Визначення поняття облігації та її реквізити

На ринку цінних паперів України функціонують різні цінні папери, одним з яких є облігація. У цьому розділі піде мова про те, що представляє собою облігація, які реквізити вона повинна мати, які види облігацій можуть бути, які права та зобов'язання емітента та власника облігації, як формується прибутковість облігацій.

Облігації - це один з видів боргових цінних паперів, що підтверджують наявність кредиторсько - дебіторських взаємовідносин між емітентом та власником облігацій. В цих взаємовідносинах емітент є позичальником грошей, а власник облігації - кредитором. Виходячи із Закону України "Про цінні папери і фондову біржу", облігація - це цінний папір, що підтверджує внесення її власником грошових коштів і засвідчує зобов'язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу в передбачений у ньому строк з виплатою встановлених відсотків. Облігації всіх видів розповсюджуються серед підприємств і громадян на добровільних засадах. Згідно з чинним законодавством в Україні випускаються облігації наступних видів: облігації внутрішніх республіканських і місцевих позик, облігації підприємств.

Облігації підприємств випускаються підприємствами всіх передбачених законом форм власності, об'єднаннями підприємств, акціонерними та іншими товариствами, але не дають їх власникам права на участь в управлінні підприємством. Умови випуску і розповсюдження облігацій підприємств передбачені Законом України "Про цінні папери і фондову біржу", іншими актами законодавства України і статутом емі­тента. Акціонерні товариства можуть випускати облігації на суму не більше 25 відсотків від розміру статутного фонду (капіталу).

Облігації підприємств повинні мати такі реквізити: найменування цінного паперу "облігація"; назва і місце знаходження /адреса/ емітента облігації; фірмове найменування або ім'я покупця /для іменних облігацій/; номінальну вартість облігацій; строки погашення, розміри і строки виплати відсотків /для відсоткових облігацій/; місце і дату випуску; серію і номер облігації; підпис керівника емітента або іншої уповноваженої особи, печатку емітента.

До облігації, крім основної частини, може додаватися купонний лист на виплату відсотків, який повинен мати такі дані: порядковий номер купона на виплату відсотків; номер облігації, за яку виплачуються відсотки; найменування емітента і рік виплати відсотків.

Власники облігацій, на відміну від держателів акцій, не виступають власниками підприємства, облігації якого вони купили, однак вони отримують стабільний дохід у вигляді певних відсотків / такі цінні папери є борговими зобов'язаннями/. До того ж, акціонерне товариство, за умов прибуткової діяльності, спочатку забезпечує виплату відсотків по облігаціях, а потім нараховує дивіденди своїм акціонерам.

Узагальнення досвіду використання таких цінних паперів засвідчує зобов'язання емітента в облігаційному контракті регулярно та своєчасно виплачувати відсотки у вигляді фіксованого або плаваючого / змінного/ відсотка. Як правило, в тому числі і в Україні, найчастіше зустрічаються облігації з фіксованою відсотковою ставкою. Змінна відсоткова ставка зустрічається переважно на міжнародному ринку цінних паперів. В такому випадку остання встановлюється раз на півріччя у вигляді доплати до ставки пропозиції Лондонського міжбанківського ринку.

Практика використання облігацій державної позики а Україні показала, що цілеспрямованість випуску державних цінних паперів у перші роки реформування економіки відхилялася багатьма фахівцями внаслідок відсутності довіри до уряду, яка змінювалась прямо пропорційно до його дієздатності. Але навесні 1995 року Мінфіном України у взаємодії з НБУ здійснено розміщення першого випуску державних облігацій внутрішньої позики. Ними стали короткотермінові облігації, строк обігу яких складав 9 місяців. Номінальна вартість облігацій внутрішньої державної позики /ОВДП/ склала 1000 гривень. Ці облігації існували в формі електронних записів на депозитарних рахунках в комерційних банках, які формували подальший обіг державних облігацій.

Такі банки укладали угоди з фінансовими посередниками, які надалі діяли від імені банку. При вторинному розміщені облігацій державної позики /тобто здійснення купівлі - продажу, перереєстрації/ банк перево­див рахунок ДЕПО в банк нового власника.

Облігації державної позики мають ряд переваг, серед яких стабільна доходність, звільнення від оподаткування, своєчасна і повна виплата доходів / іншими словами, надійність/ та ряд інших Облігації всіх видів купуються громадянами лише за рахунок їхніх особистих коштів. Підприємства ж купують облігації всіх видів за рахунок коштів, що знаходяться у їхньому розпорядженні після сплати податків та відсотків за банківський кредит. Облігації всіх видів оплачуються в гривнях, а у випадках, передбачених умовами їх випуску, - в іноземній валюті. Незалежно від виду валюти, якою проведено оплату облігацій, їхня вартість обліковується в гривнях.

Кожна облігація, в першу чергу, представляє собою боргове зобов'язання емітента перед інвестором. Але, зрозуміло, облігації не можуть бути лише іменними чи на пред'явника. Існує ціла система поділу облігацій на види в залежності від тих чи інших критеріїв, по яких можна розподілити ці цінні папери. Можна виділити такі види облігацій:

Ø В залежності від того, хто виступає емітентом такого цінного паперу, облігації поділяють на:

§ державні / облігації внутрішньої державної позики/;

§ місцеві / випускаються сільськими, міськими, обласними та іншими органами влади/;

§ інституційні / облігації підприємств /;

Ø В залежності від місця реєстрації основного офісу емітента і тери­торії, на якій облігації знаходяться в обігу:

§ вітчизняні;

§ іноземні /самурай-облігації /;

Ø В залежності від способу виплати винагороди:

§ відсоткові /доходи/;

§ дисконтні;

§ конвертовані;

§ безвідсоткові /цільові позики/.

Ø В залежності від строку обігу на ринку цінних паперів:

§ короткострокові /випускаються в обіг на строк до 1 року/;

§ середньострокові /від 1 до 5 років/;

§ довгострокові / понад 5 років/;

§ безстрокові /цільові позики/;

§ з правом дострокового погашення;

Ø В залежності від наявності будь-яких обмежень на обіг:

§ з вільним колом обігу /на пред'явника/;

§ з обмеженим колом обігу / іменні/;

§ ті, що знаходяться поза обігом;

Ø За ступенем надійності:

§ забезпечені /під заставу майна, цінних паперів/;

§ незабезпечені /беззаставні/.

Ø Інші види облігацій /облігації відкладеного фонду, серійні облігації, облігації з розширенням, облігації з фіксованою, змінною та індексованою ставкою тощо/.

Дата добавления: 2014-01-04