КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Мутації генетичні рекомбінації
(структурні зміни генів) - трансформація - кон’югація - трансдукція
Прикладом мінливості є явище дисоціації – утворення S і R форм колоній.
Практичне значення мінливості мікроорганізмів. За допомогою методів генної інженерії отримані штампи мікроорганізмів, які використовуються для синтезу лікарських засобів (інсуліну, гормонів, інтерферону). Бактеріофаги – це віруси бактерій. Бактеріофаги складаються з головки, в якій є нуклеїнова кислота і хвостового відростка, на кінці якого є фермент лізоцим або гіалуронідаза. Бактеріофаги іменують за назвою клітин господаря (стафілококовий, дизентерійний). Розрізняють помірні і вірулентні бактеріофаги. Помірні не викликають лізис бактерій, вірулентні – викликають лізис бактерії. Явище взаємодії помірного фагу з бактеріальною клітиною називають лізогенією, а культуру, в якій розвивається помірний фаг – лізогенною.
Практичне застосування бактеріофагів. 1. Фагодіагностика – визначення виду збудника. 2. Фаготипування – визначення виду збудника. 3. Фагопрофілактика. 4. Фаготерапія. 5. У генній інженерії.
Антибіотики – це речовини біологічного та напівсинтетичного походження, які вибірково пригнічують розвиток патогенних мікробів та затримують ріст злоякісних пухлин. Антибіотики класифікують за походженням, механізмом та спектром біологічної дії. Природні антибіотики – містяться в пліснявих грибах, актиноміцетах, бактеріях, вищих рослинах, тканинах тварин і людей. У напівсинтетичних антибіотиках хімічним методом змінюється структура молекули природного препарату. До цієї групи належать: ампіцилін, метацилін, оксацилін, осксатетрациклін.
Механізм дії. Антибіотики також діють на клітинні рівні, вони порушують біосинтез клітинної стінки, пригнічують синтез цитоплазматичної мембрани, уповільнюють синтез нуклеїнових кислот пухлинних клітин. Антибіотики виявляють бактерицидну (вбивають мікроорганізми) і бактеріостатичну дію (затримують ріст і розмноження).
За спектором дії антибіотики поділяють на такі групи: · антибактеріальні; · протигрибкові; · противірусні; · протипухлинні;
За антимікробним спектором розрізняють: антибіотики вузького спектру дії і широкого спектру дії. Антибіотики виводяться з організму з сечею, тому необхідно підтримувати певну концентрацію антибіотиків в організмі. Їх призначають кілька разів на добу за схемою. Тривале застосування, нераціональна антибіотикотерапія зумовили появу резистентних (стійких) до антибіотиків штамів мікроорганізмів. Тому при призначенні антибіотиків враховується чутливість до них мікроорганізмів. Побічна дія: · алергічні реакції (кропивниця, набряк Квінке, анафілактичний шок); · дизбактеріоз (порушення нормальної мікрофлори організму); · зниження імунітету; · тератогенна дія – вплив на плід (тетрацикліни); · токсична дія (цефалосфорини – на нирки, стрептоміцин – на слух); Хіміотерапевтичні препарати – хімічні речовини, що вибірково порушують розвиток і розмноження мікроорганізмів та клітин пухлин, не ушкоджуючи при цьому організм людини.
Хіміотерапевтичні препарати поділяють на такі основні групи:
1. Препарати миш’яку – новарсенол, міарсенол, осарсол (діють на спірохети, найпростіші); 2. Препарати вісмуту – бійохінол, основний нітрат вісмуту (діють на спірохети, ентеробактерії); 3. Препарат сурми – солюсурмін (діє на найпростіші); 4. Препарати ртуті – сулема, каломель, ртутна сіра мазь (антисептичні та протизапальні засоби); 5. Препарати акридитину – риванол, акрицид (антисептики); 6. Протималярійні препарати – хіноцид, хінгамін та ін. 7. Сульфаніламідні препарати – стептоцид, сульфадиметоксин та ін. (діють на грампозитивні та грамнегативні бактерії, найпростіші, хламідії); 8. Похідні нітрофурану – фурацилін, фурадонін (діють на грампозитивні бактерії, віруси, найпростіші); 9. Протитуберкульозні препарати – ремантадин, амантадин (проти вірусу грипу), левамізол, керацид (проти вірусу герпесу), азидотимедин (проти ВІЛ); 10. Протипухлинні препарати – азотисті аналоги іприту, антиметаболіти (можуть виявляти побічну дію на макроорганізм – пригнічують кровотворення, спричинюють мутації).
Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 1032; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |