Ментальний чинник

Доходи населення.

Чинники розвитку туризму.

1. Основні групи чинників розвитку туризму

2. Демографічний чинник.

4. Вільний час.

Більшість дослідників географії туризму вирізняють дві групи чинників його розвитку – соціально-економічні й природничі (Е. Котлярів, Н. Недашківська, І. Родічкін). Найконструктивнішою вважається модель І. Зоріна (70- рр.. ХХ ст.). Суть якої зводилася до поділу чинників розвитку туризму на генеруючі й тi, які реалізують рекреаційно-туристичні потреби.

Професор О. Шаблій вважає, що з територіально-просторового погляду, чинники розвитку туризму поділяють на загальнодержавні та регіональні; з погляду приналежності до суспільних або природних процесів — на соціально-економічні й природно-географічні.

Зпоміж природно-географічних чинників особливе місце посідають ландшафтні ресурси та кліматичні умови, які здебільшого i визначають туристично-рекреаційне використання території, впливають на формування та розвиток туристичного господарства, вибір району відпочинку i подорожей. Виокремлення ландшафтних ресурсів туризму вимагає вивчення фізико-географічноі характеристики території, передусім характеру рельєфу, здатності гідромережі для використання їх з рекреаційною метою, та мінеральних вод i грязей — для лікувально-оздоровчих цілей.

У рельєфі значну увагу придляють гipіській місцевості. Адже мальовничі пейзажі, цілюще повітря, можливість займатися гірськолижним туризмом, альпінізмом й іншими видами активного відпочинку широко використовують у багатьох країнах світу. Так, Альпи стали місцем для розвитку гірського туризму i створення найпопулярніших у cвіті туристичних центрів Австрії, Швейцарії, альпійських районів Францї та Німеччини. Карпати за привабливістю майже не поступаються гірській системі Альп. Їхню красу та природні властивості здавна експлуатують туристи Польщі, Словаччини, України, Румунії. Гірський рельєф сприяє розвитку активних видів відпочинку i спорту. Долини, улоговини, схили та вершини rip, стрімкі гірські потоки, цілющі джерела, повноводні озера, штучні водойми — все це сприяє прокладанню гірсько-пішохідних та лижних маршрутів різних категорій складності, розвитку відпочинково-оздоровчих центрів світового значения. В українських Карпатах в зимовий період року найпривабливішими для любителів гірських лиж є Буковель, Славське та Драгобрат.

Кліматичні умови. Його складові – температурний та вітровий режим, кількість опадів - можуть бути визначальними під час розміщення відпочинково-оздоровчих обєктів, формування туристичних центрів та створення необхідної інфраструктури. Неврахування кліматичних та орографічних особливостей та інших природно-географічних чинників може спричинити нераціональне розміщення туристично-рекреаційного обєкта, зниження його привабливості, а відтак – економічну недоцільність експлуатації.

До групи соціально-економічних (суспільно-географічних) чинників належать: економіко-географічне положення, соціально-економічний стан країни, геополітичний та ментальний.

Геополітичні чинники суттєво позначаються на прийнятті рішень із оргінізації міжнародних поїздок. Тут необхідно враховувати політичну ситуацію, її стабільність, відсутність конфліктів, ставлення населення до іноземних туристів, політичну культуру населення тощо.

Економіко-географічне положення, тобто сприятливе розташування країни, регіону щодо моря, гірських і лісових масивів, транспортних магістралей і, безперечно, - до основних потоків відпочиваючих.

Соціально-економічний стан країни має вирішальне значення для розвитку туризму серед них – демографічний, доходи населення та чинник вільного часу. Розглянемо їх детальніше.

2. Демографічний чинник.

Незважаючи на те, що загальні темпи росту населення в планетарному масштабі, за висновком експертів ООН, уповільнюється, демографічні структурні зрушення в найближчій перспективі сприятимуть зростанню кількості туристів.

Демографічний чинник охоплює такі характеристики населення як віковий склад, сімейний склад населення, розселення та зайнятість. Зміни в демографічній структурі населення індустріально розвинутих, нових індустріальних країн і країн, що розвиваються, означають, що незалежно від інших факторів чимраз більша кількість людей матимуть бажання, досить часу й можливостей для подорожування. До цих змін належать:

- збільшення частки людей похилого віку;

- зростання кількості працюючих жінок і сімей, у яких працюють;

- збільшення частки "одинаків";

- тенденція до більш пізніх шлюбів;

- зростання кількості подружніх пар без дітей;

- зростання міського населення;

- збільшення частки зайнятих у несільськогосподарському виробництві.

ВІКОВИЙ СКЛАД.

Як розподіляється туристський потік за статтю і віком?
Дані таблиці показують, що тільки у Франції спостерігається невелика перевага жінок в туристському потоці. В інших країнах більшість туристського потоку складають чоловіки, особливо в Італії - 61 %. Звертає на себе увагу активність людей старшого віку, після 60 років, у Франції, де вони складають 30 % потоку (для порівняння - в Італії 13 %).

Таблиця 1.2.6.

Розподіл туристичного потоку за статтю та віком, %

Країна	Частка жінок	Вік
15-29	30-44	45-59	60 і більше
Німеччина
Великобританія
Франція
Італія
Нідерланди
Іспанія

Варто підкреслити, що однією з найбільш помітних змін у демографічній ситуації індустріально-розвинутих країнах є зменшення чисельності осіб у віці від 15 до 24 років. Це пояснюється тим зменшенням показників народжуваності та зростанням тривалості життя, що призвело до збільшення частки осіб середнього та старшого віку.

Розглянемо туристів певних вікових категорій:

- школярі (до 17 р.). В основному фінансово залежні, мають обмежену самостійність, відрізняються особливою допитливістю та подорожують переважно з батьками.

- молодь та студенти віком до 25 років, як правило, мають необхідну освіту, високі вимоги щодо задоволення власних потреб у відпочинку, схильні до самостійності, комунікабельні тому на дану вікову групу припадає значна кількість туристів.

- також підвищену туристичну активність має несімейна молодь віком до 35 років, яка живе окремо від батьків – "одинаки", що мають високий освітньо-культурний рівень розвитку і матеріальну незалежність, молоді люди не бажають зв'язувати себе сімейними відносинами та обов'язками. Однак, тут є й свої недоліки: одинаки не бажають відпочивати на самоті й шукають осіб, які б розділили запланований ними вид відпочинку.

- зростає популярність громадянських шлюбів, як варіант взаємовідносин між "одинаками" протилежної статі. "Одинакам" властиві високий рівень освіти, прагнення до успіху у професійній діяльності, високі вимоги до комфорту і якості життя. Вони приділяють багато уваги організації свого вільного часу та намагаються раціонально його використовувати, що зумовлює їхню високу туристську активність.

- зростання частки населення, вік якого перевищив 65 років, що зумовлене зниженням народжуваності і підвищенням середньої тривалості життя, також відкриває сприятливі можливості для туристського бізнесу.

Традиційно споживачі пенсійного віку характеризувались низькою купівельною спроможністю, економністю, суспільною пасивністю. Тепер сучасні "сеньйори" – самостійні підстаркуваті люди, які намагаються отримати насолоду від життя, достатньо заможні й налаштовані на те, щоб спожити власне багатство, а не залишити його спадкоємцям. Сьогодні добробут значної частини пенсіонерів, завдяки державним приватним системам пенсійного забезпечення й періодичній індексації, постійно підвищується та дозволяє їм активно подорожувати.

Слід зазначити, що за спостереженням експертів ВТО, сучасний пенсіонер освічений, краще забезпечений матеріально й більш активний, ніж коли-небудь. З урахуванням цього є серйозні підстави для того, щоб стверджувати, що в туризмі з'явився новий споживач - пенсіонер, попит якого має такі особливості:

- здійснення тривалих туристських подорожей з вибором найбільш привабливих місць рекреацій;

- поїздки на значні відстані від місця проживання;

- перевага маршрутів з активною культурною програмою й відпочинком.

Оцінка перспективи того, що найбільший ріст відбудеться (і дійсно відбувається) серед вікових груп, які мають один із найвищих рівнів доходів (тобто від 35 до 54 років) та є досить туристично активними означає, що кон'юнктура ринку у майбутньому розвиватиметься на користь туризму.

СТРУКТУРА СІМЇ.. Сьогодні подружні пари утворюються в більш старшому віці, а жінки значно пізніше, ніж це було два-три десятиліття тому, народжують дітей. Така ситуація сприяє підвищенню туристичної активності населення, хоча й породжує проблему зменшення народжуваності.

Туристська активність подружніх пар із дітьми шкільного і дошкільного віку невисока. У батьків з'являється відповідальність за навчання і виховання дітей, зростають необхідні для цього витрати часу й коштів. Відповідно діти до двох років не приймають самостійних рішень, але опосередковано впливають на вибір виду відпочинку батьків. Діти дошкільного віку (до семи років) подорожують разом з батьками (дуже рідко - в організованих групах), рішень самостійно не приймають, але можуть впливати на рішення батьків. Третя категорія - діти-школярі, які впливають на вибір батьків та подорожують за їх рахунок.

Дата добавления: 2014-01-04