Мутації генетичні рекомбінації

(структурні зміни генів) - трансформація

- кон’югація

- трансдукція

Прикладом мінливості є явище дисоціації – утворення S і R форм колоній.

Практичне значення мінливості мікроорганізмів.

За допомогою методів генної інженерії отримані штампи мікроорганізмів, які використовуються для синтезу лікарських засобів (інсуліну, гормонів, інтерферону).

Бактеріофаги – це віруси бактерій. Бактеріофаги складаються з головки, в якій є нуклеїнова кислота і хвостового відростка, на кінці якого є фермент лізоцим або гіалуронідаза. Бактеріофаги іменують за назвою клітин господаря (стафілококовий, дизентерійний).

Розрізняють помірні і вірулентні бактеріофаги. Помірні не викликають лізис бактерій, вірулентні – викликають лізис бактерії. Явище взаємодії помірного фагу з бактеріальною клітиною називають лізогенією, а культуру, в якій розвивається помірний фаг – лізогенною.

Практичне застосування бактеріофагів.

1. Фагодіагностика – визначення виду збудника.

2. Фаготипування – визначення виду збудника.

3. Фагопрофілактика.

4. Фаготерапія.

5. У генній інженерії.

Антибіотики – це речовини біологічного та напівсинтетичного походження, які вибірково пригнічують розвиток патогенних мікробів та затримують ріст злоякісних пухлин.

Антибіотики класифікують за походженням, механізмом та спектром біологічної дії.

Природні антибіотики – містяться в пліснявих грибах, актиноміцетах, бактеріях, вищих рослинах, тканинах тварин і людей.

У напівсинтетичних антибіотиках хімічним методом змінюється структура молекули природного препарату.

До цієї групи належать: ампіцилін, метацилін, оксацилін, осксатетрациклін.

Механізм дії.

Антибіотики також діють на клітинні рівні, вони порушують біосинтез клітинної стінки, пригнічують синтез цитоплазматичної мембрани, уповільнюють синтез нуклеїнових кислот пухлинних клітин.

Антибіотики виявляють бактерицидну (вбивають мікроорганізми) і бактеріостатичну дію (затримують ріст і розмноження).

За спектором дії антибіотики поділяють на такі групи:

· антибактеріальні;

· протигрибкові;

· противірусні;

· протипухлинні;

За антимікробним спектором розрізняють: антибіотики вузького спектру дії і широкого спектру дії.

Антибіотики виводяться з організму з сечею, тому необхідно підтримувати певну концентрацію антибіотиків в організмі. Їх призначають кілька разів на добу за схемою.

Тривале застосування, нераціональна антибіотикотерапія зумовили появу резистентних (стійких) до антибіотиків штамів мікроорганізмів. Тому при призначенні антибіотиків враховується чутливість до них мікроорганізмів.

Побічна дія:

· алергічні реакції (кропивниця, набряк Квінке, анафілактичний шок);

· дизбактеріоз (порушення нормальної мікрофлори організму);

· зниження імунітету;

· тератогенна дія – вплив на плід (тетрацикліни);

· токсична дія (цефалосфорини – на нирки, стрептоміцин – на слух);

Хіміотерапевтичні препарати – хімічні речовини, що вибірково порушують розвиток і розмноження мікроорганізмів та клітин пухлин, не ушкоджуючи при цьому організм людини.

Хіміотерапевтичні препарати поділяють на такі основні групи:

1. Препарати миш’яку – новарсенол, міарсенол, осарсол (діють на спірохети, найпростіші);

2. Препарати вісмуту – бійохінол, основний нітрат вісмуту (діють на спірохети, ентеробактерії);

3. Препарат сурми – солюсурмін (діє на найпростіші);

4. Препарати ртуті – сулема, каломель, ртутна сіра мазь (антисептичні та протизапальні засоби);

5. Препарати акридитину – риванол, акрицид (антисептики);

6. Протималярійні препарати – хіноцид, хінгамін та ін.

7. Сульфаніламідні препарати – стептоцид, сульфадиметоксин та ін. (діють на грампозитивні та грамнегативні бактерії, найпростіші, хламідії);

8. Похідні нітрофурану – фурацилін, фурадонін (діють на грампозитивні бактерії, віруси, найпростіші);

9. Протитуберкульозні препарати – ремантадин, амантадин (проти вірусу грипу), левамізол, керацид (проти вірусу герпесу), азидотимедин (проти ВІЛ);

10. Протипухлинні препарати – азотисті аналоги іприту, антиметаболіти (можуть виявляти побічну дію на макроорганізм – пригнічують кровотворення, спричинюють мутації).

Дата добавления: 2014-01-04