Методологічні основи педагогіки

Науково-педагогічних досліджень

Лекція 3. Методологія педагогіки і методи

1. Методологічні основи педагогіки.

2. Основні компоненти педагогічного дослідження.

3. Логіка педагогічного дослідження.

4. Методи педагогічних досліджень.

Поняття «методологія» використовується в науці в різних аспектах. Розглянемо їх більш детально.

Методологія як вчення про основи пізнання – аналізує та оцінює філософські, світоглядні позиції, на які дослідник спирається у процесі наукового пізнання. Значення методології наукового пізнання полягає у тому, що вона дозволяє систематизувати увесь обсяг наукового знання й створити умови для розробки подальших, ефективних напрямків дослідження.

Головним завданням методології наукового пізнання є синтез накопичених наукових знань, що дозволяє забезпечити використання досягнень розвитку науки у практичних цілях. Методологія вивчає методи, засоби та прийоми, за допомогою яких набуваються, визначаються та будуються різні системи знань.

Основні принципи методології пізнання:

– принцип єдності теорії та практики;

– принцип об’єктивності, який потребує врахування усіх факторів, які характеризують те чи інше явище;

– принцип конкретності, який вказує на суттєві сторони та закономірності об’єктивних процесів і конкретні підходи до їх оцінки;

– принцип розвитку, який полягає у формуванні наукового знання із відображенням суперечностей, кількісних та якісних змін об’єкта пізнання;

– принцип закономірності, який потребує обумовленості явищ із врахуванням відносин та зв’язків між ними.

Методологія розглядається і як вчення про структуру, логіку організації, методи та засоби діяльності в різних галузях науки, її теорії та практики. Відповідно до педагогічного дослідження методологія розуміється як сукупність принципів, засобів, методів та форм наукового пізнання.

Серед основних методологічних підходів у сучасних психолого-педагогічних дослідженнях відзначають такі.

1. Системний підхід – орієнтує дослідника на розкриття об’єкта як
системи, дослідження його як єдиного цілого з узгодженим функціонуванням
усіх елементів і частин. Це вимагає вивчення кожного елемента системи в його
зв’язку та взаємодії з іншими елементами, виявлення впливу властивостей
окремих частин системи на її поведінку в цілому, встановлення властивостей
системи і визначення оптимального режиму її функціонування.

2. Цілісний підхід – забезпечує цілісність об’єкта, коли ціле не зводиться до простої суми частин. Це вимагає обережного підходу до виділення, з метою спеціального вивчення, окремих елементів відношень освітянського процесу. Саме виділення рекомендується здійснювати лише умовно, тимчасово, постійно співвідносячи отримувані результати з розвитком всього процесу в цілому і з його результатами. Необхідність цілісного підходу обумовлюється ще й тим, що структура навчання й виховання характеризується як динамічна, що базується на відносно динамічній рівновазі її протилежних, внутрішніх сил і тенденцій, які зрозуміти ізольовано неможливо.

3. Особистісний підхід – припускає відношення до того, хто навчається, як до особистості, як до самосвідомого суб’єкта власного розвитку і як до суб’єкта педагогічного спілкування.

4. Діяльнісний підхід – вимагає визнання єдності психіки і діяльності, єдності структур внутрішньої і зовнішньої діяльності, діяльнісного опосередкування міжособистісних відношень.

Ці підходи є основою організації та проведення педагогічних досліджень.

Педагогічне дослідження – це процес і результат наукової діяльності, спрямований на отримання нових знань про закономірності навчання, виховання і розвиток особистості.

Розрізняють наступні рівні педагогічного дослідження:

Проведення педагогічного дослідження передбачає реалізацію низки етапів, на кожному з яких необхідно виконати певну роботу.

Конкретизуємо їх.

I етап передбачає:

– визначення суперечностей у системі освіти;

– визначення наукової проблеми і мети дослідження;

– визначення стану розв’язання протиріч, їх причин.

II етап передбачає:

– визначення об’єкта і предмета дослідження;

– формулювання педагогічної гіпотези;

– формулювання конкретних завдань дослідження відповідно до гіпотези.

III етап передбачає:

– визначення методики дослідження;

– проведення експериментального дослідження;

– обробку результатів дослідження та формулювання висновків.

Таким чином, організація та проведення педагогічного дослідження на високому науковому рівні передбачає сформованість у педагога системи знань та умінь в даній сфері як гаранта реалізації його основних етапів.

Дата добавления: 2014-01-04