ЛЕКЦІЯ 1. Швидке руйнування старої грошово-кредитної і фінансової системи, запізніле формування нової, до того ж малоефективної

Швидке руйнування старої грошово-кредитної і фінансової системи, запізніле формування нової, до того ж малоефективної, розпад системи безготів­кових розрахунків, надмірний податковий прес та ін.

За високих темпів інфляції впродовж тривалого проміжку часу (що свід­чило про нестабільність існуючої грошової системи) уряди багатьох країн про­водили грошові реформи.

Сталість грошей — постійність купівельної спроможності (сили) грошей, тобто здатність за грошову одиницю купити певну однакову кількість товарів і послуг упродовж трива­лого періоду та забезпечити стабільні економічні зв'язки.

Сталість грошей залежить від певної сукупності умов, діючих з боку ви­робництва (включаючи розподіл), і факторів, діючих з боку грошей. Основни­ми умовами з боку виробництва є:

1) стабільний характер виробництва товарів і послуг;

2) якість товарів і послуг;

3) сталість затрат виробництва;

4) структурна збалансованість народного господарства, передусім між І і II підрозділами за умови переважаючого виробництва предметів споживання у пропорції приблизно 1/3:2/3:5/5;

5) підвищення ефективності суспільного виробництва, у тому числі капі­тальних вкладень;

6) оптимальний розподіл національного доходу на фонди споживання нагромадження (в тому числі останнього на фонд виробничого нагрома­дження);

7) ефективна зовнішньоекономічна діяльність держави, зокрема збалан­сованість платіжного балансу;

8) відсутність цінових перекосів (особливо між цінами на промислову і сільськогосподарську продукцію);

9) ефективна політика демонополізації економіки;

10) невисокий рівень воєнного виробництва;

11) відсутність дефіциту державного бюджету або його допустима норма. У більшості розвинутих країн дефіцит державного бюджету становить у серед­ньому 3—4 % ВНП. Дотації у народне господарство та на компенсаційні вип­лати, пов'язані із зростанням цін, не повинні перевищувати 10 % загальних бюджетних витрат.

Недотримання цих умов може бути причиною інфляції, для подолання якої проводять грошові реформи.

Грошові реформи — сутнісні та якісні перетворення у грошовій системі з метою її впо­рядкування і зміцнення.

Розрізняють такі види грошових реформ:

1) перехід від однієї грошової системи до іншої;

2) заміна знеціненої і неповноцінної монети на повноцінну, або нерозмін­них грошових знаків — на розмінні;

3) зміни порядку емісії і забезпечення банкнот;

4) стабілізація валюти або окремі заходи по впорядкуванню грошового обігу.

Основні методи стабілізації валют:

1. Нуліфікація (лат. nullus — ніякий) — рішення держави про недійс­ність знецінених паперових грошей і їх заміна новими.

2. Девальвація (лат. de... — префікс, що означає віддалення, виділення, і valvo — маю вартість) — це офіційне зниження вмісту металу у грошовій одиниці або зниження курсу паперових грошей по відно­шенню до металевих грошей або іноземної валюти.

3. Ревальвація (лат. ге... - префікс, що означає зворотну або повторну дію і valvo — маю вартість) — це зворотний щодо девальвації процес, який означає підвищення офіційного курсу націо­нальної валюти по відношенню до іноземної.

Дата добавления: 2014-01-04