Землі історико-культурного призначення

До земель історико-культурного призначення належать землі історико-культурних заповідників, меморіальних парків, поховань, археологічних і архітектурних пам’яток та архітектурно-ланд­шафтних комплексів.
Ці землі використовуються в особливому режимі. Вилучен­ня земель історико-культурного призначення для потреб, що протирічать їх основному цільовому призначенню, та будь-яка діяльність, що не відповідає встановленому режиму, не допускається. У відповідності з законодавством окремі землі історико-культурного призначення можуть бути повністю вилучені з господарського використання, враховуючи землі, на яких і в яких розташовуються історико-культурні об'єкти, що підлягають дослідженню і консервації.

До об'єктів, які розташовуються на землях історико-куль­турного призначення, відносяться пам'ятники історії і куль­тури.

Пам'ятками історії та культури є споруди, пам'ятні місця і предмети, зв'язані з історичними подіями в житті народу, розвитком суспільства і держави, твори матеріальної і духов­ної творчості, які становлять історичну, наукову, художню чи Іншу культурну цінність.

Усі пам'ятки історії та культури, які знаходяться на тери­торії України, охороняються державою.

До пам'яток історії та культури належать:

пам'ятки історії — будинки, споруди, пам'ятні місця і предмети, зв'язані з найважливішими історичними подіями в житті народу, розвитком суспільства і держави;

пам'ятки археології — городища, кургани, залишки ста­родавніх поселень, кріплень, виробництв, каналів, шляхів, стародавні місця поховань, кам'яні скульптури, наскальні зображення, старовинні предмети, ділянки історичного куль­турного шару стародавніх населених пунктів;

пам'ятки містобудування і архітектури — архітектурні ансамблі і комплекси, історичні центри, квартали, площі, вулиці, залишки стародавнього планування і забудови міст та інших населених пунктів; споруди цивільної, промислової, військової, культової архітектури, народного зодчества, а також зв'язані з ними твори монументального, образотворчого, декоративно-прикладного, садово-паркового мистецтва,природні ландшафти.

До пам'яток історії та культури можуть бути віднесені й інші об'єкти, що становлять історичну, наукову, художню чи іншу культурну цінність.

Ансамблі і комплекси пам'яток історії та культури, які ста­новлять особливу історичну, наукову, художню чи іншу куль­турну цінність, можуть бути оголошені рішеннями Кабіне­том Міністрів історико-культурними заповідниками, охоро­на яких здійснюється на підставі окремого про кожний з них положення.

Державний контроль за охороною і використанням пам'я­ток історії та культури здійснюється Радами народних депу­татів, їх виконавчими органами та спеціально уповноважени­ми на те державними органами відповідно до законодавства.

Державний контроль за охороною і використанням пам'я­ток історії та культури має своїм завданням забезпечити виконання всіма міністерствами, державними комітетами і відомствами, державними, кооперативними, іншими гро­мадськими підприємствами, організаціями, установами і громадянами обов'язків щодо додержання встановленого порядку охорони, використання, обліку і реставрації пам'я­ток, а також інших правил, передбачених законодавством.

Охорона і використання пам'яток природи та інших об'єктів навколишнього природного середовища, зв'язаних з пам'ят­ками історії, археології, містобудування та архітектури, здійснюються державними органами охорони пам'яток за погодженням в необхідних випадках з іншими заінтересова­ними органами.

Пам'ятки історії та культури використовуються в цілях роз­витку науки, освіти і культури та естетичного виховання. Використання пам'яток історії та культури в господарських і інших цілях допускається, якщо це не завдає шкоди схо­ронності пам'яток і не порушує їх історико-художньої цінності. Надання пам'яток історії та культури в користу­вання державним підприємствам, організаціям, установам, а також іншим організаціям і особам для наукових, культурно-освітніх, туристських та інших цілей здійснюється в порядку і з додержанням умов, які визначаються законо­давством.

Користування пам'ятками історії та культури здійснюється на підставі відповідних охоронних зобов'язань.

З метою забезпечення охорони пам'яток історії, археології, містобудування і архітектури, монументального мистецтва встановлюються охоронні зони, зони регулювання забудови і зони охоронюваного природного ландшафту в порядку, який визначається законодавством.

Зони охорони пам'яток історії та культури встановлюють­ся виконавчими комітетами обласних, міських Рад народних депутатів за поданням відповідних державних органів охоро­ни пам'яток. Зони охорони пам'яток історії та культури вклю­чаються в проекти планування, забудови і реконструкції відповідних міст та інших населених пунктів.

У межах зазначених зон забороняються провадження зем­ляних, будівельних та інших робіт, а також господарська діяльність без дозволу відповідних органів охорони пам'яток попекти районного планування, генеральні плани міст, селиш міського типу та сільських населених пунктів, проекти детальної паніровки та забудови повинні передбачати охоронні зони, зони регулювання забудови і зони охоронюваного ландшафту. Проекти планування, забудови і реконст­рукції міст та інших населених пунктів, які мають пам'ятки історії, археології, містобудування і архітектури, монумен­тального мистецтва, підлягають погодженню з відповідними органами охорони пам'яток.

Закон передбачає спеціальні заходи щодо забезпечення збереження пам'яток історії та культури при будівельних та інших роботах. Будівельні, меліоративні, шляхові та інші ро­боти, які можуть створювати загрозу для існування пам'яток історії та культури, провадяться тільки за погодженням з державними органами охорони пам'яток і після здійснення заходів, що забезпечують схоронність пам'яток. Проекти бу­дівельних, меліоративних, шляхових та інших робіт повинні передбачати заходи, що забезпечують схоронність пам'яток історії та культури, і бути погодженими з державними орга­нами охорони пам'яток.

Підприємства, організації, установи в разі виявлення в процесі ведення робіт археологічних та інших об'єктів, які мають історичну, наукову, художню чи іншу культурну цінність, зобов'язані повідомити про це державний орган охорони пам'яток і зупинити дальше ведення робіт.

Заходи щодо забезпечення схоронності пам'яток історії та культури при провадженні будівельних, меліоративних, шля­хових та інших робіт організуються і координуються відпо­відними державними органами охорони пам'яток. Зазначені заходи включають виявлення пам'яток, їх дослідження і фікса­цію, передачу речових знахідок в музеї або інші спеціальні сховища, а також інші необхідні роботи, які провадяться за вказівкою державних органів охорони пам'яток.

Державні органи охорони пам'яток мають право зупиняти будівельні, меліоративні, шляхові та інші роботи у разі ви­никнення в процесі проведення цих робіт небезпеки для па-м яток шторі, та культури або порушення правил їх охорони До числа обмежень, які зв'язані з забезпеченням охорони пам'ятників історії і культури, відноситься право виконавчих органів державної влади і органів місцевого самовряду­вання обмежувати або забороняти рух транспортних засобів, самохідних машин та механізмів по шляхах, що пролягають через зони охорони пам'яток історії та культури, якщо ство­рюється загроза для існування пам'яток.

Особливі вимоги пред'являються до ведення розкопок і розвідок пам'яток археології. Така діяльність допускається тільки при наявності дозволів (відкритих листів), що вида­ються і реєструються у встановленому порядку. Організації і громадяни, які здійснюють археологічні роботи, зобов'язані забезпечити схоронність пам'яток.

Дата добавления: 2014-01-04