Пластмаси – це матеріали, створені на основі полімерів, які здатні під впливом температури і тиску набувати певної форми і зберігати її

Пластмаси, крім полімерів, містять різні добавки, які покращують їхні властивості, підвищують стійкість до хімічно агресивного середовища і зміни

if ^чосн_ч

Полівінілацетат входить до складу емульсійних фарб як плівкоутворюю- чий компонент.

зовнішніх умов. Добавками слугують розмелена деревина, крейда, графіт, папір, різні волокна. Полімери в таких пластмасах є зв'язуючими компонентами. Якщо до мономера добавлено сполуку, яка розкладається при нагріванні з виділенням газів, то добутий полімер має вигляд застиглої піни (його називають пінопластом). Добавки-пластифікатори надають полімерному матеріалу еластичності.

Розглянемо кілька полімерів, які входять до складу найважливіших пластмас.

Поліетилен – безбарвний прозорий або білий напівпрозорий еластичний матеріал, на дотик нагадує парафін. Є термопластичним полімером; його властивості залежать від умов здійснення реакції полімеризації. На поліетилен не діють вода, кислоти (крім нітратної), луги, жири, масла. Нестійкий щодо галогенів та органічних розчинників, горючий. З поліетилену виробляють пакувальну плівку і плівку для теплиць, водопровідні й каналізаційні труби, електроізоляцію, предмети побуту. Поліетиленові вироби є морозостійкими, але не витримують нагрівання вище температур 60– 100 °С.

Поліхлоровініл – найдешевший полімерний матеріал, стійкий щодо води, слабких основ і кислот, спиртів, рідких вуглеводнів. Термопластичний полімер; його властивості визначаються добавками. Має невисоку термічну стійкість, при нагріванні розкладається з виділенням хлороводню, але незаймистий.

Політетрафлуоретен, або тефлон, (-CF₂-CF₂-)_n – полімер, зовні схожий на поліетилен, має високу хімічну і термічну стійкість, негорючий. Не руйнується навіть концентрованими кислотами, не розчиняється й не набухає в жодному з розчинників. Вироби з тефлону можна використовувати в інтервалі температур від -260 до +260 °С.

Про застосування поліхлоровінілу й тефлону йшлося в § 8 (с. 36).

Поліметилметакрилат відомий як органічне скло, або плексиглас. Це – прозорий матеріал, стійкий щодо дії світла, при нагріванні вище температури 120 °С розм'якшується.

Нерозчинний у воді, розчиняється в бензені, ацетоні, оцтовій кислоті. Добре полірується, механічно обробляється, склеюється. Як некрихкий прозорий матеріал замінює скло на транспорті, у приладобудуванні, військовій техніці. Його також використовують для виготовлення декоративної плитки.

Поліметилметакрилат утворюється при полімеризації метилового естеру метакрилової кислоти СН₂=С(СН₃)-СООСН₃:

СН₃ СН₃

׀ → ׀

nСН₂ = С-СО-ОСН₃ - СН₂ - С-СО-ОСН₃ n

метилметакрилат поліметилметакрилат

Полівінілацетат – це полімер естеру вінілового спирту та оцтової кислоти СН₃СОО-СН=СН₂. Тверда нетоксична речовина, розчиняється в спирті, ацетоні, естерах.

Схема реакції полімеризації вінілацетату:

nСН₂ = СН -СН₂ – СН-

׀ → ׀

O-СО-СН₃ O-СО-СН₃ n

Полівінілацетат є основою клеїв, зокрема ПВА, лаків.

Фенолоформальдегідні смоли були першими полімерами, які почали широко використовувати в різних галузях. Це нееластичні склоподібні або в'язкі рідкі речовини, які мають темне забарвлення. Їх синтезують за реакцією поліконденсації фенолів і формальдегіду, використовуючи каталізатор – кислоту або луг. Залежно від природи каталізатора і співвідношення реагентів утворюються смоли двох типів – новолачні і резольні.

Фенолоформальдегідний полімер є основою фенопластів. Це – термостійкі матеріали, нерозчинні у воді та органічних розчинниках. З фенопластів виготовляють деталі електрообладнання, засобів зв'язку, предмети побуту. Суміші фенопластів з відходами деревообробної промисловості використовують у вигляді плит для виготовлення меблів, на будівництві. Наповнювачами фенопластів слугують також бавовна, каолін тощо. З фенолоформальдегідних полімерів роблять склопластики – дуже міцні матеріали з каркасом у вигляді скляних волокон.

Епоксидні смоли – це полімери (їхня молекулярна маса здебільшого становить 300–3500), які тверднуть при змішуванні з фенолоформальдегідними смолами, багатоосновними кислотами, деякими іншими сполуками в результаті взаємодії з ними (при цьому утворюється сітчаста структура). На основі епоксидних смол виробляють лаки, клеї, герметики тощо.

258.Які полімери називають термопластичними, термореактивними? Як будова полімеру впливає на його властивості?

259.Які речовини є складовими пластмас?

260. Напишіть рівняння реакцій полімеризації: а) пропілену; б) хлоро-вінілу.

261. Полівінілацетат як естер здатний до гідролізу. Один із продуктів цієї реакції – полівініловий спирт. Напишіть відповідне хімічне рівняння.

262.Обчисліть масові частки елементів у продукті 1-ї стадії взаємодії
фенолу з формальдегідом.

Дата добавления: 2014-01-04