Валюта і валютний курс

Валютний ринок - це система економічних і правових відносин між покупцями, продавцями валюти та державою з приводу купівлі-продажу іноземних валют, банківських металів, платіжних документів та цінних паперів в іноземних валютах, а також здійснення кредитно-депозитних та інших операцій з валютою.

Поняття валютного ринку та основи його функціонування.

Обмінні операції часто пов'язані з виконанням зобов'язань перед нерезидентами щодо оплати товарів і послуг та іншими розрахунками. Тобто обмінні операції пов'язані з обслуговуванням зовнішньоекономічної діяльності підприємницьких структур та розрахунками у валюті, що здійснюються фізичними особами-резидентами.

Валютні ринки залежно від обсягу, характеру валютних операцій і набору валют, що використовуються в обігу, поділяються на:

- міжнародні валютні ринки;

- національні валютні ринки.

Перший складається з системи тісно пов'язаних швидкодіючими канальними чи супутниковими комунікаціями регіональних ринків. Сьогодні існують такі регіональні ринки: Європейський - із центрами в Лондоні, Цюріху, Франкфурті; Азіатський — із центрами в Токіо, Гонконзі, Сінгапурі; Американський — із центрами в Нью-Йорку, Чикаго, Лос-Анджелесі. На регіональних валютних ринках здійснюється торгівля вільно конвертованими валютами та валютами місцевих національних ринків. Регіональні валютні ринки за характером операцій не відрізняються один від одного, національні — відрізняються за ступенем конвертованості національної валюти, за обсягом зовнішньоторговельних та валютно-обмінних операцій, за ступенем інтегрованості в світове співтовариство, рівнем стійкості й відкритості економіки, рівнем розвитку комунікацій та ступенем регулювання державою валютних операцій.

Структуру національного та міжнародного валютних ринків показано на рис. 1.

Рис. 1. Структура валютного ринку

Основними учасниками валютних ринків є великі комерційні банки, брокерські фірми, інші фінансові інститути, найбільші корпорації та Центральний банк країни. Комерційні банки проводять основний обсяг валютних операцій. Зокрема, в банках тримають рахунки інші учасники ринку. Центральні банки управляють валютними резервами, проводять валютні інтервенції, здійснюють вплив на рівень валютних курсів, а також регулюють рівень процентних ставок за вкладами у національній валюті.

Валютні брокерські фірми зводять покупців і продавців валюти та здійснюють між ними конверсійні і кредитно-депозитні операції. За своє посередництво брокерські фірми отримують комісійні у вигляді процентів від суми угоди. Брокерські фірми і комерційні банки володіють інформацією про валютні курси і беруть участь у формуванні поточних, форвардних валютних курсів та процентних ставок.

Великі корпорації, які здійснюють зовнішньоторговельні операції, підтримують стійкий попит на валюту і пропозицію валюти, а також розміщають і залучають вільні валютні ресурси. Фінансові інститути як учасники валютного ринку (інвестиційні банківські фірми, страхові та інвестиційні компанії, пенсійні фонди) здійснюють інвестиції в різних валютах, проводять хеджування строковими контрактами, купують та продають валюту з метою виконання своїх зобов'язань перед іншими суб'єктами ринку.

Фізичні особи проводять на валютному ринку широкий спектр неторгових операцій. Зокрема, це - закордонний туризм, перекази заробітної плати, пенсій, гонорарів, купівля та продаж іноземної валюти.

Валюта України - це грошові знаки, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, кошти на рахунках, а також у внесках в банківських та інших кредитно-фінансових установах на території України.

Іноземна валюта - це іноземні грошові знаки, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної країни, кошти у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших кредитно-фінансових установ за межами України.

Валютні цінності є більш широким поняттям, що включає національну та іноземні валюти, платіжні документи та інші цінні папери, виражені у валюті України, в іноземній валюті або банківських металах, а також банківські метали.

Суб'єктів ринку, що проводять операції з валютою, поділяють на резидентів та нерезидентів.

До резидентів на українському валютному ринку належать:

1) фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України;

2) юридичні особи, тобто суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи з місцезнаходженням на території України;

3) дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва України за кордоном, а також філії та представництва підприємств, що не здійснюють підприємницької діяльності.

Нерезидентами на українському валютному ринку є:

1) фізичні особи (іноземні громадяни, особи без громадянства чи громадяни України, які мають постійне місце проживання за межами України);

2) юридичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо.) з місцезнаходженням за межами України;

3) розташовані на території України іноземні дипломатичні, консульські, торговельні та інші представництва, міжнародні організації та їх філії.

Можливість обміну валюти однієї країни на валюту іншої країни характеризується таким поняттям, як конвертованість, тобто гарантованої спроможності грошової одиниці вільно обмінюватись на інші валюти. За умови повної конвертованості будь-яка фізична чи юридична особа може без перешкод брати участь у зовнішньоекономічній діяльності, вільно продавати, купувати та обмінювати іноземну валюту на національну відповідно до ринкового курсу без обмежень. Існує пряма залежність: чим нижчий рівень конвертованості національної валюти, тим більшою мірою валютний ринок підлягає державному регулюванню.

На території України єдиним законним засобом платежу, який приймається без обмежень для оплати, є валюта України.

Валютний курс визначає співвідношення між двома валютами, за допомогою якого відбувається обмін однієї валюти на іншу, тобто це ціна, за якою може бути продана або куплена валюта однієї країни, виражена у валюті іншої країни. Найчастіше курс валюти визначається залежно від співвідношення попиту і пропозиції на ту чи інші валюту. Для встановлення курсів іноземних валют відносно національної використовується валютне котирування, що здійснюють центральний або найбільші комерційні банки країн.

Валютний курс чутливий до чинників, що визначають політичну й соціальну стабільність країни, її міжнародний авторитет. На валютний курс впливають такі фактори, як зміни обсягів ВВП, стан платіжного балансу країни, рівень інфляції, співвідношення попиту і пропозиції на валютному ринку, відсоткові ставки. Усі ці обставини ускладнюють визначення і вибір режиму валютного курсу.

Котируванн я - це встановлення курсів іноземних валют у відповідності з практикою, що склалася, і законодавчими нормами.

У світовій практиці існує два методи котирування:

· Пряме котирування, коли одиниця іноземної валюти прирівнюється до певної кількості національної валюти.

Наприклад, в Україні 1 долар США прирівнюється до певної кількості гривень, або у США 1 англійський фунт стерлінгів прирівнюється до певної кількості доларів чи центів. Таке котирування нині застосовується в більшості країн світу.

· 2. Побічне котирування, коли одиниця національної валюти прирівнюється до певної кількості іноземної валюти. Така система застосовується в небагатьох країнах.

У банківській практиці прийняті такі позначення курсів валют: наприклад, курс долара США до євро позначають USD/євро. У цьому позначенні зліва ставиться база котировки (базова валюта), справа - валюта котировки (валюта, що котирується).

При котируванні валют визначаються курси попиту і пропозиції. Курс попиту (bid) є курсом, за яким фінансові посередники купують, а споживачі продають валюту. За курсом пропозиції (offer) фінансові посередники продають, а споживачі купують валюту. Різниця курсів або спред попиту і пропозиції (bid-ask spread) є прибутком фінансових посередників.

Для різних видів конверсійних операцій може існувати різний валютний курс. Прийнято виділяти декілька видів валютних курсів.

Дата добавления: 2014-01-04