Синдром змін з боку щитоподібної залози

Анемічний синдром

Синдром ураження кістково-суглобової системи

Синдром ураження сечової системи

Синдром ураження дихальної системи

Синдром ураження шлунково-кишкового тракту

Скарги: закрепи, зниження апетиту, нудота, інколи блювання

Дані об’єктивного обстеження: збільшення язика з відбитками зубів, гепатомегалія, дискінезія жовчовивідних шляхів, дискінезія товстого кишечника, асцит,

Дані додаткових методів обстеження: ахлоргідрія у поєднанні з аутоімунним гастритом, асцитична рідина містить велику кількість білка.

Скарги: слабкість, втомлюваність, задишка, часті бронхіти, пневмонії (на фоні нормальної температури тіла).

Дані об’єктивного обстеження: дихання поверхневе, плеврит.

Дані додаткових методів обстеження: зниження життєвої ємності легень, вентиляторні реакції на гіпоксію і гіперкапнію ослаблені, плевральна рідина містить багато білка.

Скарги: зменшення діурезу, пієлонефрити, пієліти (гіпотонія сечовидільних шляхів, зниження потенції у чоловіків, порушення менструально-оваріального циклу у жінок),

Дані додаткових методів обстеження: зниження діурезу, зниження ниркового кровообігу і швидкості клубочкової фільтрації, рівень креатиніну в нормі, помірна протеїнурія.

Скарги: біль в кістках і суглобах.

Дані об’єктивного обстеження: артропатії, синовіїти, артрози.

Дані додаткових методів обстеження: помірний остеопороз, випіт в порожнинах суглобів,

Дані об’єктивного обстеження: Блідість шкірних покривів.

Дані додаткових методів обстеження: нормохромна, нормоцитарна гіпохромна залізодефіцитна, макроцитарна,

В₁₂- дефіцитна анемія.

Патогенез: Зниження всмоктування заліза в кишечнику та сповільнення еритропоезу.

Дані об’єктивного обстеження: не збільшена або збільшена (як прояв компенсаторної реакції чи ознака тиреоїдитів, пухлин), м’яка або помірно щільна, неболюча.

Дані додаткових методів обстеження: зміни Т₃, Т₄, ТТГ.

• Лікування гіпотиреозу

h Етіологічне

терапія причини гіпотиреозу

h Патогенетичне

тиреоїдні гормони

1) чистий Т₄ (левотироксин, L-тироксин, еутирокс) – засіб вибору для тривалої замісної терапії, забезпечує стабільні рівні Т₄ і Т₃ в крові;

2) чистий Т₃ (трийодтиронін, тиротардин, тріакан) – застосовують для короткочасної терапії і з діагностичною метою;

3) комбіновані препарати (тиреокомб, тиреотом, тиреотом-форте, новотирол) важко дозуються, тому застосовуються рідко.

Пацієнти молодого віку: сдандартна доза 2,2 – 2,5 мкг/кг/добу

початкова – 50 – 100 мкг/добу

Пацієнти середнього віку: сдандартна доза 1,5 – 2 мкг/кг/добу

початкова – 25 – 50 мкг/добу

Пацієнти похилого віку: сдандартна доза 1,5 мкг/кг/добу

початкова – 25 мкг/добу

• Лікування гіпотиреозу

• Особливості призначення L- тироксину

• Гіпотиреоїдна кома

Причини: нелікований або неправильно лікований гіпотиреоз

Провокуючі фактори: переохолодження, інфекції, фізичні травми, оперативне втручання, інфаркт міокарда, стресові ситуації, крововтрати, прийом транквілізаторів (частіше розвивається у хворих похилого віку)

Діагностика: 1) анамнез: наявність гіпотиреозу

2) клініка: поступовий розвиток; ураження нервової системи: прогресуюча в’ялість, сонливість, сплутаність свідомості, загальмованість, ступор або кома, зниження або зникнення сухожилкових рефлексів, зміни шкіри і підшкірної клітковини: шкіра блідо-жовта, суха, лущиться; слизисті набряки обличчя і кінцівок, гіпотермія, зміни серцево-судинної системи: бради-кардія, глухість тонів серця, артеріальна гіпотонія, зміни з боку дихальної системи; рідке дихання, гіперкапнія, інші: затримка сечі, динамічна кишкова непрохідність.

- 3) лабораторні дані: анемія, зростання ШОЕ, різко знижений вміст Т₃ і Т₄ в крові, при дослідженні кислотного-лужної рівноваги і газового складу крові: гіперкаліємія, ацидоз, гіпоксія

• Лікування гіпотиреоїдної кома

Основні принципи терапії

1. Глюкокортикоїди - з метою попередження розвитку або лікування наднирникової недостатності (100-150 мг гідрокортизону) або 30-50 мг преднізолону в/в струменно.

2. 200 мкг тироксину (25 мкг трийодтироніну), глюкоза 40% - 60 мл, фізіологічний розчин NaCl 500 мл, 5% розчин аскорбінової кислоти 5 мл в/в краплинно.

3. Оксигенотерапія. Штучна вентиляція легень.

4. При гіпотиреоїдних набряках та артеріальному тиску вище 100 мм.рт.ст. – 2мл лазиксу, при низькому артеріальному тиску додатково мезатон 1% - 0,5-1,0 мл в/в краплинно, корглікон 0,06 % - 1,0.

5. Антибіотикотерапія.

• Лікування гіпотиреоїдної кома

• тиреоїдити

Класифікація (Heriman,1980)

1. Гострий тиреоїдит (дифузний або вогнищевий): гнійний, негнійний

2. Підгострий тиреоїдит:

- підгострий гранулематозний тиреоїдит (тиреоїдит де Кервена);

- підгострий лімфоцитарний тиреоїдит (післяпологовий)

3. Хронічний тиреоїдит:

- хронічний лімфоцитарний тиреоїдит (аутоімунний Хошимото);

- хронічний фіброзний тиреоїдит (тиреоїдит Ріделя).

•

• Підгострий тиреоїдит
(тиреоїдит де Кервена, гранулематозний тиреоїдит, гігантоклітинний тиреоїдит)

Епідеміологія: захворювання вражає людей у віці 30-60 р., у жінок в 5 разів частіше, характерна осінньо-зимова сезонність.

Етіологія: вірусна (аденовіруси, віруси Коксакі, епідемічного паротиту, грипу, Епштейна – Барр).

• Лікування підгострого тиреоїдиту

• Консервативне лікування

- легкий біль: аспірин 500 мг кожні 3 - 4 год.;

- сильний біль: преднізолон 30 – 40 мг/добу під

контролем ШОЕ (через 1 – 2 тижні почати знижувати

дозу на 2,5 мг кожні 2 – 3 дні), тривалість лікування 1,5 – 2 місяці, при посиленому болю або підвищеній ШОЕ дозу

знову збільшуємо;

- ß – адреноблокатори 40 -120 мг/добу (пропранолол) для

ліквідації ознак тиреотоксикозу до 1 міс.;

- тиреоїдні гормони (L – тироксин до 100 мкг/добу до 12 міс.) для ліквідації ознак гіпотиреозу

Дата добавления: 2014-01-04