КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Матеріали інвентаризаційної діяльності як об’єкт ревізійного дослідження
Якщо планом ревізії проведення інвентаризації не передбачено, ревізор за будь-яких обставин повинен оцінити стан інвентаризаційної роботи та перевірити достовірність результатів раніше проведених інвентаризацій. Перш за все, перевіряється наказ про облікову політику підприємства, в якому повинні бути зазначені види об’єктів та кількість запланованих інвентаризацій. Перевірці також підлягають: – книга реєстрації контрольних перевірок інвентаризацій; – акти контрольних перевірок інвентаризації цінностей; – відомості результатів інвентаризації; – книга реєстрації наказів (накази на проведення інвентаризацій, накази про прийняття рішень за результатами інвентаризацій). Аналіз книги реєстрації наказів, а також плану проведення інвентаризацій за ревізуємий період, дозволить ревізору переконатися в тому, чи дотримується керівництво підприємства діючих нормативних актів, які регламентують кількість інвентаризацій та визначають об’єкти інвентаризації (табл. 4.3). Таблиця 4.3. Строки проведення інвентаризацій
Ревізор повинен перевірити, чи мали місце протягом ревізуємого періоду події, за якими проведення інвентаризації є обов’язковим. Поряд з цим, ревізор повинен отримати і проаналізувати інформацію про результати останньої інвентаризації, пояснення матеріально відповідальної особи по недостачах, лишках і втратах (бій, брак, псування запасів), з’ясувати причини їх виникнення. Це має значення для полегшення подальшої перевірки документів і підвищення якості ревізії. Отже, сутність ревізійного дослідження матеріалів інвентаризаційної діяльності полягає в перевірці: стану інвентаризаційної роботи і якості проведених інвентаризацій на підприємствах; виконання плану проведених інвентаризацій; правильності виведення результатів інвентаризацій та відображення їх в обліку; своєчасності та повноти прийнятих заходів щодо усунення виявлених недоліків. При ознайомленні з інвентаризаційними документами: наказами, інвентаризаційними описами, порівняльними відомостями, поясненнями матеріально відповідальних осіб ревізором можуть бути виявлені наступні недоліки (табл. 4.4). Таблиця 4.4. Приблизний перелік порушень порядку проведення інвентаризації
Ревізор, проглядаючи інвентаризаційні описи, повинен звертати увагу на наявність необумовлених виправлень, зроблених в них, особливо на останні рядки, тому що в описах допускаються приписки. Крім того, вибірково перевіряється правильність підрахунку натуральних одиниць та підрахунки підсумків. Шляхом ретельного вивчення матеріалів інвентаризації ревізор повинен встановити обґрунтованість рішень інвентаризаційних комісій та з’ясувати, чи правильно вказані комісією причини недостач, втрат, доцільність заходів, які були прийняті відносно до винних в цьому осіб; своєчасність визначення результатів інвентаризації; чи не затримувалось порівняння фактичних залишків з даними обліку; чи оформлені результати інвентаризації протоколами комісій та чи затверджені ці протоколи керівником підприємства; чи правильно відрегульовані інвентаризаційні різниці між фактичними залишками та обліковими даними. Визначаючи правильність списання природного убутку, ревізор повинен керуватися лише існуючими нормами та не виходити за їх межі. При цьому необхідно встановити, чи правильно розрахований розмір природного убутку за встановленими нормами. Особливо ретельній та суцільній перевірці повинні підлягати всі акти на списання цінностей, за які відповідають матеріально відповідальні та посадові особи. Вивчаючи акти, ревізори повинні звернути увагу: чи не оформлювались акти комісії особами, зацікавленими в списанні витрат; чи вказуються в актах причини псування та втрат; чи залучаються в необхідних випадках комісіями спеціалісти підприємства; чи правильно виносяться за актами рішення керівництва підприємства. Також необхідно перевірити правильність відображення результатів інвентаризації, природного убутку та інших втрат в бухгалтерському обліку. Перевірку починають з дослідження: – відображення в бухгалтерському обліку результатів попередньої інвентаризації та ведення обліку операцій на підставі фактичних даних. Існують випадки, коли інвентаризація проведена, її результати виведені в порівняльній відомості, але не відображені в бухгалтерському обліку; – відображення в бухгалтерському обліку результатів поточної інвентаризації. Аналізуючи рух запасів за інвентаризаційний період, ревізору необхідно перевірити: – підтвердження залишків, наведених в порівняльній відомості, – відповідність записів в регістрах аналітичного обліку бухгалтерським проводкам і документам; – виправлення записів – у них часто містяться приховані зловживання; – правильність та обґрунтованість розрахунків, покладених в основу записів в облікових регістрах, які не підтверджені відповідними первинними документами, а необхідність їх не викликає сумнівів. Ревізор може переконатися в правильній організації інвентаризаційної роботи, отримавши відповіді на наступні питання: – чи здійснюється охорона території підприємства, чи обладнане підприємство протипожежною та охоронною сигналізаціями; – чи фактично укладені та правильно оформлені договори про повну індивідуальну або бригадну матеріальну відповідальність з працівниками, яким передані запаси для зберігання та використання; – чи відповідають посади матеріально відповідальних осіб затвердженому переліку посад і робіт, з якими можна укладати письмові договори про повну матеріальну відповідальність; – чи створені матеріально відповідальними особами відповідні умови для забезпечення збереження матеріальних запасів; – чи існує контроль за порядком вивезення цінностей з підприємства та видачею довіреностей на їх отримання; – чи призначена наказом керівника постійно діюча інвентаризаційна комісія. Виходячи із показників порівняльних відомостей та пояснень матеріально відповідальних осіб встановлюється обґрунтованість протоколів інвентаризаційних комісій та законність здійснених операцій. Зміст наказів та протоколів засідання центральної інвентаризаційної комісії не повинен суперечити порядку регулювання інвентаризаційних різниць.
Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 777; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |