Аналітичні реакції та вимоги, яким вони повинні відповідати

Комплексні сполуки в якісному аналізі.

Кислотно-основна класифікація катіонів.

Дробний і систематичний хід аналізу.

Чутливість аналітичних реакцій і способи їх підвищення.

Реакції відкриття та відокремлення іонів.

Загальні (групові) та індивідуальні (специфічні) аналітичні реакції.

Аналітичні реакції та вимоги, яким вони повинні відповідати.

Аналітична класифікація катіонів

Теоретичні основи якісного аналізу

Лекція 3

Завдання на самостійну роботу

Висновок

Таким чином, на лекції ІАД розглянута як складова управління забезпеченням ІБ держави та суспільства, показано її зміст та отримувані в результаті цієї діяльності основні результати.

1. Повторити матеріал лекції

Питання для самоконтролю

1. Роль ІАД в управлінні забезпеченням ІБ держави та суспільства

2. Розкрити зміст ІАД по організації моніторингу загроз ІБ держави

3.Типова структура аналітичної записки

Рекомендована література

1.Богданович В.Ю. Методологія інформаційно-аналітичної роботи / В.Ю.Богданович, О.Д.Довгань, В.П.Малінко, Е.А.Сабліна: Навчальний посібник.-К.: Вид-во «Зірка», 2011.-265 с.

2.Курносов Ю. В., Конотопов П.Ю. Аналитика: методология, технология и организация информационно-аналитической работы. —М.: РУСАКИ, 2004.— 512 с.

3.Кузнецов И.Н. Учебник по информационно-аналитической работе. ИНФОРМАЦИЯ - сбор, защита, анализ. М., ООО Изд. Яуза, 2001

(частина ІI)
Теоретичні основи якісного аналізу

Аналітична класифікація катіонів (частина ІI)

План

До якісних аналітичних реакцій відносять ті хімічні реакції, які супроводжуються певним аналітичним сигналом: утворенням характерних осадів, забарвлених сполук, виділенням газів, тобто продуктів реакції, які легко встановити без удавання до спеціальних методів їх дослідження. Знаючи склад продукту реакції, роблять висновок про наявність в складі аналізуємої речовини того чи іншого елемента, іона або молекули.

Речовини, які викликають характерні перетворення, називають реактивами або реагентами. За ступенем чистоти реактиви поділяють на чотири групи (кваліфікації або марки): “хімічно чисті” (х. ч.), “чисті для аналізу” (ч. д. а.), “чисті” (ч.) та “технічні”. В аналітичних лабораторіях застосовують реактиви лише перших двох кваліфікацій.

Частіш за все вибирають ті реактиви, які утворюють нерозчинні продукти, тобто осади. Такий прийом надає наступні переваги перед іншими методами:

а) уже по самому факту утворення осаду можна зробити висновок про наявність того чи іншого компонента. Наприклад, по утворенню осаду, який випадає з кислого розчину при дії хлориду барію можна говорити про наявність сульфатів:

б) за зовнішнім виглядом осаду можна зробити деякі висновки. Наприклад, осад — чорного кольору, — червоно-бурого кольору, — шоколадного, — безбарвний сирнистий і т. д; велику інформацію дає і форма кристалів, консистенція осаду: кристалічний, аморфний, драглистий тощо;

в) осад можна відділити від розчину фільтруванням або центрифугуванням, а потім більш детально дослідити з метою його ідентифікації, і часто в ході аналізу ці операції полегшують аналіз розчину — фільтрату або центифугату.

В інших випадках застосовують такі реактиви, які викликають характерне забарвлення розчину. Так, наприклад, при приливанні насиченого розчину аміаку до розчину, який містить іони міді(ІІ) з’являється інтенсивно синє забарвлення внаслідок реакції:

Ще в інших випадках застосовують такі реактиви, які викликають виділення газів, наприклад, при відкритті солей амонію — , карбонатів — , сульфідів — .

Отже не всяка реакція може застосовуватись як якісна аналітична реакція. Вона повинна задовольняти наступні вимоги:

1) супроводитись тим чи іншим аналітичним сигналом;

2) відбуватись швидко, практично миттєво;

3) бути практично незворотною;

4) бути максимально специфічною і відрізнятись високою чутливістю.

Четверта з викладених вище вимог буде обґрунтована в наступних розділах лекції.

Дата добавления: 2014-01-04