Мнемонічні прийоми запам’ятовування

Індивідуальні особливості пам’яті

Люди відрізняються за такими особливостями пам’яті:

· готовністю до відтворення – як швидко та легко людина може пригадати необхідну їй інформацію;

· точністю запам’ятовування (відповідністю відтвореної інформації тому, що запам’ятовувалося);

· міцністю запам’ятовування (тривалість і збереження засвоєної інформації);

· швидкістю запам’ятовування (кількістю повторень та витраченим часом, які необхідні для запам’ятовування нової інформації);

· тривалістю запам’ятовування (здатністю правильно відтворювати набуту інформацію максимально тривалий час);

· переважанням того чи іншого виду пам’яті за характером психічної активності;

· домінуючими прийомами запам’ятовування.

Мнемоніка – наука про пам’ять, яка виникла понад дві тисячі років тому. Вона пов’язана з ім’ям давньогрецького поета і філософа Симоніда Кеоського, який вигадав для запам’ятовування особливу образну систему. Усе, що потрібно було запам’ятати, Симонід запропонував розміщувати у кімнати уявних будинків і за необхідності вилучати звідти потрібну інформацію. Цією системою користувалися Цицерон, Квінтіліан, Наполеон та багато інших видатних людей. Вони подумки зводили будинки, вулиці і навіть цілі міста, у які розміщували різноманітну інформацію (з географії, астрономії, математики тощо).

Мнемотехніка – це сукупність способів або прийомів, що полегшують запам’ятовування необхідної кількості інформації, і ґрунтуються на законах асоціації.

До таких прийомів, наприклад, відносять відому російську фразу: “Каждый охотних желает знань, где сидят фазаны”. За допомогою цієї фрази можна легко відтворити правильну послідовність кольорів веселки.

Де ти з’їси ці лини – прийом для запам’ятовування зубних звуків.

Мавпа буф – прийом для запам’ятовування правила про вживання апострофа після літер на позначення губних приголосних.

Вус пуми – прийом для запам’ятовування пізнавальних психічних процесів (відчуття, уява, сприймання, пам’ять, увага, мислення, мовлення).

Вперед – прийом для запам’ятовування емоційно-вольових психічних процесів (воля, почуття, емоції).

6. Розвиток пам’яті

Для розвитку пам’яті важливим є формування вміння запам’ятовувати та відтворювати. Високий рівень розвитку досягається, якщо:

· наявний мотив до запам’ятовування, чітко сформулювати, що і як запам’ятати;

· ставиться мета запам’ятати надовго;

· використовуються смислові опори, мислені співвіднесення і смислові групуванням – хто добре осмислює, той добре запам’ятовує і пам’ятає довго;

· великий обсяг інформації вивчається за смисловими частинами: варто при цьому використовувати прийоми аналізу матеріалу (скласти план розділу, класифікувати інформацію, систематизувати її, згрупувати, порівняти з набутою раніше, утворити асоціативні ланцюжки);

· кількість повторень не перевищує ту кількість, яка необхідна для першого відтворення інформації;

· вивчення триває одну годину сім днів, а не сім годин за один день;

· вивчення точних наук чергується з гуманітарними, тобто після математики вивчають історію, після фізики – літературу, оскільки пам’ять любить різноманітність;

· здійснюються записи, зображуються схеми й діаграми, кресляться графіки, зображуються карикатури, відбувається порівняння з раніше вивченим;

· перше повторення здійснюється не пізніше, ніж за 40 хв після запам’ятовування інформації.

Можливості кращого запам’ятовування інформації значно посилюються, якщо пам’ять тренувати. Психологи пропонують систематично виконувати такі вправи:

1. Уважно подивіться на предмет, пейзаж або людину впродовж 5 с і якомога краще запам’ятайте обраний об’єкт. Заплющіть очі, намагаючись досягти максимально чіткого, яскравого й детального зображення об’єкта. Подумки поставте собі запитання про подробиці обраного об’єкта і спробуйте на них відповісти. Відкрийте очі й порівняйте уявний образ з оригіналом. Виконуйте вправу, доки не досягнете результату.

2. Викиньте на стіл 4 сірники. Протягом 5 с подивіться на них і запам’ятайте їх розташування. Вийдіть в іншу кімнату і спробуйте відтворити правильне розташування сірників на папері. Якщо це вдалося, щодня додавайте по одному сірнику, доводячи кількість до 14. Якщо ви легко впоралися із завданням, можете його ускладнити – необхідно запам’ятовувати розташування не тільки сірників, а й їхніх голівок.

3. Уголос проговоріть будь-який арифметичний ланцюжок (наприклад, від чотирьох відняти три, додати десять, помножити на три, відняти сім і т.д.). Тепер подумки виконайте ці нескладні обрахунки – таким чином, вам необхідно буде пригадати все, що ви сказали попередньо.

4. Покладіть на стіл 7 дрібних предметів, уважно подивіться на них і запам’ятайте. Вийдіть в іншу кімнату і спробуйте описати на папері все, що ви запам’ятали. Якщо це вдалося, щодня додавайте по одному предмету (кількість об’єктів не повинна перевищувати 15).

5. Огляньте кімнату і запам’ятайте все, що в ній знаходиться. Вийдіть в іншу кімнату і спробуйте описати на папері все, що ви запам’ятали.

6. Увечері, перед сном, протягом 7-10 хв. швидко відтворіть ланцюжок основних подій дня із пригадуванням образів людей, з якими зустрічалися, їхніх імен, прізвищ, телефонів, одягу, аксесуарів, змісту розмов тощо. Намагайтеся чітко й детально відтворити все, що бачили, чули і відчували саме у тій послідовності, у якій це відбувалося.

7. Для розвитку словесної пам’яті варто вивчати європейські мови, для зорової – східні.

Запитання для самоконтролю

1. Що таке пам’ять?

2. Яку роль відіграє пам’ять у житті людини?

3. За якими принципами пам’ять поділяють на види?

4. Дайте характеристику видам пам’яті за психічною активністю.

5. У чому полягає відмінність між короткочасною та оперативною пам’яттю?

6. Які процеси пам’яті ви знаєте? У чому полягають їхні функції?

7. Якими є головні умови продуктивного запам’ятовування?

8. У чому проявляються індивідуальні особливості пам’яті?

9. Які мнемонічні прийоми запам’ятовування ви використовуєте у навчальній діяльності?

10. Які чинники впливають на розвиток пам’яті?

Словник термінів

Відтворення – процес пам’яті, у результаті якого відбувається пожвавлення або повторне збудження раніше утворених у мозку нервових зв’язків.

Запам’ятовування – процес пам’яті, завдяки якому відбувається закріплення нової інформації через поєднання її з набутою раніше.

Забування – процес протилежний запам’ятовуванню, виявляється у тому, що втрачається чіткість збереженого в пам’яті, зменшується його обсяг, виникають помилки у відтворенні, стає неможливим відтворення і, нарешті, унеможливлюється впізнання.

Мнемоніка – наука про пам’ять.

Мнемотехніка – сукупність способів або прийомів, які полегшують запам’ятовування необхідної кількості інформації, і ґрунтуються на законах асоціації.

Пам’ять – психічний процес, який полягає у закріпленні, зберіганні та подальшому відтворенні людиною її попереднього досвіду.

Дата добавления: 2014-01-04