КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Параметри та режими роботи біполярних транзисторів
Для розрахунку та аналізу роботи електронних схем, в яких основним елементом є біполярний транзистор, користуються його заступною схемою у вигляді чотириполюсника, основні властивості якого відповідають загальній теорії електричних кіл. Така заступна схема зображена на рис. 2.8. Для схеми увімкнення транзистора зі спільним емітером вхідними параметрами чотириполюсника є струм і напруга бази, а вихідними – струм і напруга колектора. Існують параметри, які характеризують зв’язок між вхідними і вихідними струмами і напругами чотириполюсника. Якщо надати вхідній напрузі приросту ΔUБ і вхідному струмові приросту ΔІБ, то відповідно зростуть вихідний струм ΔІК та вихідна напруга ΔUК. Вважаючи незалежними змінними вхідний струм ΔІБ і вихідну напругу ΔUК, за рівняннями чотириполюсника (2.5) - (2.6) можна визначити вхідну напругу ΔUБ і вихідний струм ΔІК: Рис. 2.8. Заступна схема транзистора у вигляді чотириполюсника
Коефіцієнти h11, h12, h21 та h22 , що входять до системи рівнянь, називаються h – параметрами транзистора. Кожен з цих параметрів має фізичний зміст. Якщо вважати незмінною вихідну напругу UК=const (ΔUК=0), то із системи рівнянь визначимо: │ UК=const – вхідний опір транзистора; │ UК=const – коефіцієнт передачі струму. Якщо вважати незмінним вхідний струм ІБ=const (ΔІБ=0), то із системи рівнянь визначимо наступні h – параметри: │ ІБ=const – коефіцієнт внутрішнього зворотного зв’язку; │ ІБ=const – вихідна провідність транзистора. Значення h – параметрів транзистора визначають, користуючись вхідними та вихідними статичними характеристиками. За допомогою вхідних характеристик для UК=const визначають вхідний опір транзистора h11, а за умови ІБ=const – коефіцієнт внутрішнього зворотного зв’язку h12. За допомогою вихідних характеристик для UК=const знаходимо коефіцієнт підсилення струму h21, а для ІБ=const – вихідну провідність h22. Всі h – параметри визначають на лінійних ділянках статичних характеристик. Наприклад, для визначення коефіцієнта h11 (рис. 2.7, а) необхідно на лінійній частині вхідної характеристики вибрати точку і відносно неї надати приросту ΔUБ і визначити відповідний приріст ΔІБ. Користуючись числовими значеннями, поданими на графіку вхідної характеристики, для UК = -5 В = const знаходимо: Ом. Для визначення коефіцієнта h21 користуються вихідними характеристиками. Вважаючи UК=const (наприклад, 10 В) і надаючи приросту струму ΔІБ (наприклад, від 250 до 300 мкА), знаходимо відповідний приріст струму колектора ΔІК (від 62 до 72 мА) і розраховуємо коефіцієнт Подібним чином знаходять інші h – параметри за допомогою статичних характеристик. Залежно від полярності напруг, прикладених до емітерного та колекторного переходів, розрізняють чотири режими роботи транзистора: а) активний режим. До емітерного переходу прикладено пряму напругу, а до колекторного – зворотну. Цей режим є основним і в ньому проявляються підсилювальні властивості транзистора. Власне, такий режим роботи ми розглянули, аналізуючи роботу біполярного транзистора; б) режим відсічки. У цьому режимі до обох переходів прикладено зворотну напругу. Внаслідок цього струм у переходах транзистора незначний і визначається лише рухом неосновних носіїв зарядів. Це практично закритий стан транзистора. На графіках вихідних характеристик цей режим відповідає ділянці, яка розміщена нижче характеристики, що відповідає струмові ІБ =0; в) режим насичення. У цьому режимі обидва переходи перебувають під дією прямої напруги. Струм у вихідному колі транзистора максимальний і не регулюється струмом вхідного кола. Транзистор повністю відкритий. Це відповідає такому стану, коли | UKE |<| UБЕ |. На вихідних статичних характеристиках цей режим відповідає ділянці від UKE=0 до | UKE| = | UБЕ |, тобто початковій ділянці цих характеристик; г) інверсний режим. У цьому режимі до емітерного переходу прикладено зворотну напругу, а до колекторного – пряму. Тобто тут емітер і колектор помінялися функціями. Це ненормальний режим експлуатації транзистора і він, як правило, виходить з ладу. До експлуатаційних параметрів, які визначають можливість використання біполярних транзисторів у схемах електроніки, належать: 1) максимально допустимий постійний струм колектора ІК макс; 2) максимальна допустима напруга між колектором і емітером UKE макс; 3) максимально допустима середня потужність, що розсіюється колектором РК макс. Ця потужність не виконує корисної роботи, а марно витрачається на нагрівання транзистора. Для охолодження транзистора використовують масивні тепловідводи (радіатори), часом з повітряним обдуванням. За значенням РК макс транзистори поділяють на транзистори малої потужності (до 0,3 Вт), середньої (0,3…1,5 Вт) та великої (понад 1,5 Вт); 4) межова частота підсилення за струмом fα або fβ – це частота, за якої коефіцієнти підсилення за струмом α чи β зменшуються у разів відносно свого значення в смузі робочих частот. За цією частотою транзистори відносять до таких груп: низькочастотні (до 3 МГц), середньої частоти (від 3 до 30 МГц), високої та надвисокої частот (понад 30 МГц); 5) зворотний струм колектора ІК0 – це зворотний струм (тепловий) через колекторний перехід за умови заданої зворотної напруги між колектором і базою та від’єднаному виводі емітера. Виходячи з умови надійної роботи біполярного транзистора у режимі підсилення, не рекомендується допускати сили струмів і напруг, які б перевершували 70% від найбільших допустимих значень. Під час роботи транзистора у ключовому режимі сили струмів можуть наближатися до допустимих, бо в цьому режимі виділяється значно менше потужності на колекторі. Ці та інші параметри біполярних транзисторів подані у паспортних даних та довідниках з напівпровідникової техніки [5].
3. Будова і характеристики польового транзистора
Польовий транзистор – це керований напівпровідниковий прилад, за допомогою якого можна збільшувати потужність електричних сигналів. Принцип дії польового транзистора базується на переміщенні носіїв зарядів тільки одного знаку, керування потоком яких здійснюється поперечним електричним полем. Основні носії зарядів (електрони чи дірки) рухаються у спеціально утвореному каналі. За способом утворення каналу польові транзистори поділяють на транзистори з p-n- переходом, із вмонтованим каналом та індукованим каналом. Два останні типи відносяться до різновидності МДН – транзисторів. Широке застосування цих транзисторів обумовлене їх технологічністю під час виготовлення, добрим відтворенням потрібних параметрів та меншою вартістю порівняно з біполярними транзисторами. Польові транзистори характеризуються великим вхідним опором.
Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 6319; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |