Поняття колективного договору

Поняття колективного договору.

2. Колективні переговори по укладенню колективного договору.

3. Порядок укладення колективного договору і його зміст.

4. Контроль за виконанням колективного договору і види відповідальності за невиконання його зобов'язань.

В Україні правове регулювання колективних договорів і угод зддійснюється Законом України „Про колективні договори та угоди” від 1 липня 1993 року, розділом ІІ „Колективний договір” КЗпП.

Згідно з діючим законодавством, ко­лективний договір – це угода, що укладається власником підприєм­ства або уповноваженою ним особою, з однієї сторони, і трудовим колективом найманих працівників, який уповноважив профспілко­вий комітет чи інший представницький орган на проведення ко­лективних переговорів і укладення договору, — з другої, з метою врегулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відно­син, що потребують додаткової регламентації з урахуванням особ­ливостей здійснення праці на даному підприємстві, а також пи­тань, що не урегульовані чинним законодавством.

Метою колективного договору є поліпшення господарської діяльності підприємства, підвищення його рентабельності і якості продукції, що випускається, забезпечення трудящим можливості брати участь в управлінні виробництвом, удоско­налення винагороди за працю, підняття рівня охорони праці, матеріально-побутового та культурного обслуговування працю­ючих.

Забороняється включати до колективного договору умови, що погіршують порівняно з чинним законодавством становище працівників.

Зміст колективного договору і його сторони значною мірою залежать від форми власності на засоби виробництва.

2. Колективні переговори по укладенню колективного договору.

Укладенню колктивного договору передують колективні переговори між сторонами колективного договору. Від імені трудового колективу переговори повинен вести орган, який одержав на це повноваження. Відповідно до прак­тики, що існувала в минулі роки, таким органом виступав проф­спілковий комітет підприємства.. Але право вести колективні переговори може надаватись й іншим представниць­ким органам, наприклад раді трудового колективу, страйково­му комітету, якщо трудовий колектив висловився за надання їм таких повноважень. Такі повноваження надаються загаль­ними зборами трудового колективу або конференцією його членів шляхом голосування.

Якщо на підприємстві є кілька професійних спілок чи інших об'єднань або інших уповноважених колективом представниць­ких організацій, усі вони повинні сформувати спільний пред­ставницький орган для ведення переговорів і укладення колек­тивного договору.

Існують декілька етапів проведення колективних переговорів:

1.Початок колективних переговорів.

Для ведення переговорів будь-яка із сторін не раніше як за три місяці до закінчення строку дії колективного договору або у строк, визначений діючим колективним договором, письмово повідомляє іншу сторону про початок переговорів. Інша сто­рона протягом семи днів повинна розпочати переговори.

Ухилення осіб, які представляють власників або уповнова­жених ними органів чи профспілки, або інших уповноважених трудовим колективом органів від участі в переговорах щодо укладення, зміни чи доповнення колективного договору, умис­не порушення встановленого законодавством строку початку таких переговорів або незабезпечення роботи комісій з пред­ставників сторін тягне за собою накладення штрафу в десять мінімальних розмірів заробітної плати.

2.Створення робочої комісії.

Для ведення переговорів і підготовки проектів колективно­го договору утворюється робоча комісія з представників сторін, наділених відповідними повноваженнями.

Мінімальні гарантії членів комісії визначені Законом України «Про колективні договори і угоди». Перед(к особи, які беруть участь в переговорах як представники а також спеціалісти, запрошені для участі в роботі комісії в період переговорів і підготовки проекту колективного договора звільняються від основної роботи із збереженням середньомісячного заробітку та включенням цього часу до трудового ста­жу. Всі витрати, пов'язані з участю у переговорах і підготовкою проекту, компенсуються в порядку, передбаченому законодав­ством про працю або колективним договором.

3.Перерви протягом колективних переговорів.

Переговори можуть перериватися, якщо сторони не дійшли згоди при обговоренні конкретних пропозицій. У таких випадках складається протокол розбіжностей, до якого зано­сяться зміст розбіжностей та пропозиції сторін про заходи, що необхідно провести, причин, через які не можна прийняти рішення. В протоколі обумовлюються також строки відновлен­ня переговорів.

4.Створення примирної комісії.

Для вирішення розбіжностей, що виникають в ході перего­ворів, після складення протоколу розбіжностей сторонами про­тягом трьох днів після складення протоколу створюється при­мирна комісія. Вона складається з однакової кількості пред­ставників сторін для підготовки рекомендацій щодо вироблення рішення, яке б задовольнило обидві сторони.

Дата добавления: 2014-01-04