Порядок розроблення, прийняття та перегляду національних стандартів

Порядок розроблення, прийняття та перегляду національних стандартів. Перевірка стандарту на відповідність досягнутому рівню науки та техніки у відповідній сфері застосування стандарту

Лекція 3

Звільнення від оподаткування – самостійно

Оподаткування операцій особливого виду – самостійно

Питання для самоконтролю:

1. Що являє собою податок на прибуток?

2. Яка ставка податку на прибуток є максимальною?

3. Хто є платником податку на прибуток?

4. Що таке валовий доход?

5. Що містить у собі валовий доход?

6. Що не містить у собі валовий доход?

7. Які періоди використовуються для сплати податку на прибуток?

8. Хто несе відповідальність за правильність нарахування і сплати податку?

9. Які особливості по сплаті податку на прибуток включають різні види діяльності?

Література, що рекомендується:

1. Конституція України. - К., 1996 - 50с.

2. Податковий кодекс України. – Х.: Одіссей, 2010. – 536 с.

3. Онисько С.М., Тофан І.М., Грицина О.В. Податкова система: підручник – Львів: Магнолія Плюс, 2004 – 312 с.

4. Мединська Т.В., Власик Н.І. Податкова система: Навчальний посібник. – 3-є вид., перероб. та доп. – Львів: «Магнолія-2006», 2012. – 424 с.

Центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації з урахуванням суспільної потреби в стандартах, державних пріоритетів, пропозицій технічних комітетів стандартизації та інших суб’єктів стандартизації щороку формує програму робіт зі стандартизації, яка включає перелік національних стандартів, прийнятих до розроблення. Програма публікується один раз на шість місяців в офіційному виданні центрального органу виконавчої влади у сфері стандартизації та розміщується в інформаційних мережах.

Національні стандарти розробляються технічними комітетами стандартизації, а в разі їх відсутності — іншими суб'єктами стандартизації, що мають для цього відповідний науково-технічний потенціал. Загальні положення щодо побудови, викладу, оформлення та змісту ДСТУ регламентовані ДСТУ 1.5-93.

Правила та порядок розроблення, схвалення, прийняття, перегляду, зміни та припинення дії національних стандартів, які встановлюються центральним органом виконавчої влади у сфері стандартизації, містять:

- критерії врахування чи відхилення пропозицій щодо розроблення національних стандартів;

- критерії визначення розробників національних стандартів;

- визначення пріоритетів щодо застосування міжнародних (регіональних) стандартів;

- механізм апеляції;

- інформування зацікавлених сторін про стан робіт у сфері національної стандартизації. Строк розгляду проекту національного стандарту та подання відгуків не може бути меншим, ніж 60 днів від дня його опублікування;

- ознайомлення за рівних умов з проектами національних стандартів усіх зацікавлених сторін.

Розроблення стандарту ТК згідно його спеціалізації починається зі збирання клопотань на його розроблення від державних органів та організацій, підприємств, фірм, громадських організацій та об'єднань, науково-технічних товариств, окремих підприємств тощо.

До клопотань на розроблення стандарту має бути додане обґрунтування його необхідності, технічні вимоги чи навіть проект стандарту, розроблений самим замовником.

На підставі клопотань центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації формує річні плани державної стандартизації. Розроблення стандарту здійснюється на підставі цього плану та угоди чи договору між відповідним ТК, якому доручена ця робота, та замовником стандарту.

Розроблення стандарту в ТК може складатися з таких етапів:

- складання технічного завдання;

- розроблення проекту стандарту;

- оформлення та представлення кінцевого варіанта стандарту на його прийняття;

- оновлення стандарту;

- перегляд стандарту;

- відміна стандарту (припинення його чинності).

У технічному завданні на розроблення стандарту визначають строки виконання кожної стадії робіт, зміст та структуру майбутнього стандарту, перелік вимог до об'єкта стандартизації, список зацікавлених потенційних користувачів стандарту тощо. Особливу увагу приділяють переліку організацій, від яких доцільно отримати відгуки на проект стандарту. Для цього практикують публікацію короткої інформації щодо розроблюваного стандарту в спеціалізованому збірнику (журналі), щоб дати змогу всім зацікавленим сторонам заявити свої пропозиції.

Розроблення проекту стандарту складається з двох стадій. На першій стадії — розроблення першої редакції проекту стандарту — основну увагу приділяють відповідності його вимогам законодавства України, державним стандартам України, міжнародним нормам і правилам, національним стандартам інших країн за умови їх прогресивності та вищого науково-технічного рівня. Крім цього, визначають патентну чистоту об'єкта стандартизації, за необхідністю здійснюючи відповідні дослідження та інформаційне забезпечення. Після цього складена перша редакція проекту стандарту розглядається на спеціальному засіданні членами ТК (або за допомогою листування між ними) і узгоджений проект стандарту розсилається на відгук замовнику та всім зацікавленим організаціям і підприємствам.

Друга стадія розроблення полягає в аналізі отриманих відгуків, оформленні кінцевої редакції проекту стандарту та підготовленні його до прийняття. Кінцева редакція має бути розглянута членами ТК, органами державного контролю та нагляду за дотриманням обов'язкових вимог стандартів, науково-дослідним інститутом Держстандарту України. Якщо дві третини членів ТК узгодили кінцеву редакцію стандарту, то він рекомендується до прийняття.

Прийняття стандарту здійснює центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації на підставі обов'язкового аналізу змісту проекту стандарту та відповідності його нормам, правилам і вимогам ДСТУ. Стандарт приймається консенсусом Центрального органу виконавчої влади у сфері стандартизації, після чого встановлюється дата його впровадження, реєстрація та публікація інформації щодо нього в Інформаційному показнику. Термін закінчення чинності стандарту не встановлюється. З ним має проводитись безперервна робота членів ТК та зацікавлених сторін, спрямована на своєчасне поновлення його вимог і методик з метою відповідності його потребам споживачів, користувачів, економіки та обороноспроможності України.

Під час схвалення або прийняття національного стандарту центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації визначає дату надання стандарту чинності з урахуванням часу на виконання підготовчих заходів щодо його впровадження.

Перелік національних стандартів, схвалених та прийнятих протягом місяця, публікується наступного місяця в офіційному виданні центрального органу виконавчої влади у сфері стандартизації.

Переглядання ДСТУ практично є розробленням нового стандарту замість чинного. Необхідність переглядання ДСТУ виникає за умови, якщо зміни, що вносяться в нього, зумовлюють значні зміни основних показників якості продукції та змінюють її сумісність і взаємозамінність.

У разі необхідності поновлення стандарту ТК розробляє проект змін, проект поновленого стандарту чи пропозиції з його відміни та вносить відповідну пропозицію в центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації.

Відміна стандарту (припинення його чинності) може відбуватись як із заміною його новим, так і без неї. Причиною здебільшого буває закінчення виготовлення (випуску) продукції (послуг), яке здійснювалося відповідно до вимог стандарту чи прийняття нового стандарту.

Прийняття остаточних рішень щодо внесення змін, перегляду чи відміни ДСТУ, а також відповідна публікація в інформаційному покажчику стандартів є компетенцією Центрального органу виконавчої влади у сфері стандартизації.

Рішення щодо внесення змін, перегляду чи відміни галузевого стандарту приймає керівний орган галузі.

Відміна галузевого стандарту переважно зумовлена зняттям продукції з виробництва чи заміною його новим стандартом на заданий об’єкт стандартизації.

Оновлення чи відмічення стандарту підприємства здійснюється за рішенням керівника суб’єкта господарської діяльності, яким він приймався.

Стандарти науково-технічних товариств, громадських організацій та об’єднань переглядають і відміняють їх керівні органи у зв’язку з внесенням у них нових результатів наукових досліджень, виробничих досягнень, впровадженням винаходів чи моральним старінням об’єкта стандартизації.

Усі суб’єкти господарської діяльності, яким дано право розробляти, оновлювати та відміняти стандарти, зобов’язані інформувати щодо результатів здійсненої роботи ДКТРСП.

Прийняття міжнародного (регіонального) стандарту – це опублікування національного стандарту, що ґрунтується на відповідному міжнародному (регіональному) стандарті, чи підтвердження того, що міжнародний (регіональний) стандарт має той самий статус, що і національний стандарт, із зазначенням будь-яких відхилень від міжнародного (регіонального) стандарту.

Перевірку чинних національних стандартів на відповідність законодавству, інтересам держави, потребам споживачів, рівню розвитку науки та техніки, вимогам міжнародних (регіональних) стандартів здійснюють відповідні технічні комітети або інші суб'єкти стандартизації відповідно до цього Закону. Стандарти на продукцію перевіряються не рідше одного разу на п’ять років. За результатами перевірки відповідні технічні комітети або інші суб’єкти стандартизації подають пропозиції щодо перегляду, зміни чи скасування стандартів до центрального органу виконавчої влади у сфері стандартизації.

Припинення дії національного стандарту здійснює центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації в разі припинення випуску продукції, регламентованої цим стандартом, а також у разі розроблення, схвалення або прийняття замість нього іншого стандарту за поданням відповідного технічного комітету стандартизації або іншого суб’єкта стандартизації відповідно до цього Закону.Інформація про зміни та тексти змін національних стандартів публікуються в офіційному виданні центрального органу виконавчої влади у сфері стандартизації не пізніше, ніж за 90 днів до терміну надання їм чинності.

Дата добавления: 2014-01-04