Відносини

Трудові

В.Блавнер унаслідок аналогічних досліджень доходить висновку, що причина відчуження — не самі умови праці, а радше соціальні структури, які складаються в різноманітних трудових обставинах. Він вивчав ситуа­ції у чотирьох різних галузях американської промисловості: автомобіль­ній, текстильній, хімічній та поліграфічній, маючи на міеті з'ярувати, де є найбільше відчуження робітників. Найвищий рівень відчуження спос­терігався серед робітників автомобільної промисловості, найнижчий — серед друкарів. Перші з них, працюючи на конвеєрах, лише незначною мірою контролюють умови своєї праці; вони практично дуже мало відповідають за кінцевий результат праці, позбавлені можливості спіл­куватись один з одним у робочий час. їхні профспілки дбають лише про підвищення заробітної плати й поліпшення умов праці. Натомість друкарі належать до профспілки, яка має давню історію; вони самі визначають режим праці й наочно бачать наслідки своєї роботи, відчу­вають задоволення, перетворюючи рукопис у видрукований продуїст: книжку, брошуру, альбом репродукцій, придатний для широкого розпов­сюдження.

Соціальні інститути у сфері праці — це господарські об'єднання, заводи, банки, ринки, трудові колективи, профспілки тощо. Вони забез­печують усю сукупність виробничих зв'язків у суспільстві, одночасно з'єднуючи економічне життя з іншими підсистемами. Кожен соціальний інститут в економічній підсистемі має свої, чітко окреслені функції. Коли ж нормальне функціонування певного соціального інституту порушуєть­ся, а зв'язки з соціальним середовищем набирають викривленого або неповного характеру, з'являється так звана дисфункція соціального інституту. Так, дисфункція деяких економічних інститутів стає причи­ною існування «тіньової економіки», виливається у спекуляцію, хабарництво, крадіжки, тягне за собою корумпованість і господарського, й управлінського апарату. Ці явища особливо болісно даються взнаки під час «перехідного періоду» — періоду трансформації командно-адміністративної системи в ринково орієнтовану систему вільного під­приємництва, що яскраво видно на прикладі майже всіх посттоталітЯрних країн разом з Україною.

Соціально-трудові відносини складаються на виробництві між суб'єктами — представниками різних соціальних спільнот і груп. Цей тип відносин, як слушно зазначає В.Полторак, на відміну від відносин функціональних, описаних раніше, у соціології кваліфікують як відно­сини рівності й нерівності між працівниками та соціальними групами (наприклад, між підприєшрши та робітниками).

Дата добавления: 2014-01-04