Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Терміни і професіоналізми

Особистий – особовий

Оснований – заснований

Адреса – адрес

Адреса: місце мешкання людини чи місце знаходження установи; на мою адресу, помилитися адресою. Адрес: письмове, переважно ювілейне вітання особи, установи; вітальний адрес, адрес з нагоди шістдесятиріччя.

Оснований – який грунтується на чомусь, в основі якого лежить те, про що йдеться: оснований на праці, оснований на успіхах (питання на чому?).

Заснований – який кладе початок існуванню чогось, створює, організовує щось: фонд, заснований президентом (питання ким? де? коли?).

Особистий – це індивідуальний, такий, що стосується окремої особи, належить особі: особиста власність, особиста думка, особисте життя. Слово особовий – такий, що стосується особи взагалі, багатьох осіб: особовий склад, особова справа. Цей прикметник вживається як граматичний термін: особове дієслово, особовий займенник тощо.

Книжні й іншомовні слова

Книжні слова вживаються в наукових працях, публіцистичних статтях, документах тощо в узагальненому значенні. Книжні слова, як правило, однозначні. У текстах ділового стилю іншомовні слова (запозичені з інших мов) вживаються, якщо нема відповідника в українській мові або ці слова набули міжнародного визнання. Існують правила щодо використання іншомовних слів:

· необхідність цього слова у тому чи іншому контексті;

· правильність і точність уживання іншомовного слова;

· зрозумілість слова для тих, хто буде ознайомлюватися з діловим текстом;

· неможливість вживання в одному тексті слова запозиченого і питомого (не можна сказати: “ Ми дійшли консенсусу зі згоди ” – з виступу на засіданні Верховної Ради).

Терміни – це слова або словосполучення, які вживаються в специфічній сфері мовлення і створюються для точного вираження спеціальних предметів, понять, явищ, ознак, дій. Термін – це одиниця найменування в галузі науки і техніки, яка визначає певне поняття і співвідноситься з іншими найменуваннями в цій галузі, утворюючи разом з ними термінологічну систему. Терміном називається слово, якому відповідає якесь одне точно визначене поняття з галузі науки, техніки, мистецтва. Терміни – це нейтральні за забарвленням слова, яким не властиві образність, експресивність, суб’єктивно-оціночні відтінки значень.

Сукупність термінів тієї чи іншої галузі знань або виробництва називається термінологією. Система термінів однієї сфери називається термінологічною системою або терміносистемою.

Кожна галузь науки має свою термінологічну систему. У терміносистемах різних галузей науки є приклади міжтермінологічної омонімії (коли один і той самий термін входить до складу кількох терміносистем). Державне управління пов’язане з різними галузями науки, тому тут закономірним є використання термінів-омонімів, які функціонують також у:

· політології (диктат, командно-адміністративна система);

· економіці (експорт, імпорт, інвестиції, ембарго, фанкторинг);

· праві (акт, закон, законодавство, нормативні документи);

· філософії (громадське життя, духовна культура) тощо.

Професіоналізми – слова, словосполучення або звороти, властиві мовленню людей певної професії. Якщо немає терміна на позначення предмета, поняття, явища тощо, в мовленні використовується професіоналізм. У ділових паперах не потрібно вживати слова-професіоналізми. Однак в усному діловому мовленні ці лексичні одиниці функціонують: наприклад, шапка – загальний заголовок в окремих документах, початковий реквізит таких документів, як заява, записки (пояснювальна, службова, доповідна) тощо. Деякі професіоналізми з часом стають термінами.

Отже, і терміни, і професіоналізми покликані визначити поняття певної галузі виробництва, культури, науки тощо. Але якщо мета професіоналізмів – спростити спілкування, то терміни відіграють роль передачі досвіду у процесі суспільної діяльності.

4. Граматичні нормивизначають правильне вживання граматичних форм слів та усталену побудову речень, словосполучень.

Морфологічні, синтаксичні і словотворчі норми об’єднують у граматичні.

Морфологічні (норми правильного вживання відмінкових закінчень, родів, чисел, ступенів порівняння і под.), наприклад:

- вживання закінчень кличного відмінка: пане професоре, Андрію Петровичу, Ольго Василівно, добродію Панчук;

- вживання паралельних закінчень іменників у давальному відмінку: декану і деканові, директору і директорові, сину і синові; при цьому, називаючи осіб, слід віддавати перевагу закінченням -ові, -еві, наприклад: панові Ткаченку, ректорові, але заводу, підприємству, відділу тощо. У випадку, коли кілька іменників – назв осіб – підряд стоять у давальному відмінку, закінчення потрібно чергувати: генеральному директорові Науково-дослідного інституту нафти і газу панові Титаренку Сергію Олександровичу;

- вживання іменників чоловічого роду на позначення жінок за професією або родом занять: професор Городенська, лікар Тарасова, заслужений учитель України Степова, декан Світлана Шевченко, викладач Олена Петрук (слова лікарка, викладачка, завідувачка і под. Використовуються лише в розмовно-побутовому стилі, але аспірантка, артистка, журналістка, авторка – і в професійному мовленні);

- чоловічі прізвища на -ко, -ук відмінюються: Олегові Ткачуку (але Олені Ткачук), Василя Марченка (але Мар’яни Марченко), Максимові Брикайлу (але Тетяні Брикайло);

- форми ступенів порівняння прикметників та прислівників: дорожчий, найдорожчий (а не більш дорожчий, самий дорогий); швидше, найшвидше, якнайшвидше, щонайшвидше (а не саме швидше, більш швидше, більш швидкіше і т.д.);

- визначення роду іменників: так, слова шампунь, аерозоль, біль, степ, нежить, тюль, ступінь, Сибір, поні, ярмарок - чоловічого роду; слова бандероль, ваніль, авеню, альма-матер – жіночого; євро, Тбілісі, табло – середнього;

- використання іменників, прикметників тощо замість активних дієприкметників: завідувач кафедри (а не завідуючий), виконувач обов’язків (а не виконуючий), чинний правопис (а не діючий), відпочивальники ( замість відпочиваючі) і т.д.

 

Синтаксичні (норми правильної побудови речень і словосполучень, уживання прийменників), наприклад: згідно з наказом, а не згідно наказу; завідувач відділу, а не завідувач відділом; зате завідуючий відділом. Наприклад, можна “ Коли читаєш Шевченка, серце сповнюється болем за долю кріпака ” – не можна “ Читаючи Шевченка, серце сповнюється болем … ”, не можна “ Іхтіандр врятував дівчину від акули, з якою потім познайомився”, можна “ Іхтіандр врятував від акули дівчину, з якою потім познайомився ”.

 

Правильно: Неправильно:

згідно з наказом згідно наказу

відповідно до інструкції у відповідності з інструкцією

проректор з наукової роботи проректор по науковій роботі

лекція з математики лекція по математиці

повідомити факсом повідомити по факсу

робота за сумісництвом робота по сумісництву

після розгляду заяви по розгляді заяви

незважаючи на це не дивлячись на це

досвід (щодо) розроблення досвід по розробці

комісія з питань комісія по питанням

на замовлення по замовленню

за формою по формі

за допомогою при допомозі

за наявності, у разі при наявності

тому що, оскільки так як

деякою мірою в деякій мірі

завод, що виробляє завод по виробництву

залежно від в залежності від

Норми словотворення: можна материн і материнськи й, але не можна материний; Петрів, але не Петровий.

5. Стилістичні (норми правильного відбору мовних засобів залежно від ситуації), наприклад:

 

Неправильно: Правильно:

залишилося лише залишилося тільки

пам’ятний сувенір сувенір

моя автобіографія автобіографія

захисний імунітет імунітет

глухий тупик глухий кут

6. Графічні (норми передавання звуків і звукосполучень на письмі);

7. Орфографічні (норми написання слів);

8. Пунктуаційні (норми вживання розділових знаків).

Останні три типи мовних норм (графічні, орфографічні, пунктуаційні) називають правописними.

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Закінчити – завершити | І мовна ситуація в Україні
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 787; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.029 сек.