Тема 4. Організація та методика проведення інвентаризації

Вар. 7

Резюме

Застосування гормонів у зоотехнії і ветеринарії

У тваринництві гормони застосовують для підвищення рівня продуктивності тварин і при відтворенні.

У практиці тваринництва США використовуються такі гормони:

Часто в практику тваринництва виникає необхідність утручання людини в процеси відтворення.

Таке втручання буває необхідно з кількох причин:

1. Підвищення плідності сільськогосподарських тварин. Ця проблема у вівчарстві з наукової точки зору була розроблена у нашій країні в 1936 - 38 роках академіком М.М. Завадовським. Його метод грунтувався на введення в організм овець сироватки жеребих кобил (СЖК).

2. Останнім часом аналогічні проблеми маються в скотарстві, але їхня мета дещо інша, – у цьому випадку необхідно одержання великої кількості яйцеклітин від високопродуктивних корів для пересадки коровам - донорам. При цьому використання СЖК (2,5 - 3,0 тис. І.О. на 16 день статевого циклу), ФСГ і F2a на одну тварину одержують 7 овуляцій.

3. У свинарстві проблемою є синхронізація охоти, тобто, одночасний прояв охоти в декількох десятків свиноматок. У цьому випадку часто використовують антигормони або естрадіол із прогестероном.

Регуляція діяльності органів і тканин, обміну речовин і енергії, всіх інших життєвих процесів здійснюється нейрогуморальною системою. Гуморальна ланка регулюючої системи представлена в основному гормонами, вироблюваними залозами внутрішньої секреції.

Основне призначення гормонів:

1. Беруть участь у регуляції обміну білків, жирів, вуглеводів і водно-сольового обміну (соматотропін, тироксин, глюкокортикоїди, глюкагон, інсулін, адреналін, альдостерон, антидіуретичний гормон).

2. Деякі гормони передньої частини гіпофіза (адренокортикотропний, тиреотропний, фолікулостимулюючий, лютеїнізуючий) регулюють діяльність інших ендокринних залоз.

Тому від злагодженості в роботі ендокринних залоз залежить інтенсивність росту, відтворна функція, рівень лактації, несучість птиці, линяння й інші відправлення організму тварин.

Механізм функціонального зв'язку і єдності нервової системи і залоз внутрішньої секреції прояснився лише з відкриттям нейросекреції. У вищих хребцевих тварин нейросекреторні клітини у вигляді ядер (скупчень) розташовуються в гіпоталамусі, відділі проміжного мозку.

Гіпоталамус має безпосередній зв'язок із гіпофізом, представляючи з ним єдину анатомічну і функціональну систему.

У нейронах паравентрикулярних та супраоптичних ядер гіпоталамуса синтезуються відповідно два гормони - окситоцин і вазопресин (антидіуретичний гормон). В міру утворення ці обидва гормони по аксонам нейросекреторних клітин у комплексі з білком-носієм у виді гранул (зерен) просуваються в задню частину гіпофіза. Тут вони накопичуються і звідси виводяться в кров.

Передня частина гіпофіза (аденогіпофіз) позбавлена нервових зв'язків із мозком, але має спеціальну судинну воротну систему. Кров по воротній системі направляється від гіпоталамуса по ніжці гіпофіза до передньої його частини. Було доведено, що гіпоталамус за допомогою нейросекретів контролює виділення гормонів передньою і середньою частинами гіпофіза.

З тканини епіфіза виділений гормон мелатонін, що гнітить секрецію фолікулостимулюючого і лютеїнізуючого гормонів гіпофізом і, отже, функцію статевих залоз. Встановлено, що епіфіз птиці і багатьох видів диких звірів виробляє більше мелатоніну в зимові місяці, коли тривалість світлового дня найкоротша. Таким чином, епіфіз, одержуючи інформацію про зовнішнє освітлення через орган зору, бере участь у роботі механізму «біологічних часів» і визначає фотоперіодизм у розмноженні цих видів тварин.

При вивченні фізіології залоз внутрішньої секреції рекомендуємо зосередити головну увагу на регуляцію синтезу гормонів і виведення їх у кров, на ролі гормонів в обміні речовин і здійсненні різноманітних фізіологічних функцій. Опишіть основні фізіологічні властивості гормонів.

Зверніть увагу на роль гормонів у реакціях адаптації (пристосування) організму тварин при стресі (стані напруги). Стрес - неспецифічна, стереотипна реакція організму на вплив різноманітного роду подразників - стресорів.

Стресор - це будь-який подразник, що по інтенсивності і тривалості свого впливу на організм перевищує межі повсякденних впливів і викликає вмикання не тільки нервової, але і гормональної ланки адаптації.

Рекомендуєма литература

1. Георгиевский В.И. Физиология сельскохозяйственных животных. - М.: Агропромиздат,1990. - 511 с.

2. Физиология сельскохозяйственных животных. - М.: Агропромиздат, 1991. - 432 с.

3. Общий курс физиологии человека и животных. В 2 кн. Кн. 2. Физиология висцеральных систем. - М.: Высш. шк., 1991. - 528 с.

4. Профилактика нарушений обмена веществ у сельскохозяйственных животных. - М.: Агропромиздат, 1986. – 384 с.

5. Вундер П.А. Эндокринология пола. – М.: Наука, 1980, 253 с.

6. Држевецкая И.А. Основы физиологии обмена веществ и эндокринной системы. – М.: Высш. шк., 1983. – 272 с.

7. Сысоев А.А. Физиология размножения сельскохозяйственных животных. – М.: Колос, 1978, 360 с.

8. Павлов В.А. Физиология воспроизводства крупного рогатого скота. – М.: Россельхозиздат, 1976, 255 с.

9. Теппермен Дж., Теппермен Х. Физиология обмена веществ и эндокринной системы. – М.: Мир, 1989. –656 с.

10. Гормональная регуляция размножения у млекопитающих. – М.: Мир, 1987. – 305 с.

4.1. Поняття, завдання, об’єкти та суб’єкти інвентаризації

4.2. Методика проведення інвентаризації активів та зобов’язань

4.3. Визначення, регулювання та відображення результатів інвентаризації

4.4. Матеріали інвентаризаційної діяльності як об’єкт ревізійного дослідження

Дата добавления: 2014-01-04