Підсумкове формувальне

служить для остаточного спрямоване на вдосконалення

вирішення питання про вдосконалення здійснюваної ЗП

продовження чи припинення, шляхом регулярного

схвалення або відхилення забезпечення даними ОПР.

програми і неторкаеться

питання вдосконлення

та функціонування ЗП

Симпатики цих методів звертають увагу опонентів на те, що ОПР працює не у вакуумі, а в умовах перекриття повноважень різних центрів прийняття ЗП рішень (парламент, уряд, президент), часто в кризових умовах чи в умовах браку часу, при недостатній чи викривленій інформації … Вони твердять, що, зазвичай, люди не думають так, як це описує раціональна модель: їм не вистачає для цього інтелектуальних здібностей та інформації. Тому з метою подолання вад раціональної системи було запроваджено інтелектуальний метод послідовних обмежених порівнянь або, “ метод гілок ”. Він полягає у виборі конкретного варіанту політики, а затим - у здійснені послідовних маленьких кроків для досягнення цілей з подальшим з подальшим зіставлянням їх, порівнянні їх з реальними потребами, настановами певних сил, суспільних груп тощо. При цьому, під час вибору альтернатив розглядаються не всі варіанти, а лише ті, які цікавлять замовника дослідження. Цей метод використовується виходячи з того, що політика ніколи не робиться “раз і назавжди”, а безперервно переробляється після ланцюжка коротких порівнянь і “маленьких рішень”.

Кожна ОПР розуміє, що будь яка стратегія веде до реалізації лише поставлених цілей, що в цьому процесі можуть і постійно виникають певні передбачені проблеми і перешкоди. Як наслідок виникає потреба постійного корегування політичного курсу. Наприклад, згадана вище проблема виходу на ринок якоїсь країни залежить не лише від національних інтересів держави, які покликаний виражати уряд. На практиці існує тиск на уряд певних зацікавлених осіб і груп, лобіювання, при ухваленні рішення, інтересів певних політичних чи фінансово-промислових сил... Така “гаряча” підтримка певного рішення призводить до того, що приймається не найраціональніше рішення запропоноване аналітиками, а “потрібне” рішення, зокрема про демпінгна цьому ринку. Коли ж починаються антидемпінгові судові процеси, тоді вже органи державної влади згадують про національні інтереси й просять аналітиків допомогти раціонально вирішити питання.

Тим більше, що зацікавлені особи вже встигли отримати свої надприбутки.

Таким чином, можна зробити висновок, що метод послідовних обмежених рішень теж далекий від ідеалу. До негативних рис цього методу належать певна фрагментарність і непослідовність, коли окремі “маленькі” рішення можуть не “вписуватись” у загальну стратегію, ухвалюються, можливо зручні, але не оптимальні з погляду ефективності рішення.

Щоб здолати недоліки раціональної моделі ухвалення рішень і методу послідовних обмежених порівнянь застосовується змішано-скануючий метод, який поєднує їх переваги – можливість фундаментального аналізу ключових елементів проблеми, всіх можливих альтернатив і на цій основі прийняття раціонального рішення з подальшим роздробленням етапів його реалізації. Яскравий приклад такого підходу доповідь Президента США в конгресі 20.09.01. з викладом нової зовнішньополітичної стратегії Сполучених Штатів, розробленої у відповідь терористичний акт 11.09.01.

Важливим завданням оцінювання є визначення результативності ефективності ЗП. Критерій тут досить простий: якщо ЗП досягає своєї мети то вона результативна, але якщо це обходиться занадто дорого то вона не може бути ефективною. Як правило, для їх оцінки застосовують два методи:

Дата добавления: 2014-01-04