Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Тема 2 мікроклімат виробничих приміщень

ГІГІЄНІЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ ПРАЦІ

Виходячи з принципів Гігієнічної класифікації, умови праці розподіляються на 4 класи:.

1 клас —- оптимальні умови праці — такі умови, при яких зберігається не лише здоров'я працюючих,
а створюються передумови для підтримування високого рівня працездатності.

2 клас — допустимі умови пращ — характеризуються такими рівнями факторів виробничого
середовища і трудового процесу, які не перевищують встановлених гігієнічних нормативів для робочих
місць, і а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час і регламентованого
відпочинку або до початку наступної зміни та не чинять несприятливого впливу на стан здоров'я
працюючих і їх і потомство в найближчому та віддаленому періодах..

3 клас— шкідливі умови праці —характеризуються наявністю шкідливих і виробничих факторів, що
перевищують гігієнічні нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на організм працюючого та (або)
його потомство.

4 клас — небезпечні (екстремальні)— умови праці, що характеризуються такими рівнями факторів
зиробничого середовища, вплив яких протягом робочої зміни (або ж її частини) створює високий ризик
виникнення важких форм гострих професійних уражень, отруєнь, загрозу для життя.

 

Суттєвий вплив на стан організму працівника, його працездатність здійснює мікроклімат (метеорологічні умови) у виробничих приміщеннях. під яким розуміють клімат внутрішнього середовища цих приміщень. що визначається діючою на організм людини сукупністю температури, вологості, руху повітря та теплового випромінювання грітих поверхонь.

  1. ТЕПЛООБМІН ЛЮДИНИ З НАВКОЛИШНІМ СЕРЕДОВИЩЕМ

Людина постійно перебуває в процесі теплової взаємодії з навколишнім середовищем. Організм людини здатний підтримувати квазістійку температуру то при достатньо широких коливаннях параметрів навколишнього середовища Так, тіло людини зберігає температуру близько 36,6 °

при коливаннях навколишньої температури від —40 °С до +40 °С. При цьому температура окремих ділянок шкіри та внутрішніх органів може бути від 24 °С до 37,1 °С.

Найбільш інтенсивні обмінні процеси відбуваються в печінці - її температура — 38,0... 38,5 °С. Існує добовий біоритм температур шкіри: максимальна (37,0...37,1 °С) о 16.00... 19.00, мінімальна (36,0...36,2 °С)

Загалом теплове самопочуття людини залежить від інтенсивності фізичного навантаження організму, температури оточуючих предметів та параметрів мікроклімату.

  1. ВИЗНАЧЕННЯ ПАРАМЕТРІВ МІКРОКЛІМАТУ

Для того щоб визначити, чи відповідає повітряне середовище даного приміщення встановленим нормам, необхідно кількісно оцінити кожний з його параметрів.

Температуру виміркують звичайними ртутними чи спиртовими термометрами. В приміщеннях зі значними тепловими випромінюваннями використовують парний термометр, що складається з двох термометрів (зачорненого та посрібленого). Для безперервної регістрації температури застосовують самопишучі прилади — термографи. Відносна вологість повітря (відношення фактичного вмісту маси водяних парів, що містяться в даний час в 1 м' повітря, до максимального можливого їх вмісту при даній температурі) визначається психрометром Августа, аспіраційним психрометром, гігрометром та гігрографом.

Для вимірювання швидкості руху повітря використовують крильчаті (0,3 — 0,5 м/с) та чашкові (1—
20 м/с) анемометри, а для визначення малих швидкостей руху повітря (менше 0,5 м/с) —
термоанемометри та кататермометри.І

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Фізіологічні особливості різних видів діяльності | З . Загальні заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 334; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.011 сек.