Поняття та структура правовідносин

Правовідносини ( англ. legal relation) — урегульовані нормами права і забезпечувані державою вольові суспільні відносини, що виражають­ся в конкретному зв'язку між правомочними і зобов'язаними суб'єк­тами.

(Простіше, правовідносини – це поєднання фактичних суспільних відносин і юридичних норм, тому розрізняють їх фактичний і юридичний зміст).

Ознаки правовідносин:

1. Є різновидом суспільних відносин, соціальним зв'язком. Право­відносини складаються між людьми чи колективами як суб'єктами права з приводу соціального блага або забезпечення яких-небудь інтересів. Не може бути правовідносин із тваринами, рослинами, предметами. Відносини з ними є, але не за допомогою права. За негуманне відно­шення до собаки людина відповідає не перед собакою, а перед орга­нами, що стоять на сторожі захисту тварин.

2. Є ідеологічними відносинами — результатом свідомої діяльності (поведінки) людей. Правовідносини не виникають, не проходячи че­рез свідомість людей: норми права не можуть вплинути на людину, її поведінку, поки вони не будуть усвідомлені людьми, не стануть їх правосвідомістю.

3. Є вольовими відносинами — у них втілюються:

а) воля (інтерес) суспільства і держави, оскільки правовідносини виникають на основі правових норм;

б) воля (інтерес) учасників правовідносин, оскільки вони пов'язані предметом інтересу, досягненням його результату.

4. Виникають, змінюються, припиняються, як правило, на основі норм права у разі настання передбачених нормою фактів. Правовідноси­ни виступають як складний засіб реалізації норм права, тобто: норми права втілюються у правовідносинах, відбувається їх індивідуалізація стосовно суб'єктів і реальних ситуацій. У нормах права уже закладені правовідносини, але в абстрактній формі.

5. Мають, як правило, двосторонній характер і слугують особливою формою зв'язку взаємообумовлених (корелятивних) прав і обов'язків, що закріплені в правових нормах. Одна сторона має суворо визначені суб'єк­тивні права (правомочна сторона), на іншу покладені відповідні юридичні обов'язки (зобов'язана сторона). Повноваження — прерогатива державних органів і посадових осіб. Юридична відповідаль­ність — елемент похідного, вторинного характеру, що вступає в дію в охо­ронних правовідносинах у разі вчиненого правопорушення. Основний зміст правовідносин — суб'єктивне право і юридичний обов'язок.

Не може бути правовідносин, заснованих лише на правах або лише на обов'язках. Правам однієї сторони відповідають обов'язки іншої. Наприклад, одна сторона — кредитор — має право на одержання боргу, а інша — боржник — обов'язок повернути його. У деяких пра­вовідносинах кожна сторона має і права й обов'язки (фізичні особи), правомочності і відповідальність (посадові особи).

6. Охороняються державою, забезпечуються заходами державного впливу аж до примусу. У більшості випадків суб'єктивні права і юри­дичні обов'язки здійснюються без застосування примусових заходів. У разі потреби зацікавлена сторона може звернутися в компетентний державний орган, що виносить рішення (акт застосування права) з чіт­ким визначенням прав і обов'язків сторін. Можливість державного примусу створює режим соціальної захищеності, безпеки, законності.

Дата добавления: 2014-01-04