Фрагмент розрахунку коефіцієнту структурних зрушень в попиті домогосподарств України в 2000 році

Статті витрат	Структура витрат	(Vi – Vj)	(Vi – Vj)^2	Vi ^2	Vj ^2	(Vi ^2+ Vj ^2)
V i	V j
Харчування	0,787	0,650	0,137	0,018769	0,619369	0,422500	1,041869
Алкогольні напої	0,006	0,025	0,019	0,000361	0,000036	0,000625	0,000661
Тютюнові вироби	0,026	0,015	0,011	0,000121	0,000676	0,000225	0,000901
Непродовольчі товари	0,039	0,143	0,104	0,010816	0,001521	0,020449	0,021970
Послуги	0,142	0,167	0,025	0,000625	0,020164	0,027889	0,048053
Усього	1,000	1,000	0,296	0,030692	х	х	1,113454

Отже, коефіцієнт структурних зрушень, який дорівнює 0,166, близький до нуля, а це свідчить про те, що порівнювані структури попиту в першій і останній групах домогосподарств за розміром середньодушового доходу залишились майже незмінними.

З метою докладнішого статистичного вивчення структури попиту в СНР використовуються таблиці «Витрати –– Випуск», які являють собою взаємозв’язані через товарні потоки рахунки виробництва, утворення, розподілу та використання доходів у межах річного виробничного циклу. Таблиці «Витрати –– Випуск» дають змогу оцінити структуру фактичного кінцевого споживання домашніх господарств за другим квадрантом балансу щодо чистих галузей –– виробників товарів та послуг, а також розрахувати можливі варіанти економічної політики через використання матриці коефіцієнтів повних витрат та валових випусків.

Рівень, динаміка, калорійність і якість харчування. Для характеристики кінцевого споживання продовольчих товарів населенням статистика вивчає рівень та динаміку споживання основних продуктів харчування; калорійність (енергетичну цінність) середньодобового раціону населення та його структуру за походженням продуктів (рослинного та тваринного походження); рівень та динаміку споживання макро- і мікроелементів, вітамінів у середньому на добу на душу населення; складаються баланси основних сільськогосподарських продуктів за категоріями господарств і за регіонами на рік.

Основним показником кінцевого споживання продовольчих товарів є рівень споживання на душу населення у вартісному і натуральному виразі. Він розраховується в середньому на душу населення в цілому по країні, за регіонами, за окремими його соціальними групами, групами за доходом, віком, типу поселення та ін. До спожитих продуктів харчування належать продукти, які були у звітному періоді куплені, отримані з особистого підсобного господарства, від самозаготівель, а також отримані в подарунок та з інших джерел. У загальний обсяг спожитих продуктів не включається споживання в ресторанному господарстві.

За вибірковим обстеженням домогосподарств щоквартально з розрахунком за кожний місяць і за рік визначаються: а) кількість спожитих продуктів на 100 домогосподарств і на одну особу; б) за таблицями хімічного складу у спожитих продуктах визначається вміст білків, жирів, вуглеводів (у грамах); в) розраховуються калорійність харчування на 100 домогосподарств і на одну особу; г) за таблицями хімічного складу у спожитих продуктах визначається вміст вітамінів, мінеральних елементів і розраховується їхня кількість на 100 домогосподарств та на одну особу.

Об’єктивним індикатором для оцінювання результату поведінки споживачів є порівняння фактичного рівня споживання продовольчих товарів із рекомендованими нормами, розробленими ВАТ УкрНДІ харчування. Рекомендовані норми існують у таких варіантах: 1) на період з 2000-го по 2010 рік; 2) норми мінімального споживчого кошика за умови соціально—економічної кризи. Їхні значення, кг на рік у середньому на душу населення, наведено в табл. 6.14.

Таблиця 6.14

Порівняння фактичного рівня та рекомендованих норм споживання продовольчих товарів населенням України,

(кг/рік на душу населення)

№ з/п	Товарна група	Рекомендовані норми	Фактичний рівень споживання в 2000 р.
2000—2010 рр.	Мінімальний споживчий кошик
	М’ясо та м’ясопродукти		45,4
	Молоко та молокопродукти		353,3
	Яйця (штук)		246,2
	Риба та рибопродукти	20,1	14,1	8,3
	Цукор		26,8
	Олія та інші рослинні жири	13,4	7,1	9,3
	Картопля		90,1
	Овочі та баштанні		106,7
	Плоди, ягоди, виноград, горіхи		61,3
	Хліб і хлібні продукти		93,8

Як показують дані табл.6.14, рівень споживання населенням основних продуктів в Україні не відповідає ні раціональним, ні мінімальним його нормам. Скоротилася відповідно й загальна калорійність харчування. Порівнюючи фактичне споживання на душу населення (q _ф) з нормативним рівнем (q _н), можна визначити рівень задоволення потреби населення в даному товарі чи товарній групі. Коефіцієнт задоволення потреби (K _З.П.) в даному товарі в натуральному виразі має вигляд:

,

де ; ; — середньорічна чисельність населення.

Коефіцієнт задоволення потреб можна використати для оцінювання обсягу недоспоживання у вартісному виразі як у цілому, так і за окремими товарними групами в натуральному виразі, узявши до уваги співвідношення:

де р — ціна товару.

Різницею сум чисельника і знаменника агрегатного показника K _з.п визначається вартість загального обсягу недоспоживання товарів та послуг порівняно з нормативним його рівнем. Але доцільнішим буде також розрахунок K _з.п не в цілому, а на душу населення за формулою:

.

При цьому фактичне споживання товарів та послуг береться в обсязі, не вищому за нормативний, тому пороговим значенням K _з.п буде 1,0. Різниця значень чисельника і знаменника цього показника показує наявну величину недоспоживання в середньому на душу населення порівняно з нормативним.

Споживання основних продуктів харчування в натуральному виразі розраховується за двома джерелами: 1) за вибірковим обстеженням домогосподарств; 2) за натурально-вартісними балансами основних сільськогосподарських продуктів (за категоріями господарств та продуктовими балансами). За вибірковим обстеженням домогосподарств крім їхніх споживчих витрат у вартісному виразі, статистика враховує надходження та використання продовольчих товарів у натуральному виразі.

Щодо продовольчих товарів вибірковим статистичним спостереженням домогосподарств охоплено 11 агрегованих товарних груп, до складу яких входять 52 конкретних продуктів харчування. Наприклад, група «хліб і хлібобулочні вироби, крупи, борошно, макарони» містить понад шість конкретних видів (два види хліба, три види борошна, бобові, рис, інші крупи та макаронні вироби); група «м’ясо та м’ясопродукти, сало» містить 13 найменувань конкретних товарів; група «молоко то молочні продукти» — понад 10 найменувань і т д. Перерахунок конкретних видів товарів у первинний продукт (у борошно, молоко незбиране та ін.), тобто в товарні групи за однією споживчою цінністю, здійснюється органами статистики за допомогою спеціальних коефіцієнтів перерахунку, розроблених ВАТ УкрНДІ харчування (табл. 6.15).

Таблиця 6.15.

Дата добавления: 2014-01-04