Приклад

Вартість тимчасового складу - 1885 грн. Строк експлуатації складу -10 місяців, очікувані витрати по розбиранню - 1000 гра, очікуване повернення матеріалів - 300 грн. Сума щомісячного погашення вартості складу становитиме 258 грн. 50 коп. [(1885 + 1000 - 300): 10].

Для нарахування суми зносу за основу береться первісна вартість за вирахуванням вартості матеріалів, які можна отримати від розбирання (за ціною можливого використання або реалізації). Але, якщо термін служби тимчасових (нетитульних) споруд перевищує тривалість будівництва, тоді знос визначається, виходячи з терміну будівництва,

В бухгалтерському обліку знос відображається по дебету рахунка 92 "Адміністративні витрати" і кредиту рахунку 132 "Знос інших необоротних матеріальних активів" та включається до складу адміністративних витрат.

Витрати на утримання, ремонт і розбирання тимчасових (нетитульних) споруд відображаються по дебету рахунку 92 і кредиту рахунків 20, 66, 642, 652, 377 тощо.

Списання вартості тимчасових (нетитульних) споруд або пристосувань після закінчення будівництва відображається бухгалтерською проводкою по дебету рахунку 132 і кредиту рахунку 113. При цьому підприємство зобов'язане оприбуткувати матеріали, отримані від розбирання тимчасових (нетитульних) будівель і споруд, за ціною можливого використання або за ціною можливої реалізації. Вартість оприбуткованих матеріалів списується з кредиту рахунку 113 в дебет рахунків 205 "Будівельні матеріали", 209 "Інші матеріали".

Витрати по розбиранню тимчасових (нетитульних) споруд відображаються на рахунку 15, а потім з кредиту цього рахунку списуються в дебет рахунку 132,

При списанні тимчасових нетитульних споруд рахунок 113 не завжди закривається, Це пов'язане з тим, що для нарахування зносу враховувалась не вся первісна вартість, а зменшена на передбачувану вартість матеріалів, які повинні бути отримані від розбирання, Запланована вартість практично не збігається з фактичною. Тому в бухгалтерському обліку проводяться наступні записи:

· донарахування зносу, по дебету рахунку 92 і кредиту рахунку 132, у разі, коли передбачувана вартість від розбирання матеріалів була завищена;

· сторнування суми надмірно нарахованого зносу, по дебету рахунку 92 і кредиту рахунку 132, У разі коли передбачувана вартість матеріалів від розбирання була занижена.

Введення в експлуатацію тимчасових (нетитульних) споруд і приладів оформляють актом форми 8-б, в якому зазначають дату будівництва і найменування прийнятого в експлуатацію об'єкту, обліковий код, площу або об’єм, фактичну собівартість, очікуване повернення матеріалів і витрати по розбиранню, строк експлуатації, суму щорічного погашення об’єкту і особу, відповідальну за повернення матеріалів.

Аналітичний облік тимчасових (нетитульних) споруд ведеться у відповідних регістрах обраної форми обліку.

Вартість тимчасових (нетитульних) споруд погашається шляхом нарахування зносу.

2.4.4.Облік природних ресурсів. Облік природних ресурсів здійснюється на рахунку 114 "Природні ресурси". До них відносяться будівельний ліс, родовища нафти та газу, джерела мінеральної сировини, що відносяться до вичерпних активів. їх основною особливістю є те, що при добуванні вони перетворюються на матеріальні запаси. Вартість земельних ділянок та об'єктів природокористування, придбаних підприємством у власність, відображається на рахунку 15 "Капітальні інвестиції" згідно з оплаченими або прийнятими до оплати рахунків продавців після їх оприбуткування. Природні ресурси відображаються в балансі як необоротні активи і мають відповідні назви, наприклад, "Лісові угіддя", "Запаси нафти та газу", "Залежі мінералів". Після того, як ліс спиляний, нафта добута, вони стають продуктами, призначеними для продажу. Протягом експлуатації природного ресурсу його купівельна вартість згідно з принципом відповідності має розподілятись між обліковими періодами, в яких використання цього природного ресурсу сприяло отриманню доходу.

При купівлі чи розробці ресурсів визначають розрахунковий показник потужності (величини) запасів в барелях, тонах, кубічних метрах. Вартість однієї добутої одиниці ресурсу (норма вичерпання на одиницю ресурсу) визначається шляхом ділення загальної суми купівельної вартості чи витрат на виявлення ресурсу (мінус очікувана ліквідаційна вартість, яка визначається досить рідко), на встановлений загальний обсяг ресурсу в натуральному виразі, який планується добути (заплановану кількість одиниць запасів). Обчислену таким способом норму вичерпання ресурсу в кожному обліковому періоді множать на фактичну кількість одиниць ресурсу, добутих в цьому періоді. Процедура обчислення суми вичерпання природного ресурсу подібна до методу нарахування зносу пропорційно випуску виробленої продукції.

Природні ресурси, розроблені, але не реалізовані в поточному році, відображаються як товарно-матеріальні запаси. Витрати на спустошення записуються тільки в тому році, в якому відбулась реалізація ресурсів корисних копалин.

2.4.5. Облік тари Тара, яка призначена для здійснення технологічних процесів виробництва продукції, в залежності від її вартості, строку служби, а також прийнятої на підприємстві облікової політики, може обліковуватись у складі основних засобів (рах. 109) або малоцінних та швидкозношуваних предметів (рах. 112). Тара, яка використовується для упакування та транспортування продукції у виробництві, обліковується на рахунку 204 "Тара й тарні матеріали". Вартість тари, яка використовується для упакування продукції в основному виробництві, списують та включають у виробничу собівартість. Якщо упакування готової продукції відбувається після її здачі на склад, то вартість тари включається до суми комерційних витрат підприємства.

Облік тари ведеться за наступними видами: тара з деревини; тара з картону та паперу; тара з металу; тара з пластмаси; тара зі скла; тара з тканини та нетканих матеріалів.

До тари багаторазового використання відносяться: дерев'яна тара (ящики, бочки); картонна тара (коробки з гофрованого та плоского склеєного картону); металева та пластмасова тара (бочки, фляги, ящики, бідони); скляна тара (пляшки, банки, бутлі); тара з тканини та нетканих матеріалів (мішки, полотна). Тара багаторазового використання поділяється на спеціальну заставну, що підлягає поверненню підприємствам-виробникам продукції (діжі, пляшки, барабани, бобіни, шпулі тощо), і не заставну, але яка підлягає поверненню на найближчі тарні склади або ж на тароремонтні підприємства (дерев'яна, картонна).

Крім того, на кожному підприємстві є тара, яка постійно використовується для укладки і зберігання матеріалів або готової продукції, а також для їх внутрішньозаводського транспортування (інвентарна тара). В залежності від вартості і строків служби вона обліковується в складі основних або оборотних засобів.

Інвентарна (технологічна) тара багаторазово використовується у виробництві (контейнери для транспортування окремих деталей, піддони, баки, чани, закроми тощо). В залежності від вартості та строку служби вона обліковується в складі малоцінних та швидкозношуваних предметів (рах. 115), або основних засобів (рах. 109).

По тарі, що обліковується в складі основних засобів, щомісячно нараховується знос за діючими нормами амортизації до повного перенесення первісної вартості на новий продукт.

Тара-обладнання є багатооборотною тарою, належить підприємствам-постачальникам (відправникам товарів), відображається на їх балансі та підлягає обов'язковому поверненню покупцями (отримувачами) постачальникам (відправникам).

При організації обороту тари-обладнання за принципом обміну "штука на штуку" її бухгалтерські записи не здійснюються. В цьому випадку у супровідних документах робиться відмітка "Контейнери на обмін" без включення їх вартості до суми, що належить до оплати.

Тара багаторазового використання застосовується підприємствами для упакування готової продукції на складі, її вартість включається до складу комерційних витрат.

Повернення порожньої тари постачальнику в обліку відображають за наступними варіантами:

Варіант 1

При прийманні зворотної тари за ціною реалізації:

Д-т рах. 631, К-т рах.. 115 - 2000 грн. - повернута тара постачальнику;

Д-т рах. 31, К-т рах. 631 - 2000 грн. - відшкодована вартість тари.

Варіант 2

При прийманні зворотної тари за ціною нижчою ціни реалізації:

Д-т рах. 631, К-т рах. 115 - 2000 грн. - повернута тара постачальнику;

Д-т рах. 31, К-т рах. 631 - 1200 грн. - відшкодована вартість тари;

Д-т рах. 977, К-т рах. 631 - 800 грн. - відображено збитки від операції з тарою.

Якщо в договорі або інших нормативних документах не встановлено, що багатооборотна тара є зворотною, то повернення її підприємстру-продавцю (тароотримувачу) слід обліковувати як реалізацію майна підприємства:

Д-т рах. 371, К-т рах. 712 - 6000 грн. - реалізовано майно - тару;

Д-т рах. 949, К-т рах. 115 - 4000 грн. - списана собівартість тари;

Д-т рах. 949, К-т рах. 643 - 1000 грн. - нараховано ПДВ.

Якщо тара реалізована іншому підприємству, то ця операція відображається як реалізація майна підприємства.

2.4.6.Облік предметів прокату Облік предметів прокату здійснюється на рахунку 116 "Предмети прокату". Отримання та прокат майна оформлюється бланками форми ПО-П1 та ПО-П2, які є документами суворої звітності.

Форма ПО-П1 (замовлення-зобов'язання, копія замовлення-зобов'язання) заповнюється в двох примірниках під копіювальний папір, другий примірник видається замовнику. В формі ПО-Ш зазначаються дані про отримання предметів на прокат, їх стан, кількість та вартість. До форми вносяться дані паспорта (посвідчення) замовника, який своїм підписом підтверджує знання та дотримання правил користування, збереження отриманих предметів та їх повернення у справному стані у визначений строк. На першому примірнику форми представник замовника робить відмітки про оплату за продовження строку прокату та доплату за несвоєчасне повернення предмету прокату.

Форма ПО-П2 (квитанція, копія квитанції) заповнюється аналогічно замовленню-зобов'язанню. Форма ПО-П2 призначена для прийому грошових коштів за прокат, за продовження строку прокату, неповернення предметів прокату.

Якщо користувач предмету прокату його втратив або довів до повної непридатності, він повинен відшкодувати вартість цього предмету з врахуванням зносу за цінами, що діють на дату розрахунку, якщо інше не передбачене умовами договору прокату (замовлення-зобов'язання), і збитки, завдані наймодавцю (вартість прокату, пеня за прострочення платежу на момент відшкодування збитків).

При відмові добровільного розрахунку або ухиленні від повернення предмету прокату його вилучення, стягнення збитків за невиконання умов договору побутового прокату (заборгованості з оплати прокату і пеня), а також сплата державного мита за здійснення нотаріального надпису або розгляд справи відповідно до ціни позову, здійснюється за позовом наймодавця через суд.

2.4.7.Обпік інших необоротних активів. Облік інших необоротних матеріальних активів (рах. 117) аналогічний обліку інших необоротних активів (рах. 18), з тією лише різницею, що вони відображаються лише на різних рахунках першого класу. Тому доцільно розглянути лише особливості нарахування зносу до них.

Необоротні активи можуть зберігатись і використовуватись в бізнесі протягом багатьох років, проте, протягом часу вони зношуються або втрачають свою корисність. Будь-який фізичний фіксований актив має обмежену тривалість життя (за винятком землі).

Вартість інших необоротних активів погашається нарахуванням зносу за встановленою нормою, що визначається підприємством самостійно, виходячи з очікуваного методу використання таких об'єктів. Знос по таких предметах відображається на рахунку 132 "Знос інших необоротних матеріальних активів".

Нарахування амортизації на інші необоротні матеріальні активи доцільно здійснювати методом прямолінійного списання (як найбільш простого і звичного для нарахування зносу МШП), або методом зменшення залишку.

Дата добавления: 2014-01-04