Тема 6. Облік кредитних операцій

План.

Лекція 11 Облік депозитних операцій зі строковими коштами

1. Облік депозитних операцій суб'єктів господарювання.

2. Облік строкових коштів фізичних осіб.

3. Облік нарахування та сплати відсотків за депозитами.

1-2. Облік депозитних операцій суб'єктів господарювання.

Облік строкових коштів фізичних осіб.

Облікові записи за рахунками клієнтів, що нами класифіковані як депозити на вимогу, здійснюються відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджена Постановою Правління НБУ 21.01.2004 року №22, При віднесенні цих рахунків до депозитних ураховано можливість використання банком наявних грошових залишків за ними як банківських ресурсів. З огляду на це банк повинен підписати з власниками рахунків договори на розрахунково-касове обслуговування з установленням розміру оплати за наявні залишки грошових коштів. Для банку, у якому відкрито рахунок, визначена плата є витратами, які відображаються в обліку за методом нарахування.

Витрати нараховуються щомісячно (можливо і щоденно), а сплачуються відповідно до умов, передбачених договором. Щоразу сума нарахованих витрат відображається проведенням:

Дебет рахунків розд. 70 «Процентні витрати»

Кредит рахунків «Нараховані витрати».

Нарахування витрат проводиться відповідає бухгалтерському проведенню»:

Дебет рахунка 7020 «Процентні витрати за коштами на вимогу СГД»

Кредит рахунка 2608 «Нараховані витрати за коштами на вимогу СГД».

Розглянемо бухгалтерські записи щодо нарахування витрат за іншими групами клієнтів: за групою 262 «Кошти на вимогу фізичних осіб»:

Дебет 7040 «Процентні витрати за коштами на вимогу фізичних осіб»

Кредит 2628 «Нараховані витрати за коштами на вимогу фізичних осіб»;

Обліковою процедурою за вкладами до запитання та строковими вкладами за депозитними операціями, що їх виконують банки із клієнтами - юридичними і фізичними особами, передбачаються бухгалтерські записи за такими етапами:

залучення коштів на вклад (депозит):

Дебет рахунків: для обліку грошових коштів, рахунків на вимогу клієнтів.

Кредит рахунків для обліку залучених вкладів (депозитів);

нарахування процентів за вкладом (депозитом):

Дебет рахунків розд. 70 «Процентні витрати»

Кредит рахунків: 2618 «Нараховані витрати за строковими коштами сгд»

2638 «Нараховані витрати за строковими коштами фізичних осіб»;

повернення вкладу (депозиту) та нарахованих процентів:

Дебет рахунків для обліку залучених вкладів (депозитів)

Дебет рахунків «Нараховані витрати»

Кредит рахунків грошових коштів (1001, 1200, 1500, 2600).

Якщо вкладник не вимагає повернення строкового вкладу після закінчення строку, установленого договором банківського вкладу, то такий вклад переноситься на рахунок з обліку вкладів до запитання (на вимогу). У банківській практиці непоодинокі випадки, коли з ініціативи вкладника вклад (депозит) повертається до закінчення дії договору банківського вкладу (депозиту). Це спричинює зниження процентної ставки за строковим депозитом до рівня, передбаченого за депозитами до запитання. У цьому випадку банк здійснює перерахування суми процентів, а на різницю між нарахованими раніше процентами та процентами, що підлягають сплаті за ставкою, яка застосовується за вкладами до запитання, банк зменшує свої процентні витрати, виконуючи бухгалтерське проведення:

Дебет 2618 «Нараховані витрати за строковими коштами сгд»

Кредит відповідних рахунків розд. 70 «Процентні витрати».

Відповідно вкладникові виплачується сума внесеного вкладу (депозиту) та сума процентів за вкладом за зниженою ставкою. Якщо проценти сплачувались вкладникові періодично протягом дії договору банківського вкладу (депозиту), то різниця між процентами раніше сплаченими та перерахованими за зниженою ставкою (за ставкою вкладів до запитання) підлягає поверненню банку відповідно до умов договору:

– вкладник може це зробити самостійно;

– банк утримує необхідну суму із суми вкладу (депозиту).

3. Облік нарахування та сплати відсотків за депозитами.

Депозитні рахунки мають мультивалютний характер. Депозитна операція - це операція із залучення коштів на депозитні рахунки. Під час її здійснення виконуються такі облікові операції:

1)відкриття і реєстрація депозитного рахунка;

2)облік операцій щодо залучення коштів на депозит;

3)облік операцій з вилучення коштів з депозиту;

4)нарахування процентів за депозитом і операції щодо їх сплати клієнтам;

5)облік операцій щодо повернення коштів з депозиту та закриття депозитного рахунка.

Форма надходження грошей обумовлюється угодою. Підприємства мають право перераховувати кошти на депозитний рахунок тільки з поточного рахунка. Фізичні особи можуть вкласти кошти готівкою або перерахувати з поточного рахунка. З депозитного рахунка підприємства грошові кошти можна перерахувати тільки на його поточний рахунок. Нараховані проценти за депозитом можуть бути перераховані або на депозитний рахунок підприємства або на його поточний рахунок. З депозитного рахунка фізичної особи кошти повертають за її бажанням або готівкою або шляхом перерахування на вказаний поточний або інший депозитний рахунок. Такий порядок поширюється і на сплату процентів.

Проценти за депозитом банк може сплачувати із використанням таких методів:

1) одночасно з поверненням депозиту (на дату повернення депозиту);

2) періодично;

3) авансом (на дату внесення коштів в депозит).

Проценти на депозит нараховують від дня, наступного за днем надходження до банку грошових коштів або банківських металів, до дня, який передує поверненню грошових коштів або банківських металіввкладнику або списання з депозитного рахунка вкладника з інших підстав.

Для обрахунку процентних витрат застосовують такі методи:

1. Метод «факт/факт» - передбачає, що для розрахунку використовують фактичну кількість днів у місяці та році;

2. Метод «факт/360» - передбачає, що для розрахунку використовують фактичну кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів;

3. Метод «30/360» передбачає. що для розрахунку використовують умовну кількість днів у місяці - 30, умовно в році - 360 днів;

Безпосередньо облік номіналу депозиту залежить від методу виплати процентів:

за період;

на період (авансом).

У разі застосування методу «за період» проценти можуть сплачуватися періодично або в кінці терміну, визначеного депозитною угодою. За умовами договору під час сплати процентів методом «за період» на дату залучення коштів здійснюється таке бухгалтерське проведення:

Д-т поточного рахунка, кореспондентського рахунка, каси

К-т рахунка «Депозити».

Коли застосовується метод «на період», проценти виплачуються в момент внесення коштів на депозит, тобто авансом. Отже, номінал депозиту перевищуватиме суму, отриману від депонента (власника депозиту) на суму сплачених авансом процентів. У такому разі окремо обліковується номінал депозиту та сплачені авансом проценти:

Д-т 1001 (2600, 1200) - на суму отриманих коштів, тобто на суму номіналу депозиту з відрахуванням процентів

Д-т 3500 «Витрати майбутніх періодів» (на суму сплачених авансом процентів)

К-т рахунка «Депозити» (на суму номіналу).

Кошти на депозит залучаються за процентною ставкою, яка зазначається в депозитній угоді. Для обчислення суми нарахованих процентів банки використовують, як правило, номінальну (метод рівних частин) або фактичну процентну ставку (актуарний метод). Незалежно від методу нагромадження процентів їх загальна сума на дату закінчення дії депозитного договору не змінюється.Банк може залучати депозит також за фіксованою або плаваючою процентною ставкою.

Облік процентів за депозитами здійснюється на засадах нарахування та відповідності. Для їх обліку виконується бухгалтерське проведення:

Д-т рахунка «Процентні витрати»

К-т рахунка «Нараховані витрати».

Коли дати нарахування і сплати процентів збігаються, банк може, передбачивши це внутрішньою обліковою політикою, відносити відповідну суму процентів безпосередньо на рахунки витрат у кореспонденції із поточним рахунком вкладника. В обліку ця ситуація фіксується бухгалтерським проведенням:

Д-т рахунка «Процентні витрати»

К-т поточного рахунка клієнта.

Сплачені авансом проценти не рідше одного разу на місяць протягом строку депозиту амортизуються з віднесенням відповідної суми на процентні витрати, тобто виконується бухгалтерське проведення:

Д-т рахунка «Процентні витрати»

К-т рахунка «Витрати майбутніх періодів».

Якщо після закінчення дії депозитного договору депонент не отримує процентів, їх сума приєднується до депозиту або враховується на рахунках нарахованих витрат.

Досить поширеною є методика розрахунку процентів за депозитом зі щоквартальною їх капіталізацією. У разі капіталізації проценти щоквартально зараховуються на депозитний рахунок. Наступне їх нарахування проводиться на суму депозиту, збільшену на суму нарахованих процентів.

У цьому разі виконуються такі бухгалтерські проведення.

1. У разі залучення депозиту:

Д-т рахунка каси, поточного рахунка клієнта.

К-т рахунка 2630 «Короткострокові депозити фізичних осіб»

2. У разі застосування методу рівних частин наприкінці кожного місяця І кварталу банк проводить операцію з нарахування процентів за депозитом:

Д-т рахунка 7041

К-т рахунка 2638

3. на підставі положення відповідної депозитної угоди щокварталу банк капіталізує нараховані за 3 місяці суми процентів, про що вноситься запис до регістрів бухгалтерського обліку:

Д-т 2638

К-т 2630 «Короткострокові депозити фізичних осіб»

Наприкінці 4-го місяця проценти нараховуються з огляду на нарощену суму депозиту (номінал та суми процентів, нарахованих за попередні три місяці). Усі наступні бухгалтерські проведення з нарахування процентів та їх капіталізації в межах терміну дії депозитної угоди здійснюються аналогічно.

Механізм наведених раніше можливих варіантів сплати процентів дає підстави для такого висновку: в обліковій політиці банку за пріоритетний слід вибрати метод сплати процентів за період.

Дата добавления: 2014-01-04