Розвиток сприймання

Новонароджена дитина не здатна сприймати реальний світ як цілісну картинку. Сенсорні функції і перцептивні дії у перші місяці життя дитини, що спрямовані на сприймання, випереджають розвиток її тілесних рухів і впливають на них.

Перші ознаки предметного сприймання проявляються у дво-чотиримісячному віці, коли починають формуватися перші дії з предметами.

У п’ять-шість місяців дитина фіксує погляд на предметі, яким оперує.

У переддошкільний період у дітей формуються складні види зорового аналізу та синтезу під впливом ігрової й конструктивної діяльності.

Під час навчання в школі відбувається активний розвиток сприймання, зумовлений становленням адекватного образу предмета під час маніпуляції із ним; ознайомленням із просторовими властивостями предметів за допомогою рухів очей і рук; набуттям здатності швидко без додаткових рухів упізнавати окремі властивості сприйманих об’єктів, відрізняти їх один від одного. Важливою умовою розвитку сприймання дитини є виконання нею домашніх обов’язків, заняття конструюванням, малюванням, ліпленням, музикою, читанням тощо. Таким чином, дитина має можливість розширювати власні уявлення (суб’єктивні образи) про предмети, які її оточують. Під час тривалих і різноманітних експериментів у спілкуванні, іграх, навчанні й праці дитина відкриває структуру свого оточення. У цих видах діяльності вона активно досліджує і цікавиться довкіллям, спостерігає за ним, висуває, перевіряє, підтверджує або спростовує власні перцептивні гіпотези.

Запитання для самоконтролю

1. Дайте характеристику сприйманню як пізнавальному психічному процесу.

2. Доведіть, що сприймання є пізнавальним психічним процесом.

3. Які види сприймання ви знаєте?

4. Яку роль відіграє соціальна перцепція у розумінні психологічної сутності інших людей? Обґрунтуйте відповідь.

5. Дайте характеристику загальним властивостям сприймання.

6. У чому проявляється апперцепція? Наведіть приклади.

7. Які чинники впливають на виникнення ілюзій сприймання?

8. У чому проявляються індивідуальні відмінності у сприйманні?

9. Яким чином відбувається розвиток сприймання у дітей?

10. Які умови важливо створювати в процесі виховання дітей для розвитку сприймання?

Словник термінів

Агнозія – захворювання, що призводять до неможливості пізнання чогось.

Апперцепція – властивість сприймання, яка відображає залежність сприймання від минулого досвіду, від загального змісту психічної діяльності та індивідуальних особливостей особистості; існує на рівні свідомості та характеризує особистісний рівень сприймання.

Ілюзія – неадекватне (викривлене, помилкове) відображення предмета чи явища, що сприймається.

Сприймання – це пізнавальний психічний процес, що проявляється у цілісному відображенні предметів, ситуацій і явищ, що виникають при безпосередньому впливові подразників на рецепторні поверхні органів відчуттів.

Соціальна перцепція – сприймання людини людиною або її дій, рухів, вчинків, діяльності.

Список використаної літератури

1. В лабиринтах психологии личности: Мир психических явлений / Авт.-сост.А.В. Тимченко, В.Б. Шапарь. – Х.: Прапор, 1997. – С. 69-122.

2. Грановская Р.М. Элементы практической психологии. – СПб.: Речь, 2003. – С. 31-52.

3. Маклаков А.Г. Общая психология: Учебник для вузов. – СПб.: Питер, 2005. – С. 200-233.

4. Немов Р.С. Психология: Ученик для студ. высш. пед. учеб. заведений: В 3-х кн. – Кн. 1: Общие основы психологии. – М.: Владос, 2001. – С. 181-200.

5. Психологія / Ю.Л. Трофімов, В.В. Рибалка, П.А. Гончарук. – К.: Либідь, 2003. – С. 185-216.

6. Пашукова Т.І., Допіра А.І., Дьяконов Г.В. Практикум із загальної психології / За ред. Т.І. Пашукової. – К.: Т-во «Знання», КОО, 2000. – 204 с.

7. Практикум по общей психологии: Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов / Под ред. А.И. Щербакова. – М.: Просвещение, 1990. – С. 136-162.

8. Психологический словарь / Под общей ред. Ю.Л. Неймера. – Ростов н/Д: Феникс, 2003. – 640 с.

9. Психология. Учебник. / Под ред. А.А. Крылова. – М.: Проспект, 1999. – С. 51-53, 102-112.

10. Романов К.М., Гаранина Ж.Г. Практикум по общей психологии. Учеб. пособие / Под ред. К.М. Романова. – М.: Изд-во Московского психолого-социального ин-та; Воронеж: Изд-во НПО МОДЭК, 2002. – С. 134-150.

11. Трофимова Н.М., Поленякина Е.В., Трофимова Н.Б. Общая психология: Практикум. – СПб.: Питер, 2005. – С. 56–60.

12. Українське слово. Хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ ст. (у трьох книгах) / Упорядники В. Яременко, Є. Федоренко. – Кн. 2. – К.: Рось, 1994. – С. 47-68, 514-533.

Спис ок рекомендованої літератури

1. Гамезо М.В., Домашенко И.А. Атлас по психологии: Информ.- метод. пособие к курсу «Психология человека». – М.: Педагогическое общество России, 2001. – С. 135-158.

2. Годфруа Ж. Что такое психология: В 2-х т. Изд. 3-е, Т. 1., М.: Мир, 2004. – С. 186-222.

3. Грановская Р.М. Психология в примерах. – СПб.: Речь, 2007. – С. 20-28.

4. Дрозденко К.С. Загальна психологія в таблицях і схемах: Навч. посібник. – К.: ВД «Професіонал», 2004. – С. 92-97.

5. Развитие личности ребенка / Н. Ньюкомб. – Спб.: Питер, 2003. – С. 136-145.

6. Степанов С. Популярная психологическая энциклопедия. – М.: Изд-во Эксмо, 2003. – 640 с.

7. Столяренко Л.Д. Основы психологии. 17-е изд. Учеб. пособие – Ростов н/Д: Феникс, 2007. – С. 132-150.

Дата добавления: 2014-01-04