Схеми доставки турпродукту до споживача

Доставка (доведення) продукту до споживача - це діяльність фірми з реалізації можливостей зробити його більш доступним для покупця. Головним елементом при цьо­му є вибір оптимальних схем доставки.

Схема або канал доставки (розподілу, дистри­буції) турпродукту - це шлях, який він рухається від виробника до споживача. Канали розподілу можна охаракте­ризувати кількістю рівнів. Рівень каналу - будь-який посе­редник при доставці товару до споживача. Кількість неза­лежних рівнів визначає довжину каналу доставки.

Прямий канал є найпростішим і складається з вироб­ника, який формує і продає тур споживачеві. Однак, більшість турфірм уникають суміщення виробництва (фор­мування) товару та його безпосереднього продажу клієнтам. З організаційної точки зору виділяють звичайні канали роз­поділу, вертикальні та горизонтальні схеми.

Звичайний канал розподілу. При просуванні туру до кінцевого споживача, як правило, не бажано використовувати схему, де незалежні посередники (виробники, продавці) не пов'язані єдиним ланцюгом, а працюють кожен сам по собі. Ця обставина безпосередньо визначається специфікою турпродукту, зокрема, його непридатністю для зберігання.

В сфері послуг домінує вертикальна схема, яка доз­воляє її учасникам діяти в єдиній системі. При цьому один з членів каналу або а власником інших, або має з ними кон­тракти, чи має достатню силу для забезпечений повної співпраці. Розрізняють корпоративну та договірну схеми вер­тикальної (підпорядкованої) співпраці. Корпоративна вертикальна схема об'єднує послідовні стадії виробництва і розподілу одним власником, який здійснює керівництво системою. Завдяки різноманітності туристичних послуг така схема не може охопити всю сферу туризму, але цілком можлива в її окремих галузях. Договірна вертикальна схема складається з незалежних компаній, пов’язаних договірними відносинами з метою ефективної реалізації їх виробничої і обслуговуючої діяльності. Більшість туристичних фірм, а та­кож підприємств, що складають інфраструктуру туризму, співробітничають за цією схемою.

Одним з різновидів договірних вертикальних каналів співробітництва є франшизні схеми. Франшиза (право го­лосу) відповідає праву продавати послуги від імені певної фірми на основі угоди. В готельному та ресторанному бізнесі такі системи отримали назву ланцюгів. Головна відмінність франшизи від інших контрактних систем полягає в тому, що вона ґрунтується або на унікальних послугах, або на методах ведення бізнесу, або на торговому імені, патенті чи авторсь­кому праві. Франшиза сприяє ефективній діяльності на рин­ку як правовласників так і правокористувачів. Останні, ніби вливаються в уже функціонуючу систему на контрактній ос­нові, зберігаючи при цьому формальну незалежність. Готелі, наприклад, при цьому отримують доступ до централізованих систем бронювання, які належать ланцюгу, що спрямовує своїх клієнтів, приймаючи на себе рекламні витрати. Великі міжнародні ланцюги створюють централізовані постачальні підприємства, учбові центри, фабрики ремонту і виробництва меблів та обладнання. Відомі корпорації мають свої правила та стандарти, які забезпечують оригінальність стилю всіх підприємств, що до них входять.

Дата добавления: 2014-01-04