Функції грошового ринку

Сутність грошового ринку. Гроші як об’єкт купівлі та продажу.

Лекція №5. Тема 4: Грошовий ринок.

План

1. Сутність грошового ринку. Гроші як об’єкт купівлі та продажу. Функції грошового ринку.

2. Інституційна модель грошового ринку. Сектори прямого і опосередкованого фінансування.

3. Структура грошового ринку, його складові. Критерії класифікації.

Грошовим ринком називають особливий сектор ринку, на якому здійснюється купівля-продаж грошей як специфічного товару, формуються попит, пропозиція та ціна на цей товар.

Продаж грошей виступає у формі передання цих грошей їх власниками своїм контрагентам у тимчасове використання в обмін на такі інструменти, які надають їм можливість зберегти право власності на ці гроші, відновити право розпорядження ними та одержати процентний дохід.

Купівля грошей є формою одержання суб’єктами ринку у своє розпорядження певної суми грошей в обмін на фінансові інструменти.

Ціна гро­шей має форму процента (процентного доходу) на позичені чи залучені кошти, що істотно відрізняє її від звичайної ціни на то­варних ринках.

Особливості руху грошей на товарному та грошовому ринках
Критерії порівняння	Товарний ринок	Грошовий ринок
Повнота власності на гроші	Покупці товарів, які віддають за них гроші, повністю втрачають право власності на них	Власник (продавець) грошей при передачі їх своєму контрагенту не втрачає права власності на відповідну суму грошей, а лише право розпорядження ними і то певний період
Цілі купівлі-продажу	Метою передачі грошей є одержання реального блага	Метою переміщення грошей є одержання додаткового доходу: А) продавець грошей прагне одержати дохід у вигляді процента, як плати за тимчасову відмову від користування цими грошима; Б) покупець грошей має намір одержати додатковий дохід від розширення виробничої чи комерційної діяльності, використавши отриману у своє розпорядження додаткову суму грошей
Статус грошей	Гроші виступають допоміжним засобом обігу товарів	Гроші є визначальним об’єктом ринкових відносин, їх самоціль

Суб'єктами грошового ринку є юридичні та фізичні особи, які здійснюють операції купівлі-продажу грошей. Усі ці операції можна розділити на три групи: з продажу грошей, з купі­влі грошей і посередницькі.

В операціях з продажу грошей беруть участь домашні господарства, фірми і структури державного управ­ління, в операціях з купівлі грошей — ті самі економічні суб'єкти.

У посередницьких операціях ключовими суб'єктами є так звані фінан­сові посередники - банки, інвестиційні та фінансові компанії, страхові компанії, пенсійні фонди, кредитні товариства тощо.

Механізм купівлі-продажу грошей зумовлює важливу роль фінансових інструментів. Вони забезпечують на ринку рух визначального об’єкта – грошей.

За своїм характером усі інструменти грошового ринку є певними зобов’язаннями покупців перед продавцями грошей. Залежно від виду їх можна поділити на неборгові і боргові. До неборгових належать зобов’язання з надання права участі в управлінні діяльністю покупця грошей та в його доходах, завдяки чому за продавцем грошей зберігається не тільки право власності на них, а й певною мірою право розпоряджатися ними. Такі зобов’язання мають форму акцій. До боргових відносять усі зобов’язання за якими покупець грошей зобов’язується повернути продавцеві одержану від нього суму і сплатити по ній дохід. Усі види інструментів грошового ринку можна виділити у такі три групи: позичкові угоди; цінні папери; валютні цінності. Позичкові угоди (включаючи й депозитні) – на їх підставі здійснюються відносини банків з їх клієнтами щодо формування і розміщення кредитних ресурсів. Цінні папери – з їх допомогою реалізуються переважно прямі відносини між продавцями і покупцями грошей. Валютні цінності – використовуються у взаємовідносинах між власниками двох різних валют.  

За своїм характером усі інструменти грошового ринку є певними зобов’язаннями покупців перед продавцями грошей.

	Види зобов’язань
Неборгові		Боргові
Зобов’язання з надання права участі в управлінні діяльністю покупця грошей та в його доходах, завдяки чому за продавцем грошей зберігається не тільки право власності на них, а й певною мірою і право розпоряджатися ними (акції, деривативні інструменти, страхові угоди)		Зобов’язання, за якими покупець грошей зобов’язується повернути продавцеві одержану від нього суму і сплатити по ній дохід

Депозитні

Позичкові

Інструменти грошового ринку, обслуговуючи переміщення грошей між його суб’єктами, а самі набувають певної вартості і можуть ставати об’єктом купівлі-продажу у формі цінних паперів. У зв’язку з цим можна говорити про специфічний ринок цінних паперів, який є однією з форм існування грошового ринку. Потенційно в цінний папір може перетворитися будь-який інструмент грошового ринку. Про те економічно доцільною подібна трансформація може бути тільки для інструментів середньо- та довгострокової дії. Якраз їх власника, що продали свої гроші на тривалий строк, частіше змушені продавати їх на ринку, не дочекавшись закінчення терміну дії, щоб повернути гроші у свій оборот, ніж власники інструментів короткої дії. Це стосується, зокрема, акцій, державних і корпоративних облігацій, казначейських векселів, деривативів, довгострокових депозитних сертифікатів, іпотечних зобов’язань тощо.

Групи видів інструментів грошового ринку
Позичкові угоди	На підставі яких здійснюються відносини банків з їх клієнтами щодо формування і розміщення кредитних ресурсів
Цінні папери	З допомогою яких реалізуються переважно прямі відносини між продавцями і покупцями грошей
Валютні цінності	Які використовуються у взаємовідносинах між власниками двох різних валют

Як зазначалося вище, інструменти грошового ринку самі набувають здатності до обігу. Найбільшою мірою ця здатність властива цінним паперам і валютним цінностям, що дає підстави виділити відповідні ділянки грошового ринку в самостійні ринки – цінних паперів та валютний. У розвинутих ринкових економіках поширена також купівля-продаж банківських позичкових вимог та зобов’язань, що дає підстави говорити про ринок позичкових угод як про самостійний вид грошового ринку.

Ключовою функцією грошового ринку є балансування попиту і пропозиції грошей, формування ринкового рівню відсотку як ціни грошей.

Крім того, грошовий ринок виконує наступні функції:

Ø об’єднання невеликих накопичень населення, держави, приватного сектору, іноземних інвесторів та створення потужних грошових фондів;

Ø трансформація цих коштів в позичковий капітал, який забезпечує зовнішні джерела фінансування підприємств (фірм);

Ø спрямування частки коштів на міжбанківський ринок, який забезпечує сталість кредитної системи, а також процес розширеного відтворення через надання опосередкованих позик НБУ – КБ;

Ø надання позик державним органам з метою рішення невідкладних завдань, покриття бюджетного дефіциту.

Таким чином, грошовий ринок дозволяє здійснювати накопичення, обіг, розподіл та перерозподіл грошового капіталу між сферами національної економіки.

Дата добавления: 2014-01-04