Характеристика цивільного права України , фізичних та юридичних осіб

ПЛАН

Тема: ПОНЯТТЯ, ДЖЕРЕЛА І ЗАВДАННЯ ЦИВІЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ

ЛЕКЦІЯ №4

Мета: Полягає в засвоєнні теоретичних, методологічних та практичних засад цивільного права, а також в самостійному розв'язку практичних правових ситуацій;

Навчально-методичне забезпечення, ТЗН: юридичний словник, Звід Законів України.

1.Характеристика цивільного права України, фізичних та юридичних осіб.

2.Право власності.

3.Загальні положення про зобов’язання.

4.Правочин. Договір. Поняття, зміст, підстави виникнення правочинів, договорів.

5.Договір поставки, найму, купівлі-продажу, перевезення, міни, дарування, позики.

6.Загальна характеристика спадкового права України.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Конституція України К., 1996

2. Цивільний Кодекс України. – К.: Парламент, вид-во, 2004.

3. Правознавство-навч. посібник/ за заг. ред. П.Д.Пилипенка 3-тє вид.Львів: Новий світ-2006-516с.

4.Правознавство –Підручник пам’яті академіка Копейчикова В.В.-Київ.-2008р.-790с.

5.Шпиталенко Г.А.Основи правознавства. навч. посібник За ред.І.П.Лаврінчук,-К.:Каравела.2004.-376с.

Цивільне право - одна з провідних галузей національного права України, яка регулює певну групу правових відносин за участю фізичних і юридичних осіб та держави в цілому.

Цивільне право України, як будь-яка інша галузь права, характеризується предметом і методом правового регулювання.

Предмет правового регулювання цивільного права складають правові відносини, що регулюються цивільно-правовими нормами. Це, зокрема, такі групи відносин:

майнові відносини; особисті немайнові відносини.

Майновими відносинами є правові відносини, що пов'язані з належністю, набуттям, володінням, користуванням і розпорядженням майном. При цьому вони зумовлені використанням товарно-грошової форми.

Особисті немайнові відносини індивідуалізують особу, оскільки виникають завдяки здійсненню нею своїх особистих прав і свобод (наприклад, право особи на життя, здоров'я, честь, гідність, ім'я та авторство), що поділяються на дві групи:
- особисті права, пов'язані з майновими (скажімо, права авторів на результати інтелектуальної праці в царині науки, літератури, мистецтва тощо);
- особисті права, не пов'язані з майновими (приміром, права особи на честь, гідність, ім'я, листування тощо).

Сторони цих відносин виступають як юридичне рівні між собою, автономні та незалежні одна від одної, що є однією з характерних рис цивільно-правового методу. Учасниками цивільно-правових відносин можуть бути фізичні особи (громадяни, іноземці, особи без громадянства), юридичні особи та держава як у цілому, так і окремі соціальні утворення (адміністративно-територіальні одиниці, в тому числі автономні утворення). З виникненням цивільно-правових відносин їхні учасники не можуть нав'язувати свою волю один одному, а тому їхні стосунки повинні базуватися на основі досягнутої згоди (наприклад, в основу реалізації договору купівлі-продажу сторони мають покласти досягнення спільної згоди відносно кількості, якості й ціни товару).
Цивільно-правовий метод характеризується такими ознаками:

- юридичною рівністю сторін;

- диспозитивністю сторін, на підставі чого сторонам надається право визначати свої взаємовідносини на свій розсуд повністю або частково у межах, передбачених чинним законодавством;
- особливим способом вирішення майнових спорів між учасниками цивільних правовідносин (через загальний суд, арбітражний чи третейський суд);
- наявністю майнової відповідальності сторін.

Дата добавления: 2014-01-04