зовсім не має ніяких споживних якостей. Це сталося в середині XX ст. через демонетизацію золота.

Як видно з викладеного, виникнення та розвиток грошей — тривалий еволюційний процес, зумовлений стихійним розвитком товарного виробництва та обміну. Таке трактування походження грошей дістало назву еволюційної концепції. Воно є більш науково достовірним і створює сприятливу базу для вияснення сутності грошей.

Еволюційна концепція — гроші виділяють із загальної товарної маси, оскільки вони найпридатніші для виконання функціональної ролі грошового товару. Той чи інший товар стає грішми лише в межах певної особливої суспільної форми, товарного виробництва й обігу.

Дата добавления: 2014-01-04