Датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для оформлення

Патентування винаходу, корисної моделі та промислового зразка в іноземних державах

Оскільки права на винаходи, корисні моделі та промислові зразки поширюються на територію країни, яка визнала їх такими, то з метою правової охорони у інших країнах необхідно одержувати охоронний документ, який би надавав права саме на цій території.

Специфіка об’єктів патентного права обумовлює різний підхід за­конодавця до вирішення цього питання. Так, для патентування про­мислового зразка у інших державах не існує ніяких обмежень. Що ж стосується винаходів та корисних моделей, то відповідно до ст. 37 Закону падку потрібне додержання певної процедури, оскільки, виходячи із суті об’єктів, можливі перешкоди для оформлення прав у іноземних державах.

Насамперед заінтересована особа повинна спочатку подати заявку на винахід чи корисну модель до Держдепартаменту, до відома якого і віднесене вирішення цього питання. Якщо протягом трьох місяців від дати подання заявки до заявника не надійде повідомлення про від­несення заявленого винаходу чи корисної моделі до державної таєм­ниці, з цього моменту він може патентувати об’єкт у інших державах. За клопотанням заявника йому надсилається повідомлення щодо можливості іноземного патентування раніше зазначеного строку» Як­що патентування винаходу (корисної моделі) провадиться за проце­дурою Договору про патентну кооперацію, міжнародна заявка пода­ється до Держдепартаменту. Порушення цього порядку є підставою для визнання патенту України на зазначений об’єкт недійсним. Од­нак якщо заявник не має наміру отримувати правову охорону на тери­торії України, а бажає обмежитися лише зарубіжним патентуванням, ніякі негативні наслідки для нього не настають.

Необхідність подачі заяви спочатку до компетентного органу України і повідомлення про намір здійснення патентування за кордоном пояснюється тим, що державі потрібен час для визначення до­цільності залишення такого об’єкта у режимі таємності. Така дозвіль­на система іноземного патентування є досить поширеною у світі і її порушення тягне за собою застосування санкцій. Зокрема, у США у цьому випадку сплачується штраф у розмірі 10 тисяч доларів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками-суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Стаття 188. Порядок визначення бази оподаткування в разі постачання товарів/послуг

188.1. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

База оподаткування операцій з постачання товарів, ввезених на митну територію України визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче митної вартості товарів, з якої були визначені податки і збори, що справляються під час їх митного оформлення, з урахуванням акцизного податку та ввізного мита, за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів/послуг згідно із законом.

1. ПЛАТНИКИ ПДВ

(ЕКСПЕРТНИЙ КОМЕНТАР до статті 180 Податкового кодексу України П. 180.1)

В ст. 2 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.97 р. виокремлювалося декілька категорій платників податку:

1) добровільно зареєстровані;

2) ті, що підлягають обов'язковій реєстрації;

3) імпортери.

Усі інші категорії платників можна було визначати, аналізуючи інші статті.

Норми ПК закріпили вичерпний список платників податку в одній статті.

Для цілей Розділу V "Податок на додану вартість" ПКУ особа - це будь-яка із зазначених осіб:

а) суб'єкт господарювання - юридична особа, у тому числі підприємство з іноземними інвестиціями, незалежно від форми та часу внесення таких інвестицій;

б) інша юридична особа, що не є суб'єктом господарювання;

в) фізична особа (громадянин України, іноземець та особа без громадянства), яка здійснює діяльність, що належить згідно із законодавством до підприємницької (крім фізичних осіб, що знаходяться на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва відповідно до законодавства), та/або ввозить товари на митну територію України;

г) представництво нерезидента, що не має статусу юридичної особи (відповідно до пп. 14.1.139 ст. 14 ПК).

Зокрема, ст. 180 ПК виділяє наступні категорії платників податку на додану вартість:

1) добровільно зареєстровані особи (при умові, що відповідають критеріям ст. 182 ПК);

2) зареєстровані особи або які підлягають обов'язковій реєстрації (ст. 181);

3) імпортери (при ввезені товарів в обсягах, які підлягають оподаткування, а також у разі порушення митних режимів, що передбачають повне або часткове звільнення від оподаткування або використання податкової пільги не за призначенням);

4) уповноважений на ведення обліку результатів спільної діяльності учасник (порядок обліку та звітності встановлюється центральним податковим органом відповідно до пп. 153.14.6 ст. 153 ПК);

5) управитель майна по господарським операціям в межах договору управління майна;

6) постачальник конфіскованого майна, знахідок, скарбу, безхазяйного майна та майна, що переходить у власність держави (незалежно від обсягу операцій);

7) особа, уповноважена вносити податок внаслідок поставки послуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності.

Для цілей Розділу V "Податок на додану вартість" ПКУ особа - це будь-яка із зазначених осіб: а) суб'єкт господарювання - юридична особа, у тому числі підприємство з іноземними інвестиціями, незалежно від форми та часу внесення таких інвестицій; б) інша юридична особа, що не є суб'єктом господарювання; в) фізична особа (громадянин України, іноземець та особа без громадянства), яка здійснює діяльність, що належить згідно із законодавством до підприємницької (крім фізичних осіб, що знаходяться на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва відповідно до законодавства), та/або ввозить товари на митну територію України; г) представництво нерезидента, що не має статусу юридичної особи (відповідно до пп. 14.1.139 ст. 14 ПК). (із змінами до ПК станом на 04.07.13)

3. Ставки податку на додану вартість

Ставки ПДВ встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах:

а) 17 відсотків;

б) 0 відсотків.

Всі операції, що підлягають оподаткуванню ПДВ, крім операцій що не є об'єктами оподаткування, звільнених від оподаткування та операції, до яких застосовується нульова ставка, оподатковуються за ставкою 17 відсотків. Але з першого січня 2011 року до 31 грудня 2013 року включно ставка податку становить 20 відсотків.

За нульовою ставкою оподатковуються операції з:

а) експорту товарів (послуг), якщо їх експорт підтверджений митною декларацією;

б) постачання товарів для заправки або забезпечення морських і повітряних суден; заправки космічних кораблів та військового транспорту миротворчих сил та інших випадках, передбачених законодавством.

Стаття 195 визначає перелік операцій, що оподатковуються за нульовою ставкою. Це означає, що постачальник відповідних товарів (послуг) одержує право на відшкодування податку, сплаченого ним раніше в ціні товару (послуги) при його придбанні.

Операції, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою, умовно поділяються на три види: (1) операції з вивезення товарів за межі митної території України; (2) операції з постачання товарів, визначених в п. 195.1.2; (3) постачання послуг, визначених в п. 195.1.3.

2. Знижена ставка податку (0 відсотків) застосовується не щодо платників податку, а щодо операцій, що ними здійснюються. З огляду на зазначене, платник податку не може відмовитись від пільги, передбаченої Кодексом для операцій, що ним здійснюються.

3. Необхідно зазначити, що згідно з Перехідними положеннями ПК України на період до 1 січня 2015 року за нульовою ставкою оподатковується податком на додану вартість постачання товарів (крім підакцизних товарів) та послуг (крім послуг, що надаються під час проведення лотерей і розважальних ігор та послуг з постачання товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку (далі - комісіонера) здійснювати постачання товарів від імені та за дорученням іншої особи (далі - комітента) без передання права власності на такі товари), що безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів, які засновані громадськими організаціями інвалідів і є їх власністю, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менше 50 відсотків середньооблікової кількості штатних працівників, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менше 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу витрат виробництва.

Нульова ставка не застосовується при експорті у період з 1 січня 2012 року до 31 грудня 2013 року включно операції з постачання необроблених шкур та чиненої шкіри без подальшої обробки (товарні позиції 4101 - 4103, 4301).

4. Не внесені платниками до державного бюджету суми податку на додану вартість через застосування нульової ставки розраховуються шляхом визначення суми податку на додану вартість за встановленою основною ставкою податку від обсягів операцій з експорту товарів та/або операцій з постачання товарів (послуг) на митній території України, оподатковуваних за нульовою ставкою, зменшених на обсяги операцій з придбання товарів (послуг), які використані в операціях з експорту товарів (супутніх послуг) та/або в операціях з постачання товарів (послуг) на митній території України, які оподатковуються за нульовою ставкою.

Розрахунок не внесених до державного бюджету сум податку на додану вартість через застосування нульової ставки здійснюється за алгоритмом:

СП = (V пост. нульов. - V прид.) х розмір ставки податку,

де:

СП - сума пільг;

V пост. нульов. - обсяги операцій з експорту товарів та/або операцій з постачання товарів (послуг) на митній території України, оподатковуваних за нульовою ставкою, - з розділу I "Податкові зобов'язання" податкової декларації з податку на додану вартість;

V прид. - обсяги операцій з придбання товарів, які використані в операціях з експорту товарів та/або в операціях з постачання товарів (послуг) на митній території України, які оподатковуються за нульовою ставкою.

5. У разі якщо операції з постачання товарів звільнено від оподаткування на митній території України відповідно до розділу V ПК України, до операцій з експорту таких товарів застосовується нульова ставка. Зазначене положення відрізняється від норми, що діяла до введення в дію Податкового кодексу та не дозволяла оподатковувати за нульовою ставкою операції з постачання товарів, звільнених від оподаткування на митній території України. Таким чином, законодавець надає додаткову пільгу, спрямовану на підтримку експортерів. Водночас необхідно зазначити, що особа, яка експортує пільговий товар, повинна для сплати ПДВ за нульовою ставкою бути зареєстрованою платником ПДВ.

Не є об'єктом оподаткування ПДВ операції з:

а) випуску (емісії), розміщення в будь-які форми управління та продажу (погашення), викупу за кошти цінних паперів;

б) передача майна у схов (відповідальне зберігання), а також у лізинг (оренду), крім передачі у фінансовий лізинг;

в) надання послуг із страхування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності;

г) обіг валютних цінностей;

д) надання послуг з інкасації, розрахунково-касового обслуговування, залучення та повернення коштів за договорами позики, депозиту, вкладу;

е) виплат у грошовій формі заробітної плати, пенсій, стипендій, субсидій, дотацій;

є) реорганізації (злиття, поділу та перетворення) юридичних осіб;

ж) постачання позашкільним навчальним закладам, учням послуг у сфері позашкільної освіти та інші згідно з законодавством.

Звільняються від оподаткування операції з:

а) постачання продуктів дитячого харчування:

б) постачання послуг із здобуття вищої, середньої, професійно-технічної та дошкільної освіти закладами, що мають ліцензію на постачання таких послуг;

в) постачання технічних та інших засобів реабілітації;

г) постачання послуг із доставки пенсій, страхових виплат та грошової допомоги населенню;

д) постачання послуг з охорони здоров'я закладами, що мають ліцензію на постачання таких послуг, а також постачання послуг реабілітаційними установами для інвалідів та дітей-інвалідів;

е) постачання послуг з перевезення пасажирів міським транспортом (крім таксі);

є) постачання релігійними організаціями культових послуг та предметів культового призначення;

ж) постачання послуг з поховання та ритуальних товарів державними та комунальними службами;

з) безоплатної приватизації житлового фонду;

и) постачання житла, крім їх першого постачання;

і) надання благодійної допомоги та інші відповідно до чинного законодавства.

ЗГІДНО З П.10 ПІДРОЗДІЛУ 2 «ОСОБЛИВОСТІ СПРАВЛЯННЯ ПДВ» РОЗДІЛУ ХХ «ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ» ПК УКРАЇНИ:

Встановлено ставку ПДВ:

з 01.01.2011 – 31.12.2013 – 20%

з 31.12.2013 – 17%

4. РЕЄСТРАЦІЯ ПЛАТНИКІВ ПДВ

Згідно Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість затв. Наказом Міністерства фінансів України 07.11.2011 N 1394 Зареєстр. в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2011 р. за N 1369/20107

В якості платника ПДВ особа зобов'язана зареєструватися в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) будь-яка особа що проводить господарську діяльність у разі, якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів (послуг), що підлягають оподаткуванню, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх дванадцяти календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування ПДВ).

Якщо особи, не зареєстровані як платники податку, ввозять товари на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню згідно із законом, такі особи сплачують податок під час митного оформлення товарів без реєстр-рації як платники такого податку.

(Витяг з Положення)

1.1. Це Положення розроблене відповідно до розділу V "Податок на додану вартість" Податкового кодексу України (далі - Кодекс), Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та інших нормативно-правових актів.

1.2. Цим Положенням визначається порядок:

реєстрації платників податку на додану вартість;

анулювання реєстрації платників податку на додану вартість;

ведення реєстру платників податку на додану вартість (далі - Реєстр);

присвоєння індивідуального податкового номера платника податку на додану вартість;

оприлюднення даних з Реєстру;

перереєстрації платників податку на додану вартість та заміни свідоцтв про реєстрацію платників податку на додану вартість;

ведення документації при реєстрації/анулюванні реєстрації платників податку на додану вартість;

засвідчення копій свідоцтв про реєстрацію платників податку на додану вартість.

1.3. Цим Положенням визначаються форми:

заяв про реєстрацію платників податку на додану вартість;

свідоцтв про реєстрацію платників податку на додану вартість;

документів про анулювання реєстрації платників податку на додану вартість;

журналів реєстрації платників податку на додану вартість;

інших документів з питань реєстрації/анулювання реєстрації, перереєстрації та заміни свідоцтв про реєстрацію платників податку на додану вартість.

1.4. Особа - будь-яка з осіб, наведених у підпункті 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу:

а) юридична особа, створена відповідно до закону у будь-якій організаційно-правовій формі, у тому числі підприємство з іноземними інвестиціями, яка:

або є платником податків і зборів, встановлених цим Кодексом, крім єдиного податку;

або є платником єдиного податку за ставкою у розмірі 3 або 7 відсотків;

або є платником єдиного податку за ставкою у розмірі 5 або 10 відсотків і добровільно переходить у встановленому цим Кодексом порядку на сплату єдиного податку за ставкою у розмірі 3 або 7 відсотків;

б) фізична особа - підприємець, яка:

або є платником податків і зборів, встановлених цим Кодексом, крім єдиного податку;

або є платником єдиного податку за ставкою у розмірі 3 або 7 відсотків;

або є платником єдиного податку за ставкою у розмірі 5 або 10 відсотків і добровільно переходить у встановленому цим Кодексом порядку на сплату єдиного податку за ставкою у розмірі 3 або 7 відсотків;

в) юридична особа, фізична особа, фізична особа - підприємець, яка ввозить товари на митну територію України;

г) представництво нерезидента, що не має статусу юридичної особи;

ґ) інвестор (оператор) відповідно до угоди про розподіл продукції, на якого покладено ведення податкового обліку з податку на додану вартість за угодою про розподіл продукції.

1.4.1. Для цілей оподаткування дві чи більше осіб, які здійснюють спільну діяльність без утворення юридичної особи, вважаються окремою особою у межах такої діяльності.

Облік результатів спільної діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податку.

1.4.2. Якщо інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку на додану вартість, така реєстрація здійснюється за його заявою.

1.4.3. Якщо особи, не зареєстровані як платники податку, ввозять товари на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню згідно із законом, такі особи сплачують податок під час митного оформлення товарів без реєстрації як платники такого податку.

1.4.4. Особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг.

Особи, зазначені у цьому підпункті, мають права, виконують обов'язки та несуть відповідальність, передбачену законом, як платники податку.

1.5. Відповідно до пункту 180.1 статті 180 розділу V Кодексу для цілей оподаткування платником податку на додану вартість (далі - платник ПДВ) є:

1.5.1. Будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 розділу V Кодексу.

1.5.2. Будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.

1.5.3. Будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України, а також:

1.5.3.1. Особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених митним законодавством;

1.5.3.2. Особа, яка використовує, у тому числі при ввезенні товарів на митну територію України, податкову пільгу не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із Кодексом, а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено.

Норми цього пункту не застосовуються до операцій з ввезення на митну територію України фізичними особами (громадянами) чи суб'єктами підприємницької діяльності, які не є платниками податку, культурних цінностей, зазначених у пункті 197.7 статті 197 розділу V Кодексу.

1.5.4. Особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи.

1.5.5. Особа – управитель майна, яка веде окремий податковий облік з податку на додану вартість щодо господарських операцій, пов'язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном.

Для цілей оподаткування господарські відносини між управителем майна з власної господарської діяльності та його діяльності з управління майном прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів (далі - управитель майна). Норми цього підпункту не поширюються на управителів майна, які здійснюють управління активами інститутів спільного інвестування, фондів банківського управління, фондів фінансування будівництва та фондів операцій з нерухомістю, створених відповідно до закону.

1.5.6. Особа, що проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у статті 172 Митного кодексу України), незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій із постачання товарів/послуг, визначеної пунктом 181.1 статті 181 розділу V Кодексу, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством.

1.5.7. Особа, уповноважена вносити податок з об'єктів оподаткування, які виникають внаслідок поставки послуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності, що перебувають у підпорядкуванні платника податку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

1.5.8. Особа - інвестор (оператор), який веде окремий податковий облік, пов'язаний з виконанням угоди про розподіл продукції.

1.5.9. Положення цього пункту не поширюються на осіб-нерезидентів, які надають послуги з підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів міжнародної технічної допомоги, що надається на безоплатній та безповоротній основі, відповідно до положень Рамкової угоди між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку стосовно діяльності Чорнобильського фонду "Укриття" в Україні та Угоди про грант (Проект ядерної безпеки Чорнобильської АЕС) між Європейським банком реконструкції та розвитку, Урядом України та Чорнобильською атомною електростанцією.

1.6. Особі, що реєструється як платник податку, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для сплати податку.

1.6.1. Індивідуальний податковий номер є єдиним для всього інформаційного простору України і зберігається за платником ПДВ до моменту анулювання реєстрації платника ПДВ.

1.6.2. Використання індивідуального податкового номера, наданого при реєстрації, є обов'язковим при оформленні й користуванні всіма видами документів, які пов'язані з розрахунками при придбанні товарів, обліком, звітністю про податок на додану вартість, оформленні податкового кредиту.

1.6.3. Індивідуальний податковий номер становить:

1.6.3.1. Для юридичних осіб - 12-розрядний числовий код такої структури: 1 - 7-й знаки - перші 7 знаків коду за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (далі - код ЄДРПОУ) без контрольного числа; 8-й та 9-й знаки - код області за системою кодування, прийнятою в органах державної податкової служби (далі - податкові органи); 10-й та 11-й знаки - код адміністративного району за системою кодування, прийнятою в податкових органах; 12-й знак - контрольний розряд, алгоритм формування якого встановлює центральний орган державної податкової служби.

1.6.3.2. Для фізичних осіб - 10-значний реєстраційний номер облікової картки платника податків.

Для фізичних осіб - підприємців, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний податковий орган і мають відмітку у паспорті, стосовно яких замість реєстраційного номера облікової картки платника податків до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - Єдиний державний реєстр) внесено серію та номер паспорта, індивідуальний податковий номер становить 10-значний номер, що включає номер паспорта.

1.6.3.3. Для осіб, відповідальних за нарахування та сплату податку на додану вартість до бюджету під час виконання договорів про спільну діяльність без створення юридичної особи, управителів майна за договорами управління майном, інвесторів (операторів) відповідно до угод про розподіл продукції, на яких покладено ведення податкового обліку з податку на додану вартість за угодами про розподіл продукції, - 9-значний податковий номер, який надають податкові органи згідно з порядком обліку платників податків і зборів, визначеним центральним органом державної податкової служби відповідно до пункту 63.10 статті 63 розділу II Кодексу (далі - Порядок обліку). Такі особи у реєстраційній заяві проставляють зазначений податковий номер, який повинен відповідати індивідуальному податковому номеру.

Для осіб, відповідальних за утримання та внесення податку на додану вартість до бюджету під час виконання декількох договорів про спільну діяльність або договорів управління майном або угод про розподіл продукції, свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ видається на кожний із зазначених договорів або на кожну із зазначених угод.

1.6.3.4. Для представництв нерезидентів в Україні індивідуальний податковий номер формується у такому самому порядку, як і для юридичних осіб.

1.6.3.5. Для представництв нерезидентів в Україні, які були зареєстровані платниками ПДВ до 1 червня 2006 року і не мають коду ЄДРПОУ, індивідуальним податковим номером є 9-значний податковий номер, який надають податкові органи. Перереєстрація таких представництв нерезидентів як платників ПДВ, а також заміна їм відповідних свідоцтв здійснюються після включення таких відокремлених підрозділів до ЄДРПОУ.

1.7. Особи, які включені до системи подання податкових документів в електронному вигляді, можуть подавати реєстраційні заяви засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронний цифровий підпис".

Подання реєстраційної заяви в електронній формі здійснюється за правилами, встановленими для підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку та формату (стандарту) електронного документа звітності платників податків.

Правила, порядок та строки розгляду податковими органами реєстраційних заяв, поданих в електронному вигляді, є такими самими, як і для реєстраційних заяв, поданих у паперовому вигляді.

ІІІ. Реєстрація платників податку на додану вартість

3.1. Реєстрація осіб платниками ПДВ, перереєстрація та заміна свідоцтв про таку реєстрацію проводяться шляхом внесення записів до Реєстру із формуванням за кожним таким записом окремого номера свідоцтва і визначення дати початку його дії та дати анулювання.

Особа є зареєстрованою платником ПДВ з відповідної дати реєстрації, внесеної до Реєстру. Реєстрація платника ПДВ є анульованою з дати анулювання свідоцтва про таку реєстрацію та виключення цього платника ПДВ з Реєстру згідно з розділом V цього Положення.

3.2. Платником ПДВ можуть бути зареєстровані особи, визначені у пункті 1.4 розділу I цього Положення та які відповідають вимогам пункту 1.5 розділу I цього Положення.

Для реєстрації платником ПДВ особа повинна перебувати на обліку в податковому органі за місцезнаходженням або місцем проживання відповідно до Порядку обліку.

3.3. Відповідно до пункту 181.1 статті 181 розділу V Кодексу у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V Кодексу, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник ПДВ в податковому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 розділу V Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

3.4. Відповідно до пункту 182.1 статті 182 розділу V Кодексу, якщо особа, яка провадить оподатковувані операції і відповідно до пункту 181.1 статті 181 розділу V Кодексу не є платником податку у зв'язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою.

3.5. Будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника ПДВ, подає до податкового органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву платника податку на додану вартість за формою N 1-ПДВ.

3.5.1. Така заява подається особисто такою фізичною особою або безпосередньо керівником або представником юридичної особи - платника (в обох випадках з документальним підтвердженням особи та повноважень) до податкового органу за місцезнаходженням (місцем проживання) особи.

У заяві зазначаються підстави для реєстрації особи як платника податку.

3.5.2. Реєстраційна заява платника ПДВ має бути подана податковому органу:

а) особами, що підлягають обов'язковій реєстрації згідно з пунктом 181.1 статті 181 розділу V Кодексу (пункт 3.3 цього розділу), - не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 розділу V Кодексу;

б) особами, що прийняли добровільне рішення про реєстрацію платниками ПДВ (пункт 3.4 цього розділу), або особами, які відповідають вимогам підпункту 6 пункту 180.1 статті 180 розділу V Кодексу (підпункт 1.5.6 пункту 1.5 розділу I цього Положення), - не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ та матимуть право на податковий кредит і виписку податкових накладних.

3.5.3. Реєстраційна заява обов'язково має бути підписана заявником (заявниками) із зазначенням дати. Усі розділи реєстраційної заяви підлягають заповненню.

3.5.4. У заяві про реєстрацію платника ПДВ указується спосіб отримання свідоцтва про таку реєстрацію - поштою або безпосередньо в податковому органі.

Якщо особа обрала спосіб отримання свідоцтва поштою, то оплату вартості поштових послуг щодо відправлення свідоцтва така особа має здійснити до отримання свідоцтва шляхом подання до податкового органу поштових марок на суму, що відповідає вартості послуг поштового зв'язку з пересилання рекомендованого листа з повідомленням про вручення.

3.5.5. Будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник ПДВ і у випадках та в порядку, передбачених статтею 183 розділу V Кодексу, не подала до податкового органу реєстраційної заяви, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

3.6. У разі обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, зміни ставки єдиного податку або відмови від спрощеної системи оподаткування особа реєструється платником ПДВ у порядку, визначеному Кодексом, та за загальними правилами, встановленими цим Положенням. Реєстрація таких осіб здійснюється не раніше дати зміни системи оподаткування. Реєстраційна заява у таких випадках подається з урахуванням таких особливостей:

3.6.3. Особа, яка не зареєстрована платником ПДВ та не перебуває на спрощеній системі оподаткування, у разі бажання перейти на спрощену систему оподаткування із застосуванням ставки єдиного податку у розмірі 3 або 7 відсотків в обов'язковому порядку подає реєстраційну заяву та повинна одночасно відповідати певним вимогам.

5. ПОДАТКОВИЙ КРЕДИТ З ПДВ (САМОСТІЙНО! СЕМІНАР!)

Дата добавления: 2014-01-04