Роль фондової біржі та систем позабіржової торгівлі в регулюванні руху акцій

2.1. Поняття фондової біржі

У світовій практиці на ринку цінних паперів набула поширення біржова діяльність. У цілому фондова біржа являє собою організацій­но оформлений, постійно діючий ринок, на якому здійснюється тор­гівля цінними паперами. На фондовій біржі купуються і продають­ся не тільки цінні папери, що являють собою корпоративні права, а й інші, які перебувають в обігу згідно з чинним законодавством тієї чи іншої країни.

Найстарішою у світі фондовою біржею вважається Амстердамсь­ка біржа, заснована у 1602 р. для операцій з цінними паперами Ост-Індської та Вест-Індської компаній.

У сучасних умовах у світі існує близько 200 фондових бірж, серед яких є кілька провідних. Найбільшими фондовими біржами є Токійська, Нью-йоркська, Лондонська, Франкфуртська та деякі інші. Активно розвиваються фондові біржі Азії, Тихоокеанського регіону. Невеликі біржі обслуговують регіональний обіг цінних паперів. Існують також відділи, що займаються цінними паперами на товарних біржах. Так, у СПІА діють великі фондові біржі — Американська, Середньозахідна, Філадельфійська, Тихоокеанська, Бостонська. Водночас здійснюються торги цінними паперами на Чиказьких зерновій та м'ясній біржах.

Як правило, в багатьох країнах існує по кілька бірж. Проте мож­на спостерігати певну тенденцію до централізації обігу цінних папе­рів. У США в 90-ті XX ст. роки обсяг торгів на регіональних фондо­вих біржах сягав близько ЗО відсотків обороту Нью-йоркської фон­дової біржі. На їх частку припадало близько 17 відсотків доходів від комісійних операцій з цінними паперами. Кілька років тому в світі існувало 22 національні фондові біржі, тобто ці біржі є єдини­ми, де проводяться біржові торги.

У країнах, де існує по кілька бірж, спостерігається процес їх інтег­рації в різних формах. Так, у Франції в 1984 р. вісім бірж об'єдна­лися в Товариство французьких бірж, яке діє під егідою Паризької фондової біржі разом з національним депозитарієм Франції. У ФРН з 1986 р. також відбулося об'єднання семи бірж на базі Франкфуртсь­кої біржі і було створено товариство "Німецька біржа". До його складу входить також центральний депозитарій — Німецький ка­совий союз. У 2000 р. оголошено про злиття Франкфуртської та Лондонської фондових бірж.

Проте це не означає повної монополізації ринку цінних паперів, оскільки існують інші його елементи. Не треба забувати, що існує розвинута система позабіржової торгівлі, яка отримала широке по­ширення. Наприклад, у США, незважаючи на значну кількість офіцій­них фондових бірж, існує й успішно функціонує система NASDAQ, створена Національною асоціацією біржових дилерів, а також сис­тема автоматичного порівняння замовлень САТ8. Оскільки до акцій, що мають котирування на провідних біржах, висуваються суворі вимоги, система NASDAQ була створена як міждилерський ринок зареєстрованих, але таких, що не котируються на провідних біржах (насамперед Нью-йоркській фондовій біржі), цінних паперів. Що­правда, у 1998 р. оголошено про початок об'єднання цієї інституції з Американською фондовою біржею.

В Україні перша товарна біржа була створена в Одесі, а початок біржової фондової діяльності було закладено 22 вересня 1862 р. створенням Київської біржі, на якій потім здійснювались торги цінними паперами. У роки громадянської війни діяльність бірж була призупинена і відновлена тільки в роки непу. На восьми біржах СРСР тоді були створені фондові відділи. Проте наприкінці 20-х років біржі були зачинені вольовими рішеннями урядовців. У 1930 р. припинила діяльність також і Київська біржа.

Створення і реєстрація Української фондової біржі припадає на 1991 р. — рік проголошення незалежності України. Система ста­новлення фондового ринку пройшла непростий шлях. Протягом майже п'яти років Українська фондова біржа була єдиною в країні. Однак поступово створювалася система багатофакторної організації фондового ринку: мережа центрів сертифікатних аукціонів, позабіржова фондова торговельна система, система незалежних реєстраторів іменних цінних паперів. Почали створюватись інші фондові біржі — Київська міжнародна, Донецька, Придніпровська. На Українській міжбанківській валютній біржі розпочалися торги цінними папера­ми. Зараз існує п'ять-шість бірж, які з більшим чи меншим успі­хом здійснюють торги цінними паперами. Розвивається позабіржова фондова торговельна система, яка займає чільне місце в обігу корпоративних цінних паперів.

2.2. Організаційні засади функціонування фондової біржі

Відповідно до чинних в Україні нормативних документів

В установчих документах фондової біржі, закладено певні особ­ливості. Так, поряд із загальними вимогами, які було викладено в цьому посібнику, в статуті фондової біржі визначаються:

а) умови та порядок прийняття в члени і виключення з членів фондової біржі;

б) права й обов'язки членів фондової біржі;

в) організаційна структура фондової біржі;

г) порядок та умови відвідування фондової біржі;

д) порядок та умови застосування санкцій, встановлених фондовою біржею.

Важливим моментом, який має обов'язково враховуватись як менеджментом біржі, так і торгівцями цінними паперами, є регламентовані правила фондової біржі, що передбачають:

а) види угод, які укладаються на фондовій біржі;

б) порядок торгівлі на фондовій біржі;

в) умови допуску цінних паперів на фондову біржу;

г) умови і порядок підписку на цінні папери, що котируються на
фондовій біржі;

д) порядок формування цін, біржового курсу та їх публікації;

е)перелік цінних паперів, що котируються на фондовій біржі; є) обов'язки членів фондової біржі щодо ведення обліку та інформації, внутрішній розпорядок роботи комісій фондової біржі, поря­док їх діяльності;

ж) систему інформаційного забезпечення фондової біржі;

з) види послуг, що надаються фондовою біржею, і розмір плати за
них;

и) правила ведення розрахунків на фондовій біржі;

і) інші положення, що стосуються діяльності фондової біржі.

Існують особливі умови припинення діяльності фондової біржі. Так, діяльність фондової біржі припиняється у тому разі, коли чис­ло її членів стало менш як 10. Якщо у фондовій біржі залишилося 10 членів, її діяльність припиняється у разі неприйняття нових членів протягом 6 міс.

У сучасних умовах фондові біржі України мають вирішувати такі завдання: 1) збільшення кількості і розширення номенклатури цінних паперів, які котируються на фондових біржах, розширення торгівлі похідними цінних паперів; 2) удосконалення нормативної бази функціонування фондового ринку, розвиток системи підго­товки кадрів для фондової діяльності, розвиток інформаційного забезпечення учасників корпоративного сектору; 3) підвищення координаційної роботи всіх фондових бірж України, об'єднання їх зусиль для відлагодження торгів, їх модернізації і переходу на су­часний електронний обіг.

Важливим моментом для поліпшення управління рухом акцій на фондовій біржі має стати формування українського індексу цінних паперів через котирування на одній із провідних бірж (мож­ливо, такою стане Українська фондова біржа) акцій 50—60 вели­ких підприємств загальнонаціонального значення. В сучасних умовах в різних країнах застосовують такі фондові індекси: Dow Jones, Standard & Poor s 500, NASDAQ Composite (США), FTSE 100 (Великобританія), NIKKEI (Японія), TSE 300 Composite Index (Ка­нада), CAC 40 (Франція), DAX (ФРН). В Україні зараз існують індек­си, наприклад, ПФТС-індекс, ProU-50, KAC-20, WOOD 15 та ін., проте вони більш відомі в колах аналітиків фондового ринку, а не всім інвесторам.

З метою здійснення державного контролю державною комісією з цінних паперів та фондового ринку призначаються державні пред­ставники на фондових біржах. Вони уповноважені здійснювати кон­троль за дотриманням положень статуту і правил фондової біржі та мають право брати участь у роботі керівних органів фондових бірж. Зупиняти діяльність фондової біржі в разі порушення нею статутної діяльності і вимагати приведення її відповідно до статуту та правил фондової біржі уповноважена Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку.

У корпоративному управлінні руху акцій його суб'єктів насампе­ред хвилює надійність цінних паперів і підтримання їх належної ліквідності. Тому значна частина менеджерів корпорацій звертається за допомогою до фахівців фондових бірж. Найстаріша за новітню історію України Українська фондова біржа свої перші торги здійсни­ла 6 лютого 1992 p., причому в основному пропонувались акції за­сновників біржі. Щоправда, деякі з них потім збанкрутували — банки "Інко", "Градобанк", "Перкомбанк". Крім того, на цих пер­ших торгах пропонувались кредитні ресурси. На біржі почав вико­ристовуватись лістинг, який дав змогу включати до біржових реєстрів та біржових бюлетенів цінні папери акціонерних товариств. На­прикінці 1993 р. у лістингу перебувало 14 емітентів, 9 з яких — банки, 1994 р. — 35. За підсумками 1995 р. до котирування на біржі було допущено цінні папери 122 емітентів, у грудні 1996 р. таких підприємств було вже 439, а в 1997 р. — 980. Таке зростан­ня було досягнуте за рахунок розширення участі Української фон­дової біржі в приватизаційних процесах і переважання в лістингу корпоративних цінних паперів. За 1997 р. до котирування були допущені акції 713 приватизованих підприємств, що становило близько 73 відсотків загальної кількості емітентів, що перебували в лістингу. Крім того, фондові біржі мають достатні технічні мож­ливості забезпечити зростаючі потреби інвесторів. Наприклад, діюча система електронного обігу на Українській фондовій біржі може котирувати цінні папери 1500 емітентів і здійснювати щодня до 15 тис. операцій.

Не зовсім вдалими для діяльності фондових бірж України були 1998—2000 pp., оскільки ряд зовнішньоекономічних і політичних чинників істотно знизили привабливість інвестиційного поля і спо­стерігався спад фондової діяльності.

2.3. Позабіржова торговельна система

Рух акціонерного фіктивного капіталу здійснюється не тільки на фондових біржах. Значна частина акцій купується і продається на позабіржових фондових ринках. Такі ринки в економічній літературі отримали різні назви: "дилерські (неаукціонні)", "другі", "треті", "паралельні", "вуличні" ринки. В цілому позабіржовий фон­довий ринок передбачає операції з цінними паперами, що здійсню­ються поза фондовою біржею. Як засвідчила зарубіжна та вітчиз­няна практика, на таких ринках здійснювалось первинне розміщення акцій, у тому числі підприємств, що приватизувались. Крім того, в котирування на біржах не потрапляють акції невеликих (менш надійних порівняно з зареєстрованими на біржі) акціонерних това­риств, які також мають продаватись і купуватись.

Найбільш стихійну форму позабіржова торгівля має при купівлі-продажу корпоративних цінних паперів фізичними особами. Так, у роки активного здійснення сертифікатної приватизації в Україні (1994—1997) укладалися масштабні угоди про продаж фізичними особами прав на придбання акцій підприємств, що підпадали під приватизацію і були привабливими для інвестора. Купувались при­ватизаційні сертифікати як фізичними особами, так і фінансовими посередниками. Такі угоди здійснювались стихійно, ціни визнача­лись тільки від попиту і пропозиції, інформація не отримувала офі­ційного поширення. Значна частина таких угод укладалась в "тіні". На сьогодні в Україні також значна частина угод щодо переходів права власності на корпоративні цінні папери укладається стихійно.

У світовій практиці стихійна торгівля охоплює частіше акції на пред'явника, в цілому системи позабіржової торгівлі мають органі­зовані форми. Як правило, ринки позабіржової торгівлі створюють­ся і функціонують у системі "прибіржової" торгівлі і розвиток їх технічної бази надає їм рис організованої фондової торгівлі. При­кладами успішного застосування систем позабіржової торгівлі мож­на вважати позабіржові системи NASDAG та NMS (США), СОАТС (Канада), SESDAG (Сінгапур).

В Україні створена асоціація "Позабіржова фондова торговельна система" (ПФТС), яка являє собою основну структурну форму поза­біржової торгівлі. Основна торгівля акціями в Україні зосереджена як раз у системі позабіржової торгівлі, за деякими даними в 2000 р. там здійснювалось більш як 98 відсотків усіх продаж. Організаційно ця система утворилась на базі центрів сертифікатних аукціонів, які в цілому виконали свої початкові завдання. ПФТС розроблена і діє як багатофункціональна система для забезпечення діяльності бро­керів і дилерів з розміщення фінансових інструментів. Вона має певну матеріально-технічну базу, яка об'єднує офіси фінансових посередників — учасників Системи. Програмне забезпечення Систе­ми базується на застосуванні системи "Портал", розробленої фахів­цями асоціації NASDAQ.

ПФТС виконує такі завдання: торгівля акціями в режимі реаль­ного часу (виставляти котирування, отримувати оперативну інфор­мацію про стан ринку, укладати угоди), здійснення обміну повідом­леннями на дисплеях, надання режиму перегляду стану фондового ринку зацікавленим сторонам.

Асоціацію утворюють фінансові посередники, які мають відпові­дати певним вимогам. Так, член ПФТС повинен мати права на здійснення всіх видів діяльності по випуску й обігу цінних паперів, виконувати положення статуту ПФТС, сплачувати вступні та по­точні членські внески. Особливістю вступу до Асоціації є необхідність мати для вступника три письмові рекомендації від членів Асоціації, що виконують свої членські зобов'язання і мають стаж роботи на фондовому ринку не менш як рік. Крім того, в положенні про член­ство в Асоціації є вимоги про дотримання її членом загальновизна­них у ділових колах стандартів етичної і професійної поведінки.

Для вступу до Асоціації необхідно зробити одноразовий вступ­ний внесок, еквівалентний 500 дол. США, після цього сплачуються місячні внески з розрахунку 250 дол. США за квартал у національній валюті. Виконавши ці вимоги, члени ПФТС здійснюють купівлю-продаж цінних паперів у цій системі фондової торгівлі.

Дата добавления: 2014-01-04