Місто Рів називали «стіною Поділля». В 1537 р. фортеця, подарована королем Сигізмундом І його дружині Боні Сфорца, була перейменована на Бар

Вінницька область. Загальна кількість пам'яток історії, археології, містобудування і архітектури, монументального мистецтва становить 2204 одиниці, 511 пам'яток архітектури внесено до Державного реєстру національного культурного надбання.

Туристичні ресурси історичного Поділля. Поділля у давніх джерелах згадується як Пониззя (перша згадка — 1226 р.), Русь долішня (на відміну від Русі горішньої, тобто Карпат). Назва «Поділля» вперше зустрічається в документах XIV ст. у зв'язку з битвою на Синіх Водах. Поділля — це історико-географічний край, що охоплює сучасні Вінницьку, Тернопільську і Хмельницьку області. Поділля ніколи не було окремою адміністративно-територіальною одиницею. Починаючи з раннього палеоліту, територія Поділля була постійно заселена.

Ужгород відомий з X ст. Міський замок споруджений у XVI ст., а в XVII добудований. Його внутрішній дворик оточений триповерховими житловими приміщеннями з чотирма кутовими баштами.

В Ужгородському замку з 1947 р. відкритий Закарпатський краєзнавчий музей, колекція якого налічує понад 80 тис. експонатів. Його філіал — Закарпатський художній музей, експозиція якого включає роботи майстрів України, Угорщини, Словаччини, Чехії.

В передмісті Ужгорода Горяни зберігся найдавнішій на Закарпатті храм — ротонда, який датується XII—XIII ст. і відомий під назвою костьолу Св. Анни або церкви Св. Миколая. Значну історико-художню цінність мають фрески XIV ст. в інтер'єрі ротонди.

Ротонда (итал. rotonda, от лат. rotundus — круглый) — круглая в плане постройка, обычно увенчанная куполом. По периметру ротонды часто расположены колонны.

Серед фортифікаційних споруд вирізняється Мукачівський замок, споруджений на вершині гори вулканічного походження. Цей комплекс складався упродовж тривалого історичного періоду і являє собою надзвичайно складну оборонну систему, що дозволяє простежити всі етапи розвитку фортифікаційного будівництва в Центральній і Середній Європі. Історики висловлюють припущення, що в IX—XI ст. на цій горі існувало невелике прикордонне укріплення Київської Русі, зруйноване татаро-монголами в 1242 р. Ядро фортеці датують кінцем XIV ст., пов'язуючи його спорудження з ім'ям Ф. Коріатовича, якому Мукачеве дісталося в дарунок від угорського короля Сигізмунда. В Мукачівському замку міститься історичний музей.

Поблизу Рахова встановлено пам'ятний знак, що символізує географічний центр Європи.

За Андрусівською угодою Поділля закріплювалось за Польщею, що виключало мирний розвиток подій. П. Дорошенко виступив зі своїм військом у союзі з Туреччиною проти Польщі. Бойові дії завершились укладенням у 1672 р. Бучацького миру, за яким Подільське воєводство переходило безпосередньо під владу Туреччини, а Брацлавщина залишалася в руках II. Дорошенка, який визнавав себе васалом турецького султана. Після зречення П. Дорошенка турки посадили на гетьманство Ю. Хмельницького, резиденцією якого став Немирів (1677-1681).

Посилення кріпосницького гніту призвело в 1820-1830-х роках до активізації селянського руху, очоленого Устимом Кармалюком (1787-1835 рр.), який народився в с. Головчиці (тепер Кармелюкове) на Вінниччині.

Православні, католицькі, іудаїстські культові споруди ХVII-ХІХ ст. збереглись у Вінниці.

Миколаївський собор (1829 р.), привратний корпус із дзвіницею і вежа з оборонними мурами (XVIII ст.), а також господарчі спору­ди Миколаївського монастиря, костьол Непорочного зачаття (1627 р., 1791 р.) збереглись у Шаргороді.

У Вороновицькому палаці розміщується музей авіації. У 1869- 1876 рр. тут жив відомий авіаконструктор О.Ф. Можайський у маєтку брата, де провів свої перші експерименти, збудував дерев'яний планер із нерухомими крилами.

Палац із прилеглим парком (1897-1917 рр.) у м. Немирні функціонує як будинок відпочинку. Тут у 1821 р. народився відомий російський поет М.О. Некрасов.

Кращим зразком класицизму серед архітектурних споруд України вважається палац (1757 р.) у Тульчині. Художнє оздоблення інтер'єру майже повністю знищене вже в радянський період. Ремонт палацу триває з 1975 р. В Тульчині зберігся також малий палац (1782 р.). Обидва вони належали Потоцьким. Ще однією пам'яткою Тульчина є Успенська церква (1789).

В м. Хмільник до наших днів дійшли оборонна вежа (1534 р.), костьол Усікновення голови Св. Іоанна Предтечі (1630 р.) і поміщицький палац (1911-1915 рр.).

У Брацлаві, колишньому центрі воєводства, зберігся будинок, у якому жив винахідник польової кухні Турчанович. Не збереглась міська церква, в якій правив службу дід Ф. Достоєвського.

Дата добавления: 2014-01-04