Тема: Вплив хатньої роботи та трудової діяльності на подружні відносини (2 год.)

План.

1. Задачі батьків.

2. Вплив дітей на батьків.

3. Вплив сімейної динаміки на взаємовідносини подружжя.

Поява дітей в житті подружжя змінює їх відносини раз і назавжди. Поява дітей є великим стресом для подружніх відносин.

З появою дітей розподіл праці в сім'ї стає більш традиційним, а вільний час та пов'язана з ним активність значно скорочується. За той час, коли подружжя займається вихованням дітей; збільшується кількість конфліктів та знижується рівень задоволеності шлюбом.

Діти впливають на подружній союз трьома способами:

1) батьківська роль часто є джерелом конфліктів між подружжям; чоловік та жінка часто мають різні цінності та притримуються різних теорій щодо виховання дітей; ці конфлікти поширюються і на виховання дітей;

2) самі діти впливають на батьків; діти допомагають оформити особистісний та поведінковий стиль батьків в такому ж ступені, в якій самі батьки впливають на дітей;

3) сімейна система надає вплив на бажання партнерів залишатися емоційно відкритими та продовжувати співпрацювати один з одним.

Різні підходи виховання батьками дітей обумовлені соціально-економічним статусом (SES).

Основні стилі виховання за Баумріндом характерні для всіх етнічних груп та соціальних класів:

Критерії: любов та контроль.

1) авторитетний;

2) авторитарний;

3) ліберальний;

4) уникаючий.

Баумрінд зазначає, що діти, батьки яких використовували авторитетний стиль виховання досягають найбільших успіхів; вони є більш дружелюбними, незалежними, енергійними та орієнтованими на досягнення цілі.

Існування розбіжності між виховними стратегіями виховання чоловіка та жінки.

Чоловіки більше грають з дітьми, матері частіше займаються підготовкою дітей до життя у суспільстві та обговорюють з ними між особистісних питань. Матері частіше намагаються змусити своїх дітей слухати їх та підкорюватися.

Жінки частіше застосовують стратегії, які викликають почуття провини, в той час, у батьків спостерігаються сильні впевнені стратегії.

Жінка відчуває більшу відповідальність за дітей.

Вплив конфліктів на дітей.

Відкритий конфлікт між батьками в присутності дітей збільшує ризик виникнення проблем у дітей; окрім того, вони є своєрідними медіаторами розвитку дитячої психопатології.

Коли батьки нещасливі, їх дії стосовно дітей будуть відрізнятися непостійністю та ірраціональністю.

Діти відчувають тривогу та почуття провини.

Чим більшу вербальну та фізичну агресивність батьки проявляють стосовно один одного, тим більша вірогідність, що вони будуть проявляти агресію стосовно дітей.

Батьківські свари надають різний вплив на хлопчиків та дівчаток. Діти більш схильні інтерналізувати конфлікт та відчувають провину.

Хлопці – стають агресивними та втілюють проблеми в конкретну форму.

Дівчата у великій мірі визнають, як їх батьки будуть відноситися до них. Кожні дитина дає сильний стимул, який спонукає до різний типів батьківських реакцій.

Поведінкові реакції дітей, які провокують роздратування батьків:

1) непослухання дітей;

2) батьки бачать, що дитина припускається ідентичної з ними помилки;

3) суперництво;

4) вторгнення дітей в особисте життя батьків;

5) батьківська втома від дітей, яка постійно висуває певні вимоги;

6) незрілі дії дітей;

7) дитина уникає батьків або відкидає їх;

8) дитина проявляє характер або в діях або емоційно;

9) ревнощі, викликані тим, що дитина щось робить краще, ніж батьки;

10) своєю поведінкою у суспільному місці дитина ставить батьків у незручне становище.

Структура сім'ї – стає зрозумілою, якщо розібрати її на блоки, з яких складається сімейне життя:

1. Як розподілене або концентроване сімейне життя.

2. Батьківсько-дитячі коаліції та трикутники.

3. Сімейні міфи.

4. Наскільки емоційно автономні або об'єднані члени сім'ї.

5. Емоції, які члени сім'ї можуть вільно висловлювати.

Якщо звести воєдино ці позиції, то вони складуть картину сімейної структури. Вони унікальні, як і відбитки пальців.

Мета: охарактеризувати вплив хатньої роботи та трудової діяльності на подружні відносини; сприяти розвитку у студентів навичок роботи з сім'єю; виховувати професійну компетентність.

Література:

1. Берг-Кросс Л. Терапия супружеских пар. – М., 2004.

2. Сатир В. Психотерапия семьи. – СПб., 2000.

3. Эйдемиллер Э. Г., Юстицкий В. В. Психология и психотерапия семьи. – СПб, 2002.

4. Кун Д. Основы психологии. Все тайны поведения человека. – М., 2003.

5. Коттлер Дж., Браун Д. Психологическое консультирование. – СПб., 2004.

Дата добавления: 2014-01-04