Програмне забезпечення СУБД

1.Особливості застосування та змісті інформаційних систем

Для ухвалення природоохоронних управлінських рішень, проведення спостережень і досліджень природних об'єктів, виконання статистичних операцій, а також в багатьох інших сферах діяльності, що стосуються питань екології та охорони навколишнього природного середовища, необхідна обробка інформації. З цією метою, як і у разі загального підходу при роботі з інформацією, використовуються інформаційні системи (ІС). Частина з них має загальний характер побудови і роботи широко поширених систем, а деякі - спеціалізований, що враховує особливості природних об'єктів, закономірності отримання, використання, і розподілу інформації для потреб охорони навколишнього природного середовища. До перших можна залічити, наприклад, інформаційні системи пошуку інформації в бібліотеках, а до других - геоінформаційні системи (ГІС), інформаційні системи, що використовуються при проведенні різних видів екологічного моніторингу і ін.

В широкому розумінні ІС - це система обробки інформації, а у вузькому - сукупність апаратно-програмних засобів, задіяних для вирішення деякої прикладної задачі. При цьому автоматизованими називають ІС, в яких застосовують технічні засоби, і, зокрема, ЕОМ. До них належить більшість існуючих ІС.

По області застосування ІС можна підрозділити на системи, що використовуються у виробництві, охороні навколишнього природного середовища, освіті, охороніздоров'я, науці, військовій справі, соціальній сфері та інших галузях. По цільовій функції ІС умовно розділяють на наступні основні категорії: управляючі, інформаційно-довідкові, підтримки ухвалення рішень.

2. Основні типи інформаційних систем в ОПД.

За методами збирання склалися і діють дві системи: експедиційні і стаціонарні.

Експедиційна система збирання інформації забезпечує разове або епізодичне обстеження більшої або меншої за площею генетично єдиної території або, навпаки, обраних локальних ділянок одночасно на великій території. Експедиційні дослідження поділяються на вузькотематичні і комплексні відповідно до наведених вище типів інформації. Експедиційні дослідження першого типу більшою мірою орієнтовані на генетично однорідні території з високою різноманітністю екосистем, на обстеження щодо унікальних регіонів

і/або граничних зон складних регіонів. Тут вибір регіону, крім усього іншого, визначається вимогами отримання максимуму інформації в обмежений час за рахунок високої різноманітності умов. У цьому випадку спостереження будуються за двома схемами: вибір типових, найбільш імовірних станів й одночасно рідкісних і унікальних або за схемою більш-менш послідовного регулярного випробування. При експедиційних дослідженнях, що охоплюють великі території, як правило, ставиться завдання майже одночасного спостереження за типовими станами в широкому діапазоні умов, що визначаються відстанями. В період активізації господарської діяльності експедиційні роботи часто орієнтовані на регіони з напруженою екологічною обстановкою.

Другий тип досліджень — стаціонарний — визначає проведення тривалих щорічних спостережень за одними і тими ж компонентами за єдиною, одного разу прийнятою схемою. Стаціонарному методу збирання інформації зазвичай передує експедиційний.

Стаціонарні методи збирання інформації почали розвиватися в кінці 30-х років минулого століття і повний розвиток дістали в 60-х роках.

Третій тип дослідження «дистанційний».

У практичній сфері діяльності екологічна інформація збирається при лісовпорядженні, землеустрої, ґрунтовій зйомці, меліорації земель, в системі захисту рослин, в системі санітарно-епідеміологічної служби, в рибному господарстві тощо.

Вимірювальні інформаційні системи призначені для безпосереднього збирання, зберігання, обробки, передачі і представлення інформації. У ці системи через термінали інформація вводиться з пульта, зі сканувальних пристроїв або надходить по каналах зв’язку безпосередньо від вимірювальних пристроїв — датчиків інформації і/або на магнітних носіях з інших інформаційних систем. Обидва типи систем можна підрозділити на підсистеми за рівнем спеціалізації: спеціалізовані і комплексні.

Оброблювальні інформаційні системи можуть бути мережевими і немережевими, тобто без центральної потужньої ЕОМ і з її наявністю. Вони також можуть бути повними і зредукованими.

3. Бази даних та системи управління базами даних в ОПД

База даних (БД) є сукупністю спеціальним чином організованих даних, збережених в пам'яті обчислювальної системи, які відображають стан об'єктів та їх взаємозв'язків в даній предметній області.

Логічну структуру, що зберігається в базі даних, називають моделлю представлення даних. До основних моделей представлення даних (моделі даних) належать наступні: ієрархічна, мережна, реляційна, постреляційна, багатовимірна і об'єктно-орієнтована.

Система управління базами даних (СУБД) - це комплекс мовних і програмних засобів, призначений для створення, ведення і сумісного використання БД багатьма користувачами. Звичайно СУБД розрізняють по моделі даних, що використовується. В даний час розроблено тисячі систем управління базами.

В загальному уявленні, під СУБД розуміють будь-який програмний продукт, що підтримує процеси створення, ведення та використання БД. При проведенні природоохоронної діяльності найчастіше використовуються наступні СУБД.

Електронні таблиці - комплексні засоби для зберігання різних типів даних і їх обробки. Головним їх призначенням є перетворення даних відповідно до їх внутрішнього змісту. Для таких таблиць характерна деяка зосередженість на числових даних. Основна властивість електронних таблиць: при зміні вмісту будь-яких елементів таблиці автоматично міняється вміст всіх інших комірок, які пов'язані зі зміненими.

Експертні системи. Призначені для аналізу даних, що містяться в базі знань, і видачі рекомендацій по запиту користувача. Такі системи застосовуються в тих випадках, коли початкові дані добре формалізуються, але для ухвалення рішень потрібні більш обширні - спеціальні знання. Характерною особливістю систем є їх здатність до саморозвитку. Початкові дані зберігаються в базі знань у вигляді фактів, між якими за допомогою фахівців-експертів встановлюється певна система відносин.

Експертні системи - перспективний напрям для використання п області екології і природокористування.

Геоінформаційні системи (ГІС). Призначені для автоматизації картографічних і геодезичних робіт на основі інформації, отриманої топографічними або аерокосмічними методами. Такі системи широко використовуються в природоохоронній діяльності.

Бухгалтерські системи. Це спеціалізовані системи, що поєднують в собі функції текстових і табличних редакторів, електронних таблиць і систем управління базами даних. Призначені для автоматизації підготовки первинних бухгалтерських документів та їх обліку, дня ведення рахунків плану бухгалтерського обліку, автоматичної підготовки регулярних звітів за підсумками виробничої, господарської та фінансової діяльності по необхідних формах. Бухгалтерські системи застосовуються в системах екологічного аудиту, економічного аналізу природоохоронної діяльності підприємства і ін.

Окрім розглянутих також існують наступні СУБД: системи автоматизованого проектування (САD-системи), настільні видавничі системи, Wеb-редактори, фінансові аналітичні системи і ін.

СУБД класифікуються по ознаках: вид програми, характер використання, модель даних. Названі ознаки істотно впливають на цільовий вибір СУБД і ефективність використання інформаційної системи, що розробляється.

Дата добавления: 2014-01-04