Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Освітлення — чинник життєзабезпечення

Джерелом світла і тепла є сонячна енергія, що з фізичної точ­ки зору являє собою потік електромагнітного випромінювання.

Середня освітленість по місяцях в середній смузі України ко­ливається в широких межах — від 65000 лк (Люкс (от лат. lux — свет; русское обозначение: лк, международное обозначение: lx) — единица измерения освещённости в Международной системе единиц (СИ).) Люкс равен освещённости поверхности площадью 1 м² при световом потоке падающего на неё излучения, равном 1 лм.)в липні до 4000 лк і менше в грудні (табл. 4).

Запиленість повітря чинить виражену дію на величину денно­го освітлення. В крупних промислових містах природна освітленість на 30-40 % менша, ніж в районах з відносно чистим атмосферним повітрям.

Під час сходу і заходу сонця горизонтальна освітленість ста­новить біля 1000 лк, після заходу сонця освітленість швидко спа­дає. Мінімальна освітленість спостерігається вночі. У безмісячну ніч освітленість створюється за рахунок світла зірок, розсіяного світла атмосфери і власного світла неба. Мінімальна освітленість за якої око людини здатне розрізнювати предмети, становить 0,7-0,8x10-4 лк.

Сонячне світло чинить значну біологічну дію на організм лю­дини. Це проявляється не тільки у специфічній дії на функцію зору, але і у відповідному впливові на функціональний стан центральної нервової системи, а через неї на всі органи і системи організму. Організм реагує не тільки на ту чи іншу ступінь освітленості, але і на кольорову гаму сонячного світла.

Залежно від кольору освітлення експериментально встанов­лено зміну м'язової сили стиснення руки (табл. 5).

Особливе гігієнічне значення світла полягає у його дії на фун­кцію зору.

Основними функціями зору, що обумовлюють його предметну діяльність, є: гострота зору — здатність ока розрізнювати дві точ­ки які ізольовані при максимально малій відстані між ними; контра­стна чутливість — здатність розрізнювати яскравості; швидкість розрізнення — мінімальний час встановлення величини і форми предметів, а також стійкість ясного бачення.

Фізіологічний рівень функцій зору у відповідних межах, індиві­дуальний, але завжди знаходиться у відповідній залежності від рівня освітлення, кольору, фону, величини робочих деталей і т. ін.

За низької освітленості швидко настає зорова втома і знижуєть­ся працездатність. Наприклад, при 3-х годинній зоровій роботі і ос­вітленості 30-50 лк стійкість ясного бачення знижується на 37%, а при освітленості 100-200 лк тільки на 10-15%.

Неспецифічним стимулятором фізіологічних функцій організ­му є ультрафіолетові промені сонячного світла. Вони чинять сприятливу дію на білковий, жировий, вуглеводний та мінеральний обміни, посилюють діяльність кровотворної системи, сприяють посиленню імунобіологічного статусу організму.

Велике загальнобіологічне значення має бактерицидний ефект ультрафіолетових променів. Під впливом природного ультрафіолетового опромінювання відбувається санація повітряного середовища, води, ґрунтів. Бактерицидний ефект ультрафіолетової радіації використовується на деяких виробництвах з практичною метою для чого використовують бактерицидні лампи (обеззараження питної води, виготовлення медпрепаратів і ін.).

Однак дія ультрафіолетового випромінювання на організм та зовнішнє середовище не завжди сприятлива.

Від недостатньої дії ультрафіолетових променів страждає нервова система, зменшується продуктивність праці і опір організму простудним захворюванням. У зв'язку з цим населення промислових міст де атмосферне повітря забруднене викидами промислових підприємств, зазнає "ультрафіолетового голоду". Недостатнього ультрафіолетового випромінювання зазнають працівники вугільної і горнорудної промисловості, працюючі в темних приміщеннях і т. ін. Для цих контингентів людей вводиться додаткове опромінення штучними джерелами ультрафіолетової радіації.

Відомо, що інтенсивне сонячне опромінення приводить до вираженої еритеми з набряком шкіри, що супроводжуються підвищенням температури тіла, головними болями та погіршенням самопочуття.

Найбільш частим ураженням очей під впливом ультрафіолетових променів є фотоофтальмія. В цих випадках виникає набряк кон'юктиви, появляється сльозотеча і світлобоязнь ("снігова сліпота" і ін.).

За останні роки в літературі дискутується питання про підвищену частоту виникнення раку шкіри у людей, які постійно зазнають інтенсивного сонячного опромінення. За даними доктора медичних наук, дослідника географічної особлисвості розповсюдження раку А,В. Чакліна, рак шкіри в південних районах становить 20-22% всіх форм раку, а в північних районах 4-7%. Описані випадки раку шкіри у виноградарів Бордо (лиця, рук), що пояснюється постійним і інтенсивним сонячним опроміненням відкритих частин тіла.

Поряд з ультрафіолетовим випромінюванням в склад сонячного спектру входить інфрачервоне випромінювання, яке чинить на організм теплову дію.

При тривалому опроміненні інфрачервоною радіацією підвищується температура легеневої тканини, головного мозку, нирок та м'язів. Найбільш виражена несприятлива дія інфрачервоної радіації спостерігається у виробничих умовах, де потужність випромінювання може в багато разів перевищувати рівень інфрачервоної радіації в природних умовах. У металургів, склодувів і інших, що мають контакт з потужними потоками інфрачервоної радіації, знижується електрична чутливість очей, збільшується скритий період зорової реакції, настають зміни роговиці у вигляді катаракти. Такі наслідки можливі лише при відсутності належного захисту та профілактичних заходів.

Внаслідок безпосередньої дії сонячних променів на непокриту голову може виникнути гостре захворювання — сонячний удар. 99% теплових променів затримується кістками та шкірою, 1% сонячної радіації проникає через кістки черепа і може обумовити нагрів мозкових оболонок та тканин мозку. У виробничих умовах сонячний удар може спостерігатися у будівельників і сільськогосподарських працівників.

При сонячному ударі в мозку різко порушується кровообіг. Ознаками гострого захворювання є в'ялість, головний біль, запаморочення, мерехтіння в очах, розладнання зору. Якщо не вдатися до належних заходів, посилюється нудота, настає втрата свідомості, температура піднімається до 40-42°С, дихання стає переривчастим, пульс стає нитковидним, і все може закінчитись фатальними наслідками.

У випадку сонячного удару потерпілого слід перевести в прохолодне затінене місце, на голову покласти холодний компрес. У тяжких випадках — зробити зрошення тіла холодною водою (не теплішою 30°С), викликати швидку допомогу. Профілактика: захистити голову від сонячної радіації, не перевантажувати шлунок їжею, не вживати алкоголь, не спати на сонці.

У той же час сонячне світло відіграє надзвичайно важливу роль для освітленості приміщень. Південна орієнтація вікон забезпечує максимальні величини рівня освітленості. Важлива архітектура довколишніх будівель і навіть чистота вікон. Сучасна будівнича галузь враховує усі чинники: правильне зорієнтування, вільна забудова, великі вікна, відсутність затінення, світле пофарбування будівель створюють сприятливі умови для продуктивної і безпечної праці та повноцінного відпочинку.

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Харчування як чинник життєдіяльності | Взаємодія людини з біосферою
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 424; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.011 сек.