Відшкодування шкоди, заподіяної працівнику на виробництві.

У разі нещасного випадку працівник може тимчасово втрати­ти працездатність, отримати стійку втрату професійної працез­датності або може наступити смерть потерпілого. Розглянемо, як в кожному з випадків Фонд соціального страхування від нещас­них випадків відшкодовує шкоду потерпілому або його сім’ї. Ро­ботодавець може за рахунок власних коштів здійснювати по­терпілим та членам їхніх сімей додаткові виплати відповідно до колективного чи трудового договору.

Тимчасова втрата працездатності. Якщо внаслідок нещас­ного випадку або професійного захворювання потерпілий тим­часово втратив працездатність, то Фонд соціального страхування від нещасних випадків фінансує всі витрати за його лікування. Допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю виплачується в розмірі 100% середнього заробітку (оподатковуваного доходу). При цьому перші п’ять діб тимчасової непрацездатності оплачу­ються власником або уповноваженим ним органом за рахунок коштів підприємства, установи, організації.

Якщо нещасний випадок стався через порушення потерпілим нормативних актів про охорону праці, то розмір одноразової допомоги зменшується на підставі висновку комісії з розслідування нещасного випадку, але не більше як на 50%.

Моральна (немайнова) шкода, заподіяна умовами вироб­ництва, яка не спричинила втрати потерпілим професійної пра­цездатності, відшкодовується Фондом соціального страхування від нещасних випадків за заявою потерпілого з викладом харак­теру заподіяної моральної (немайнової) шкоди та за поданням відповідного висновку медичних органів. Відшкодування здійснюється у вигляді одноразової страхової виплати незалеж­но від інших видів страхових виплат. Сума страхової виплати за моральну (немайнову) шкоду визначається в судовому порядку. При цьому сума страхової виплати не може перевищувати двох­сот розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати, незалежно від будь-яких інших страхових виплат.

Стійка втрата професійної працездатності. Ступінь втрати працездатності потерпілим установлюється МСЕК за участю Фонду соціального страхування від нещасних випадків. МСЕК установлює обмежен­ня рівня життєдіяльності потерпілого, визначає професію, з якою зв’язане ушкодження здоров’я; причину; час настання та групу інвалідності у зв’язку з ушкодженням здоров’я, а також визначає необхідні види медичної та соціальної допомоги.

У разі стійкої втрати професійної працездатності, встановле­ної МСЕК, Фонд соціального страхування від нещасних ви­падків проводить одноразову страхову виплату потерпілому, су­ма якої визначається з розрахунку середньомісячного заробітку потерпілого за кожний відсоток професійної працездатності, але не вище чотирикратного розміру граничної суми заробітної плати (доходу), з якої обчислюються внески до Фонду.

Фонд соціального страхування від нещасних випадків фінан­сує витрати на медичну та соціальну допомогу, зокрема на до­даткове харчування; придбання ліків; спеціальний медичний, постійний сторонній догляд; побутове обслуговування; протезу­вання; санаторно-курортне лікування; придбання спеціальних засобів пересування тощо, якщо потребу в них визначено вис­новками МСЕК.

Фонд соціального страхування від нещасних випадків опла­чує вартість придбаних потерпілим інструментів, протезів та інших пристосувань; відшкодовує потерпілому інші необхідні витрати, пов’язані з його професійною підготовкою.

Потерпілому, який став інвалідом, періодично, але не рідше одного разу на три роки; інвалідам 1-ї групи - щорічно, безкоштовно за медичним висновком надається путівка для санатор­но-курортного лікування; у разі самостійного придбання путівки її вартість компенсує Фонд соціального страхування від нещас­них випадків у розмірі, встановленому правлінням Фонду.

Потерпілому, який став інвалідом та використав щорічну від­пуску до одержання путівки у санаторно-курортний заклад, ро­ботодавець надає додаткову відпустку для лікування (включаю­чи час проїзду) із збереженням на цей час середньомісячного заробітку, який він мав до ушкодження здоров’я, або заробітку, що склався перед відпусткою (за вибором потерпілого).

При наявності у потерпілого, відповідно до висновків МСЕК, медичних показань для одержання автомобіля Фонд соціального страхування від нещасних випадків компенсує вар­тість: придбання автомобіля з ручним керуванням, запасних ча­стин до нього, пального, а також ремонту й технічного обслуго­вування у розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Право на страхові виплати в разі смерті потерпілого. У разі смерті потерпілого від нещасного випадку або професійного за­хворювання витрати на його поховання несе Фонд соціального страхування від нещасних випадків, згідно з порядком, визначе­ним Кабінетом Міністрів України.

У разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання розмір одноразової допомоги його сім’ї повинен бути не меншим за п’ятирічну заробітну плату по­терпілого і, крім того, не меншим за однорічний заробіток по­терпілого на кожну особу, яка перебувала на його утриманні, а також на його дитину, яка народилася протягом не більш як де­сятимісячного строку після смерті потерпілого.

У разі смерті потерпілого право на одержання пенсій мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого, або мали на день його смерті право на одержання від нього ут­римання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті.

Такими непрацездатними особами є:

- діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) ден­ної форми навчання - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років;

- жінки, які досягли 55 років, і чоловіки, які досягли 60 років, якщо вони не працюють;

- інваліди – члени сім’ї потерпілого на час інвалідності;

- неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачу­вав, або був зобов’язаний виплачувати аліменти;

- непрацездатні особи, які не перебували на утриманні по­мерлого, але мають на це право.

Право на одержання страхових виплат у разі смерті потер­пілого мають також дружина (чоловік) або один з батьків помер­лого чи інший член сім’ї, якщо він не працює і доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли 8-річного віку.

Страхові виплати потерпілому або членам його сім’ї. Визна­чимо взагалі страхові виплати, які виплачує Фонд у вищерозглянутих випадках застрахованому чи особам, які мають на це право:

· страхові виплати втраченого заробітку (або відповідної йо­го частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності;

· страхові виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім’ї та особам, які перебува­ли на утриманні померлого);

· страхові виплати потерпілому пенсії по інвалідності;

· страхові виплати пенсії у зв’язку з втратою годувальника;

· страхові виплати дитині, яка народилася інвалідом вна­слідок травмування на виробництві або професійного захворю­вання її матері під час вагітності;

· страхові витрати на медичну та соціальну допомогу.

3. Управління Фондом соціального страхування від нещасного випадку,

страхові експерти з охорони праці. Фінансування страхування від нещасного випадку.

Управління Фондом соціального страхування від нещасних випадків здійснюється державою, пред­ставниками застрахованих осіб і роботодавців.

Безпосереднє управління Фондом соціального страхування від нещасних випадків здійснюють його правління та виконавча дирекція.

Представники держави призначаються Кабінетом Міністрів України, а представники застрахованих осіб і роботодавців обира­ються (делегуються) об’єднаннями профспілок та роботодавців, які мають статус всеукраїнських. Порядок виборів (делегування) пред­ставників визначається кожним об’єднанням самостійно.

Від кожної з трьох представницьких сторін призначається й обирається (делегується) по 15 членів правління Фонду соціаль­ного страхування від нещасних випадків з вирішальним голосом та по 5 їхніх дублерів, які при тимчасовій відсутності членів правління за рішенням голови правління цього Фонду викону­ють їхні обов’язки.

Правління Фонду соціального страхування від нещасних ви­падків створюється на шестирічний строк.

Рішення правління Фонду, прийняте в межах його компе­тенції, є обов’язковим для виконання всіма страхувальниками та застрахованими. Виконавча дирекція Фонду соціального стра­хування від нещасних випадків є постійно функціонуючим ви­конавчим органом правління Фонду. Виконавча дирекція є під­звітною правлінню Фонду, проводить свою діяльність від імені Фонду в межах та в порядку, що визначається його статутом і Положенням про виконавчу дирекцію Фонду соціального стра­хування від нещасних випадків, організовує та забезпечує вико­нання рішень правління Фонду. Виконання статутних функцій та обов’язків Фонду соціального страхування від нещасних ви­падків щодо запобігання нещасним випадкам покладається на страхових експертів з охорони праці.

Дата добавления: 2014-01-04