Система категорій соціологічного дослідження сім'ї

· 202 Сім”я як соціальний інститут імала соціальна група

· 206Система категорій соціального догслідження сім”ї

· 211Основні підходи до вивчення сім”ї в соціологічній думці

Сім'я як соціальний інститут і мала соціальна група

Ця тема є перехідною від соціологічного аналізу особистості до
вивчення соціальних спільнот, бо сім'я є найдавнішою природною фор
мою з'єднання людей, заснованою на кровноспоріднених зв'язках, і
найпростішою вихідною спільнотою. Соціологія сім'ї розглядається як
спеціальносоціологічна дисципліна, яка вивчає формування, розвиток і
функціонування сім'ї та шлюбно-родинних стосунків у конкретних
культурних і соціально-економічних умовах. Центральною рядоутво-
рювальною категорією цієї галузі соціологічного знання є поняття сім'ї

Дослідження сім’ї Сім'я є об'єктом дослідження багатьох наук — історії, економіки, юриспруденції, психології, педагогіки, демографії, етнографії, соціології тощо. Кожна з них вивчає специфічні сторони функціонування і

тарних розвитку сім'ї під власним кутом зору і відповідно до свого предмета і методу. У демографи, наприклад, особливо розвиненим є напрямок

дослідження ролі сім'ї і сімейної структури населення у його відтворенні;
в соціальній психології — дослідження родинних конфліктів і динаміки
розвитку сімейних груп; у педагогіці акцентується на вивченні виховної
функції сім'ї як одного з важливих чинників формування особистості.
Етнографію цікавлять побут і культурні особливості сімей у різноманіт
них етнічних групах і спільнотах; правові науки з'ясовують юридичні
аспекти розлучень, майнового стану сім'ї; для економіки одним з основних
завдань є аналіз сімейного бюджету, стану споживання; історія дослід
жує виникнення сім'ї та форми її існування у різні періоди історії людства.
Соціологія сім'ї ставить перед собою завдання інтеграції досягнень

цих наукових галузей і має міждисциплінарний характер. Специфіка

соціології сім'ї полягає в тому, що сім'я одночасно виступає у двох
іпостасях: вона є малою контактною соціальною групою, певною формою
взаємодії людей, з одного боку, і особливим соціальним інститутом, який
регулює відтворення людини за допомогою певної системи ролей, норм
і організаційних форм, — з другого. Американський соціолог Дейл

Визначення сім' Смелзер визначає поняття сім 'ї таким чином: сім'єю називається

с засноване на кровній спорідненості, шлюбі або усиновленні об'єднання

людей, які пов'язані між собою спільністю побуту і взаємною відповідальністю за виховання дітей. Інші соціологи, погоджуючись у цілому з таким визначенням, додають до нього такі риси, як історично зумовлений характер сім'ї та її функціонування у різні історичні епохи, соціальна потреба суспільства в існуванні сім'ї, у фізичному і духовному відтворенні населення тощо. Наголошується, що з часом «с

взаємини» розвинулась у «сім'ю-соціальну спільноту». Сучасна сім'я визначається як інституціоналізована спільнота, що складається на основі шлюбу, породженій ним спільній правовій та моральній відпоні дальності батьків за здоров'я дітей, їхню соціалізацію та виховання.

соціальна група Як мала соціальна група, зазначає М.Мацковський, сім'я розгля дається у тих випадках, коли дослідженню підлягають стосунки між індивідам;», котрі утворюють сім'ю. Цей підхід дозволяє з'ясувати мотиви і причини розлучень, динаміку родинних відносин, характер стосункін між батьками й дітьми. Ці проблеми міжособистісної взаємодії тісно пов'язані з існуючими в суспільстві нормами, цінностями і взірцями поведінки і зумовлені соціокультурними та соціоекономічними умовам 11 життєдіяльності групи.

На думку М.Мацковського, при аналізі сім'ї як малої соціальної гру 1111 або спільноти доцільно виокремити три основні типи характеристик а) характеристики групи в цілому: цілі й завдання сімейної групи, склад і структура, соціально-демографічний скла,, сім'ї, групова згуртованість, групова діяльність і характер групової взаємодії, структура влади, спілкування в сім'ї тощо; б) характеристики зв'язків і відносин сімейної групи з більш широкими соціальними системами в рамках соціальної структури суспільства; у цьому випадку вирізняють і аналізую! і. насамперед функції сім'ї щодо суспільства; в) цілі, завдання і функції стосовно індивіда, групова регуляція поведінки і взаємодії індивіді п у сім'ї, груповий контроль; групові санкції, сімейні цінності, норми і зразки поведінки, включеність індивіда в сім'ю, його задоволеність перебуванням у ній.

інститут Як соціальний інститут сім'я аналізується в тих випадках, коли слід з'ясувати, якою мірою спосіб життя сім'ї, її функціонування відповідають потребам суспільства. Модель соціального інституту є надзвичайно важливою для прогнозів майбутніх змін сім'ї. На думку М.Мацковськок і, соціолога-дослідника цікавлять передусім взірці сімейної поведінки, усталені ролі, виконувані її членами, особливості формальних І неформальних норм і санкцій у сфері шлюбно-сімейних взаємин. Одні норми, обов'язки і права мають юридичний характер і регламентуються законодавством (питання про володіння майном, про матеріальні зобов'язання батьків стосовно дітей і одне одного, про мінімальний пік вступу в шлюб, про юридичні підстави для розірвання шлюбу, про права та обов'язки колишнього подружжя, пов'язані з утриманням і вихованням дітей, володінням майном після розірвання шлюбу і т. ін.). Інші норми шлюбу регулюються мораллю, звичаями, традиціями. До них

належать норми залицяння, шлюбного вибору і дошлюбної поведінки, розподіл влади та обов'язків між подружжям, характер сімейного дозвілля тощо. Така ж моральна регламентація поширюється на процес розлучення, стосунків із рідними, друзями.

Кожна з двох парадигм у вивченні сім'ї має свою специфіку: внутрішні зв'язки всередині сім'ї досліджуються крізь призму понять, що характеризують малу групу; парадигма соціального інституту орієнтована
насамперед на зовнішні зв'язки сім'ї.

у вивчені сім’ї Дослідники проблем сучасної сім'ї (і українські, і зарубіжні) погожуються в тому, що нині аналіз сім'ї як соціального інституту поступається

місцем дослідженням її групових характеристик. У минулому,

особливо в умовах існування тоталітарного режиму в СРСР, протягом

десятиріч сім'я була лише постачальником людських і трудових ресурсів, об'єктом державної політики; держава перебрала на себе майже всі функції інших соціальних інститутів, серед них і сімейного, і вирішувала за сім'ю мало не всі питання. Повна залежність сім'ї від держави робила її фактично безправною. У цій ситуації тематика соціологічних досліджень проблем сім'ї мала вигляд однобокої і викривленої. Недостатньо вивчалися причини і мотиви розлучень та їхні наслідки (як явище, нетипове для соціалізму), характер дошлюбної поведінки та установки юнацтва і молоді, пов'язані зі статевим життям («у нас сексу немає, то лише в капіталістичних країнах бісяться з жиру»), проблеми бездітних або багатодітних родин, сімей пенсіонерів чи молодих сімей. Практично не досліджувалися в соціологічному аспекті питання виховання дітей дошкільного віку, дітей з неповних (тобто без батька або матері) родин, вплив вживання алкоголю і наркотиків на міцність сім'ї та здоров'я її членів. Не було наукових праць про становище чоловіків у сім'ї, взаємини між братами й сестрами, подружні конфлікти, стосунки розлучених із дітьми та багатьох інших. «Цілину» в соціологічних дослідженнях становила молода сім'я, де чоловік і дружина не досягали 28 років, та її проблеми.

Повертаючись до сучасної України, наголосимо, що нині відносини

між державою і сім'єю суттєво змінилися: йдеться насамперед про те, щоб

держава подбала про належні умови для створення і функціонування

родин — економічні, соціальні, правові, адже від того, наскільки міцною

є сім'я, залежить міцність і стабільність усього суспільства (згадаймо

сучасної сім’ї У сучасній зарубіжній літературі дедалі більше науковців фіксує перенесення акцентів з розгляду сім'ї як соціального інституту в площину соціологічного аналізу родини як малої соціальної групи. Німецький

соціолог Х.Тірелл характеризує «розчинення» сім'ї в суспільстві та зміни
її функціональних кордонів як процес деінституціоиалізації сучасної
сім'ї. У розвинутих країнах він зумовлений багатьма причинами. Втрата
економічного значення сім'ї (коли всі її члени спільно працювали на
власному клаптику землі чи на виробництві якогось продукту або товару)
призвела до того, що підставою шлюбу поступово стає інтимна сфера.
Засобом з'єднання в сім'ю стають не так економічні передумови, потреби
й економічна залежність, як чинник кохання. Нині сім'я і шлюб
" орієнтуються переважно на емоційні стосунки та інтереси. Відбувається
подальша приватизація життя людей та ізоляція сім'ї від суспільства,
заснована на еволюції традиційних цінностей (обов'язок поступається
місцем сучасним індивідуалістичним цінностям або вартостям само-
реалізації і самоствердження). Більшість сучасної молоді розвинутих
країн вважає основною цінністю будь-яких парних взаємин любов,
визнання і розуміння; на перший план висувається партнерство.

Майже всі західні дослідники погоджуються, що з усіх традиційних за-

побудови сім'ї та її ролі в суспільстві нині збереглася тільки одна турбота про нащадків. Лише у ставленні до дітей та їх соціалізації
'(тобто підготовці до вступу в доросле соціальне життя) на Заході ще

зберігається значення родини як соціального інституту. Сім'я має
переважаючу орієнтацію на дитину і, що найважливіше, усвідомлення
цієї орієнтації. Історико-культурні дослідження засвідчують, що зі
зростанням темпів індустріалізації тієї чи тієї країни з дитиною
пов'язують більшою мірою психологічні, аніж матеріальні цінності.
Одночасно змінюються й рольові позиції батьків: на зміну піклуванню
про матеріальне забезпечення дитини приходить нова потреба: мож
ливість розкриття себе в дитині.
Отже, і в нашій, і в інших країнах сьогодні відбуваються схожі процеси. Ця подібність зумовлена переходом посткомуністичних країн від тоталітарних до демократичних ""'""чому форм соціально-політичного устрою, від «закритого» до «відкритого» типу суспільства. Сім'я дедалі більше унезалежнюється від держави і суспільства в цілому. Ставлення держави до сім'ї поступово перестас бути суто споживацьким та інструменталістським. Держава позбувається функцій контролю і застосування каральних санкцій щодо родин та їхніх членів, насамперед підлітків і неповнолітніх. На перший план виходи ті. забезпечення державою сприятливих умов для утворення та існування родин, особливо молодих, і відображення цих процесів у державній сімейній політиці (відповідному законодавстві та конкретних заходах, як-от

пільгове кредитування, пайова допомога у будівництві житла, випуск спеціальних груп недорогих товарів для молодих сімей та їхніх дітей тощо).

система Хоча увага дослідників-соціологів до сім'ї як соціального інституту

відчутно зменшується, все-таки наразі існують достатні передумови для

постановки питання про інтеграцію двох парадигм. Вона може

здійснюватися в межах уявлень про сім'ю як соціальну систему. Якщо

розглядати родину як систему в усій її різноманітності і складності, то

стане зрозумілим наявність різних дослідницьких підходів, бо навіть одні

й ті самі властивості системи відображаються в різних термінах і

значеннях. Системний підхід нині широко використовується як в усій

соціології, так і в її окремих напрямах і галузях. Його застосування в

соціологічному аналізі сім'ї докладніше розглядатиметься у наступних

Понятійний апарат соціології сім'ї, як і будь-якої іншої галузі соціо
логічного знання, включає широке коло понять і категорій. Зупинимося
докладніше на трьох основних: умовах життя, структурі, функціях
сім'ї. Для їхньої характеристики візьмемо положення з праць україн
ськихі зарубіжних авторів.

сім'ї Умови життя сім'ї становлять собою сукупність факторів макро-

середовища (загальні соціальні умови), мезо- і мікросередовища (середовище розселення і найближче соціальне оточення). Загальні соціальні умови поділяються, своєю чергою, на:

• соціально-економічні (рівень розвитку сфери обслуговування, розвитку дитячих дошкільних закладів, рівень житлового будівництва, обсяг і структура товарообігу, рівень реальних доходів населення взагалі і сім'ї зокрема, рівень розвитку системи охорони здоров'я і медичного обслуговування, кількість робочих місць, які дозволяють використовувати жіночу і підліткову працю, кількість робочих місць із неповним робочим днем або пільговими умовами праці для підлітків і неповнолітніх тощо);

• соціально-політичні (політика уряду, органів державної влади, політичних партій, профспілок та інших громадських організацій щодо сім'ї з метою її стабілізації, підвищення виховного потенціалу та ін.);

• соціально-культурні (система чинних у суспільстві правових, моральних норм, цінностей та ідеалів, взірців діяльності та поведінки; засоби зберігання й розподілу соціальної інформації, соціального знання, кількість і доступність закладів культури і культурних цінностей; викладання курсів з етики і психології сімейного життя в дошкільництві та школі; частота, обсяг і зміст передач, програм і публікацій про сім'ю в засобах масової інформації тощо);

• демографічні (чисельність і темпи приросту населення або його депопуляції, статевий і віковий склад населення, його розподіл за типами регіонів; міграційні процеси і переселення; розподіл населення за етнічними й територіальними спільнотами);

• екологічні (природно-географічні особливості середовища проживання, ступінь урбанізованості й санітарно-гігієнічні умови життєдіяльності, ступінь забрудненості довкілля);

• соціально-психологічні (загальний стан свідомості людей, їхнє ставлення до світу і свого безпосереднього оточення, соціальні установки, інтереси і ціннісні орієнтації, які визначають життєву позицію і поведінку людей у суспільстві; ставлення до шлюбу і сім'ї). (Докладніше див. названу працю М.Мацковського).

• Ці загальні соціальні умови впливають на життєдіяльність сім'ї

опосередковано, через фактори мезо- і мікросередовища. Адже зазвичай взаємодіє з ширшими соціальними спільнотами та інститутами, здійснює контакти з рідними, сусідами, друзями. До конкретних характеристик середовища безпосереднього мешкання родини належать, згідно з М.Мацковським, такі:

• ступінь урбанізованості середовища розселення сім'ї (тип населеного пункту — місто, село, кількість мешканців);

• характеристики зайнятості населення (тип підприємств, їх розподіл між державними, приватними, комерційними структурами, рівень кваліфікації і освіти, який вимагається, використання чоловічої, жіночої, підліткової праці, дефіцит чи надлишок робочої сили);

• демографічна структура середовища розселення;

• етнічні характеристики середовища розселення;

• кількісні та якісні характеристики сфери обслуговування;

• кількісні та якісні характеристики культурно-освітніх закладів, спортивних споруд; характеристики закладів системи охорони здоров'я. При аналізі найближчого соціального оточення вирізняються основні

соціальні характеристики друзів, знайомих, рідних і представників

референтних груп, а також їхні норми і цінності у сфері шлюбно-сімейних взаємин: установки на кількість дітей у родині, професійну зайнятість жінок, характер дозвілля, характеристики сімейного споживання тощо.

Під структурою сім'ї мають на увазі всю сукупність взаємин між її членами, яка містить у собі стосунки спорідненості, влади, авторитету, систему морально-духовних стосунків тощо.

У загальній системі родинних взаємин, згідно з Н.Смелзером,. існують два основні тини сімейної структури, або форми сім'ї. Нуклеарна сім'я складається з дорослих батьків і дітей, які від них залежать (матеріально, економічно, житлово, емоційно). Розширена сім'я включає нук-леарну сім'ю і родичів, наприклад, бабусю і дідуся, онуків, тітку, дядька, двоюрідних братів і сестер. Така родина вважається важливим, а в багатьох суспільствах і основним соціальним об'єднанням, спільнотою, базою розвитку соціальних відносин і гарантом взаємодопомоги і підтримки.

За формою шлюбу вирізняють моногамію (шлюб між одним чоловіком і однією жінкою) і полігамію (шлюб між одним та декількома іншими індивідами). Полігамія, своєю чергою, поділяється на полігінію (шлюб між одним чоловіком і кількома жінками) і поліандрію (шлюб між однією жінкою і кількома чоловіками). Ще однією формою є груповий шлюб (між кількома чоловіками та кількома жінками). Навіть сьогодні полігінія є досить поширеною, наприклад, у Тибеті, на півдні Індії.

За типом владних структур вирізняють патріархальні родини (де переважає влада чоловіків над іншими членами сім'ї), що існують у Таїланді, Японії, Ірані, Бразилії та багатьох інших країнах світу, та матріархальні сімейні системи (де влада належить жінці й матері). Останні трапляються зрідка, наприклад, у жителів Тробріандських островів. Останніми роками відбувається перехід від патріархальної до егалітарної родинної системи (де вплив і влада розподілені між чоловіком і жінкою майже порівну).

За партнером, якому надається перевага при вступі в шлюб, розрізняють шлюби, що здійснюються за правилами екзогамії (тобто партнера шукають поза певними групами, сім'ями або кланами), та шлюби за правилами ендогамії (тобто партнер обирається всередині своєї групи). Так, ендогамія була характерною для кастової системи в Індії. Найвідо-мішим правилом ендогамії є заборона кровозмішування (інцест), яка забороняє шлюби або статеві зв'язки між особами, що є близькими кровними родичами. Майже в усіх суспільствах, зазначає з цього приводу Н.Смелзер, це правило стосується взаємин між дитиною й одним із батьків, а також між братом і сестрою. Він же наголошує, що в західних

країнах ендогамія в обмеженому вигляді існує всередині расових груп (наприклад, американських негрів), релігійних груп (наприклад, іудаїс-тів) і соціальних класів (наприклад, людей аристократичного походження).

За вибором місця проживання молодого'подружжя соціологи виокремлюють патпрілокальне (коли молода відходить зі своєї сім'ї і живе в сім'ї чоловіка або поблизу оселі його батьків), матрілокальне (коли молоді живуть із батьками жінки або поблизу них) та неолокальне (коли молодята живуть окремо від своїх батьків). Неолокальне місце проживання вважається нормою на Заході, але порівняно зрідка трапляється деінде. Г.Мердок, який дослідив проблеми шлюбу в 250 суспільствах світу, лише в 17 з них виявив поширеність неолокального місця проживання. Стосовно України, то переважна більшість молодих подружних пар живуть із батьками. Це пов'язано не так з традиціями української сім'ї, як з браком коштів у молодих для винаймання, а тим більше купівлі чи будівництва власного помешкання.

Н.Смелзер вказує на існування зв'язку між різними елементами структури сім'ї і шлюбу та соціальними умовами. Так, патрілокальне місце проживання поширене в суспільствах, де існували полігінія, рабство і часто відбувалися війни. Для членів цих суспільств звичайною роботою було мисливство і збирання рослин. Матрілокальне місце проживання вважалося нормою в суспільствах, де жінки користувалися правом землеволодіння (наприклад, у селян Ірландії). Неолокальне місце проживання пов'язане з моногамією, тенденцією до індивідуалізму та рівного економічного становища чоловіків і жінок.

Нарешті, за родоводом і наслідуванням майна найпоширенішим є родовід за чоловічою лінією. У деяких випадках спорідненість визначається за жіночою лінією (коли майно матері відходить доньці, а основну підтримку молодому подружжю надає брат жінки). Сімейна система, заснована на двобічному родоводі, прийнята у 40% світових культур.

Функції сім'ї можна визначити як основні способи прояву активності, життєдіяльності сім'ї та її членів, і поділити на соціальні (спрямовані на суспільство) та індивідуальні (спрямовані на особу). М.Мацковський перелічує функції сучасної сім'ї стосовно основних сфер життєдіяльності родини.

Сфера сімейної діяльності	Суспільні функції	Індивідуальні функції
Репродуктивна	Біологічне відтворення суспільства	Задоволення потреби в дітях
Виховна	Соціалізація молодого покоління, підтримка культурної неперервності суспільства	Задоволення потреб у батьківстві, контактах іздітьми, їхнього виховання, самореалізації в дітях
Господарсько-побутова	Підтримка фізичного здоров'я членів суспільства, догляд за дітьми	Одержання господарсько-побутових послуг одними членами сім'ї від інших
Економічна	Економічна підтримка неповнолітніх і непрацездатних членів суспільства	Одержання матеріальних засобів одними членами сім'ї від інших у випадку непрацездатності чи в обмін на послуги
Сфера первинного соціального контролю	Моральна регламентація поведінки членів сім'ї у різних сферах життєдіяльності, а також відповідальності і зобов'язань у стосунках між подружжям, батьками і дітьми, представниками старшого і середнього покоління	Формування і підтримка правових і моральних санкцій за неналежну поведінку і порушення моральних норм взаємовідносин між членами сім'ї
Сфера духовного спілкування	Розвиток особистості членів сім'ї	Духовне взаємозбагачення членів сім'ї. Зміцнення дружніх основ шлюбного союзу
Соціально-статусна	Надання певного соціального статусу членам сім'ї, відтворення соціальної структури	Задоволення потреби у соціальному просуванні
Дозвільна	Організація раціонального дозвілля, соціальний контроль у сфері дозвілля	Задоволення потреб у спільному проведенні дозвілля, взаємозбагаченні інтересів
Емоційна	Емоційна стабілізація індивідів та їх психологічна терапія	Одержання індивідами психологічного захисту, емоційної підтримки в сім'ї, задоволення потреб в особистому щасті і коханні
Сексуальна	Сексуальний контроль	Задоволення сексуальних потреб