Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Характеристика фінансових систем країн з розвиненою ринковою економікою




Тема 18 Фінанси країн з розвиненою ринковою економікою.

План:

1. Характеристика фінансових систем країн з розвиненою ринковою економікою.

2. Фінансова система Сполучених Штатів Америки.

3. Фінансова система Японії.

4. Фінансова система Великої Британії, Німеччини та Франції.

5. Фінанси Скандинавських держав.

 

На сьогодні до розвинених країн світу відносять країни, які мають високі показники економічного розвитку, обсягу ВВП на душу населення, з контрольованим рівнем інфляції та безробіття. До них відносять США, Японію, Великобританію "старих членів» Європейського Союзу: Німеччину, Францію, Італію, Бельгію, Нідерланди, Люксембург, Ірландію, Данію, Скандинавські країни тощо.

Завдання економік розвинених країн у сучасних умовах глобалізації:

 забезпечення стабільного економічного зростання;

 створення економічних умов, які гарантують зайнятість і скорочення безробіття;

 утримання низьких темпів інфляції;

 підтримка високої конкурентоздатності продукції;

 розвиток транснаціональних проектів;

 усунення регіональних диспропорцій економічного розвитку;

 збереження високих стандартів життя та соціальних гарантій населення,

 задоволення інтересів громадянина на основі науково-технічних можливостей суспільства.

Серед розвинених країн світу країн світу можна виділити три типи моделей за рівнем

 американська (через централізовані фонди фінансових ресурсів перероз¬поділяється 30 - 35 % ВВП);

 європейська (перерозподіляється 40 – 50% ВВП);

 скандинавська (перерозподіляється 50 - 65 % ВВП).

У більшості країн світу особливості організації фінансових систем підпо¬рядковані принципам соціально-орієнтованого ринкового господарства (так званої держави загального добробуту Л. Вагнера). У країнах, які обрали для свого розвитку приклад "держави загального добробуту", основні, соціально значимі потреби такі, як: освіта, охорона здоров'я, пенсійне забезпечення, фінансуються за рахунок державних коштів. Можна виділити три моделі держави добробуту або соціальної держави:

 ліберальна (або англосаксонська) застосовується у США, Великобри¬танії, ряді латиноамериканських країн. Вона передбачає державне фінансування видатків з соціального захисту лише найбільш уразливих верств насе¬лення. Інші громадяни повинні забезпечувати себе соціальними благами само¬стійно;

 соціально-демократична (скандинавська) модель найбільш поширена у Швеції, де базове забезпечення надається усім громадянам за рахунок бюджетів усіх рівнів. Вона спрямована на недопущення бідності і забезпечення усім зайнятим громадянам достойного рівня життя;

 консервативна (європейська) модель поширена у більшості європейсь¬ких країн, застосовується в Австрії, Німеччині, Франції, Італії, Греції та інших країнах. Вона базується на системі соціального страхування з пайовим відра¬хуванням внесків роботодавцями та найманими працівниками.

Уряди розвинених країн світу починають відмовлятися від моделі держави суспільного добробуту через надмірні бюджетних видатки на забезпечення високих соціальних гарантій населенню, для покриття яких застосовується високий податковий тиск на населення та суб'єктів господарювання.

Необхідність існування державної фінансової системи зумовлена тим, що за будь - якого типу економічної системи основним призначенням держави є забезпечення фінансовими ресурсами тих потреб або тих суб'єктів фінансових відно¬син, які не можуть бути задоволені через ринковий механізм шляхом їх купівлі - продажу, або окремих громадян з огляду на об'єктивні причини: непрацездатність, інвалідність, втрату працездатності тощо.

У більшості розвинених країнах світу фінансова система держави переваж¬но включає такі ланки:

1. державний бюджет - сфера мобілізації та перерозподілу ВВП між галузями, регіонами, групами населення;

2. територіальні фінанси;

3. державний кредит та муніципальні кредити місцевих органів влади (у федеративних державах кредити членів федерацій);

4. спеціальні фонди;

5. фінансовий ринок;

6. фінанси суб'єктів господарювання (підприємств та домогосподарств).

Структура бюджетної системи більшості розвинених країн залежить від їх державного устрою і буває дво- та трирівнева. В унітарних країнах вона містить дві ланки: державний бюджет та місцеві бюджети. В федеративних країнах три ланки: федеративний бюджет (бюджет Центрального уряду), бюджети членів федерацій - штатів, провінцій, ландів, кантонів та місцеві бюдже¬ти. Трирівнева бюджетна система присутня у США, Франції, Німеччині, Японії, Великобританії, Швеції, Норвегії, Фінляндії. Місцеві бюджети є самостійними у своїх доходах та видатках і не включаються у бюджет вищої ланки. Кожна країна має індивідуальну, властиву тільки їй бюджетну систему.

Більшість бюджетних систем розвинених країн світу мають характер перерозподільчий та соціальний, меншою мірою виробничий характер. Їм характерна невисока частка участі держави у видатках капітального характеру. Державні видатки переважною мірою спрямовуються на соціальний захист населення.

Розвинені країни мають різні моделі централізації бюджетної системи, що означає частку державних видатків, які здійснюються через державний бюджет. Унітарним державам характерний вищий рівень централізації, а федеративним, де бюджетна система є трирівнева - дещо нижчий.

Спеціальні фонди створюються переважно в економічних та соціальних цілях. Такі цільові фонди в розвинених країнах світу існують у формі різних автономних або ж приєднаних бюджетів, позабюджетних фондів, спеціальних кошторисів та рахунків.

Частка державної власності впливає на структуру державних фінансів у частині фінансування державних установ. Державні підприємства зосереджені, як правило, у стратегічних для країн галузях та тих, які забезпечують національну безпеку.

Фінансова політика економічно розвинених держав має стабільний виваже¬ний характер (стабільність і незмінність обсягів фінансування видаткових про¬грам), податкові зміни практично відсутні - за необхідності лише незначне коригування у податковій системі.

Для фінансових систем розвинених країн світу характерна прозорість бюджетного процесу, ефективний та дієвий громадський контроль за бюджетними видатками, стратегічне планування розвитку фінансової системи та комплексний характер реформування її складових елементів.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 1697; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.016 сек.