Організація державної влади

План.

1. Народовладдя в Україні та форми його здійснення.

2. Система органів державної влади за Конституцією України. ВРУ.

3. Президент України.

4. КМУ.

5. Місцеве самоврядування в Україні

6. Судоустрій України. КСУ.

7. Прокуратура України

1. Чинна КУ визначає, що носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Здійснення влади народом відбувається, за Конституцією, як безпосередньо, так і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Тобто КУ проголошує всебічне і повне народовладдя.

З правової точки зору народовладдя означає приналежність усієї спільної влади, в тому числі державної, народові, вільне здійснення народом цієї влади відповідно до його суверенної в інтересах як всього суспільства, так і кожної людини і громадянина.

Залежно від форми волевиявлення народу розрізняють інститути представницької і безпосередньої демократії.

Вищими формами безпосереднього здійснення народом влади визначено вибори і референдуми. Окрім виборів і референдумів КУ надається можливість здійснення народного волевиявлення і через інші форми безпосередньої демократії, зокрема дорадчі опитування, народні обговорення тощо.

Референдуми в Україні регулюються Розділом ІІІ КУ та ЗУ «Про всеукраїнський та місцеві референдуми» від 1991р.

Референдум - це спосіб прийняття громадянами України шляхом голосування законів України, інших рішень з важливих питань загальнодержавного і місцевого значення.

Класифікація референдумів:

1.За територіальною ознакою:

- всеукраїнський

- місцевий:

а)референдум, що провадиться у межах АРК;

б) референдум, що провадиться у межах інших адміністративно територіальних одиниць.

2.Залежно від предмету:

- обов’язкові (мають місце у випадках, коли з певних питань рішення не може бути прийняте іншим шляхом окрім народного голосування, закон чітко окреслює коло цих питань;

- факультативні (їх проведення можливе, але не обов’язкове)

3.За змістом предмета всеукраїнські референдумими бувають:

- конституційні;

- законодавчі.

Питання всеукраїнського референдуму:

- територіальні зміни

- затвердження К, внесення змін і доповнень до неї

- прийняття, зміна, скасування законів Укр.

- входження України до державних федеративних і конфедеративних утворень або вихід з них.

Питання місцевого референдуму:

- питання, віднесені законодавством України до відання місцевого самоврядування відповідних адміністративно-територіальних одиниць, а також питання дострокового припинення повноважень відповідної Ради народних депутатів та її голови

- питання про найменування або перейменування сільрад, селищ, міст, районів,

областей;

- питання про об'єднання в одну однойменних адміністративно-територіальних одиниць, які мають спільний адміністративний центр;

- питання про зміну базового рівня місцевого самоврядування у сільських районах; питання про реорганізацію або ліквідацію комунальних дошкільних навчальних закладів, а також дошкільних навчальних закладів, створених колишніми сільськогосподарськими колективними та державними господарствами.

Проведення референдумів регулюється Конституцією та Законом. Референтний процес складається з відносно послідовних процедур, що здійснюються у певній послідовності:

1. призначення референдуму

Всеукраїнський референдум призначається ВРУ, місцеві референдуми - відповідними місцевими Радами народних депутатів. ВРУ призначає всеукраїнський референдум за власною ініціативою; за народною ініціативою (якщо було зібрано 3 млн. підписів громадян, підписи збиралися не менш ніж у 18 областях України, і не менше 100 тис. підписів у кожній області); або за ініціативою Президента з питань внесення змін до розділів І, ІІ, ІІІ Конституції України.

2. Підготовка і проведення референдуму.

Для проведення голосування і підрахунку голосів під час проведення референдумів територія районів, міст, районів у містах, селищ міського типу і сільрад ділиться на дільниці для голосування.

Для підготовки і проведення всеукраїнського референдуму в Україні утворюються комісії: Центральна комісія з всеукраїнського референдуму; комісія Республіки Крим з всеукраїнського референдуму; обласні, районні, міські, районні у містах, селищні, сільські комісії з референдуму; дільничні комісії з референдуму.

Створення списків громадян, які мають право брати участь у референдумі.

Підготовка бюлетенів.

3. Голосування і визначення підсумків референдуму.

Здійснюється в день референдуму з 7 до 20 години. Кожний громадянин голосує особисто. Голосування є таємним. Підрахунок голосів на дільниці для голосування проводиться дільничною комісією з референдуму.

4. Опублікування і введення у дію законів та інших рішень, прийнятих референдумом.

Закони, інші рішення, прийняті референдумом, обнародуються у встановленому законодавством України порядку опублікування правових актів Верховної Ради України та місцевих Рад народних депутатів і вводяться в дію з моменту їх опублікування, якщо у самому законі, рішенні не визначено інший строк.

Датою прийняття закону, рішення вважається день проведення референдуму.

Вибори в Україні – це передбачена Конституцією та законами України форма прямого народовладдя, яка є волевиявленням народу шляхом таємного голосування щодо формування конституційного якісного і кількісного складу представницьких органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Виборчі системи:

1. Мажоритарна – обраною вважається особа, що набрала більшість голосів.

А) мажоритарна система абсолютної більшості, за якої обраним вважається кандидат, що набрав більше 50% голосів;

Б) мажоритарна система відносної більшості – обраною вважається особа, що набрала більше голосів ніж кожен з його противників окремо.

2. Пропорційна – участь у виборах приймають не окремі кандидати, а політичні партії. Утворюється один великий виборчий округ, що називається багатомандатним. Партія, що претендує на місце у парламенті формує свій список кандидатів. Результати виборів визначаються на основі коефіцієнтів або квоти, тобто найменшої кількості голосів, необхідної для обрання депутата до партії.

3. Змішана.

Принципи виборчого права:

- принцип загальності;

- принцип рівного та прямого виборчого права;

- таємність голосування;

- принцип вільного й рівноправного висунення кандидатів;

- гласність і відкритість виборчого права;

- рівність можливостей

- принцип неупередженості;

- принцип свободи агітації.

Стадії виборчого процесу:

1. Призначення виборів

2. Визначення виборчих округів

3. Створення виборчих округів

4. Реєстрація виборців

5. висування кандидатів

6. агітаційна компанія

7. голосування

8. Підрахунок голосів і визначення підсумків голосування

9. Оприлюднення результатів виборів.

Вибори до ВРУ.

Відбуваються за змішаною системою і можуть бути:

- черговими (остання неділя останнього місяця 5-го року повноважень);

- позачерговими (протягом 60 днів з моменту припинення повноважень);

- повторні (у разі визнання виборів недійсними, або такими, що не відбулися);

- проміжні (в одномандатному органі у разі вибуття народного депутату)

Фінансування виборів до ВРУ здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, а також виборчих фондів партій і кандидатів у депутати. Заборонено робити внески до виборчих фондів іноземцям і особам без громадянства, суб’єктам підприємницької діяльності, які мають заборгованість перед бюджетом, анонімним жертводавцям.

Порядок висування кандидатів у депутати: висування реалізується через партії або блоки або шляхом самовисування. Висування починається за 85 днів і закінчується за 65 днів до початку виборів. І політичні партії і кандидати у депутати обов’язково вносять заставу на рахунок Центральної виборчої комісії (ЦВК).

Передвиборна агітація починається за 50 днів до початку виборів, поводиться за рахунок коштів ДБУ і закінчується за день до проведення виборів.

ЦВК не пізніше ніж на 5-й день з моменту визначення результатів виборів повинна оприлюднити результати.

Обрана особа не пізніше ніж на 25 день з моменту оприлюднення результатів виборів повинна надіслати свої документи до ВРУ.

2. За Конституцією України органи державної влади України поділяються на:

1. Центральні органи державної влади:

2. Місцеві органи державної влади

Згідно ст.6 Конституції розрізняють органи законодавчої виконавчої і судової влади. Кожний з цих видів є підсистемою єдиної системи державних органів України.

Єдиний орган законодавчої влади в Укр. – ВРУ. Він є представницьким органом. Це однопалатний парламент, що складається з 450 народних депутатів.

Народним депутатом України може бути обрано громадянина України, який:

- на день виборів досяг 21 року,

- має право голосу,

- проживає в Україні протягом останніх п'яти років.

Не може бути обраним до Верховної Ради України громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку.

Строк повноважень ВРУ становить 5 років.

Вибори до ВРУ:

Чергові вибори відбуваються в останню неділю останнього місяця п'ятого року
повноважень ВРУ.

Позачергові вибори призначаються Президентом України і проводяться в період 60-ти днів з дня опублікування рішення про дострокове припинення повноважень ВРУ.

Парламент працює сесійно і має повноваження за умов обрання не менше 2/3 від його конституційного складу. ВРУ збирається на першу сесію не пізніше ніж на 30-й день після офіційного оголошення результатів виборів. Перше засідання ВРУ відкриває найстарший за віком народний депутат України.

Чергові сесії ВРУ починаються першого вівторка лютого і першого вівторка вересня кожного року. Позачергові - скликаються Головою ВРУ на вимогу не менш як 1/3 народних депутатів України або на вимогу Президента України.

Порядок роботи ВРУ встановлюється Конституцією України та Регламентом ВРУ.
У ВРУ за результатами виборів і на основі узгодження політичних позицій формується коаліція депутатських фракцій, до складу якої входить більшість нар.депутатів України від конституційного складу ВРУ. Вона формується протягом протягом 1-го місяця з дня відкриття першого засідання ВРУ,або протягом місяця з дня припинення діяльності коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України.

Відповідно до чинної Конституції (ст..88) і Регламенту ВРУ загальнопарламентськими інститутами загальної компетенції є:

- Голова ВР, який веде засідання ВР; організовує підготовку питань до розгляду на засіданні ВР; підписує акти, прийняті ВР; представляє ВР у зносинах з іншими органами державної влади України та органами влади інших держав; організовує роботу апарату ВР;

- Перший заступник Голови;

- Другий заступник Голови;

- Апарат ВР.

Голову Верховної Ради та його заступників Верховна Рада обирає зі свого складу та відкликає їх.

Основними галузевими органами ВР є її комітети, перелік та склад яких затверджується Верховною Радою. Комітети здійснюють законопроектну роботу, готують і попередньо розглядають питання, віднесені до повноважень ВРУ.

Для проведення розслідувань з питань, що становлять суспільний інтерес, ВР може створювати тимчасові слідчі комісії, якщо за це проголосувало не менше третини від конституційного складу ВРУ.

Для здійснення парламентського контролю за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина ВРУ призначає Уповноваженого Верховної Ради з прав людини.

Для контролю за використанням коштів Державного бюджету від імені ВР створюється Рахункова палата.

Верховна рада розглядає та вирішує питання державного і суспільного життя, що потребують врегулювання законами України, а також здійснює установчі та контрольні функції, передбачені КУ.

Усі повноваження ВРУ можна поділити на:

1)законодавчі;

2)установчі;

3)повноваження, пов’язані із регулюванням відносин між ВРУ т Президентом;

4)бюджетні;

5)контрольні;

6)зовнішні.

Перелік повноважень ВРУ визначений ст.85 Конституції України.

Законодавча діяльність ВРУ характеризується правом законодавчої ініціативи, прийняттям та оприлюдненням. Право законодавчої ініціативи належить Президентові України; народним депутатам; КМУ; НБУ.

Закони ВРУ приймає більшістю від її конституційного складу. Закони, що вносять зміни до КУ та саму КУ не менш як 2/3 від її конституційного складу.

Завдання: самостійно розглянути стадії законодавчого процесу.

Повноваження Верховної Ради України припиняються у день відкриття першого засідання ВРУ нового скликання. Президент України має право достроково припинити повноваження ВРУ, якщо:
1) протягом 1-го місяця у ВРУ не сформовано коаліцію депутатських фракцій відповідно до ст. 83 Конституції; 2) протягом 60-ти днів після відставки Каб.Мін.Укр. не сформовано персональний склад КМУ;
3) протягом 30-ти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися.
Рішення про дострокове припинення повноважень ВРУ приймається Президентом після консультацій з Головою ВРУ, його заступниками та головами депутатських фракцій у Верховній Раді України.
Повноваження ВРУ, що обрана на позачергових виборах, проведених після дострокового припинення Президентом повноважень ВРУ попереднього скликання, не можуть бути припинені протягом одного року з дня її обрання. Повноваження Верховної Ради України не можуть бути достроково припинені Президентом України в останні шість місяців строку повноважень Верховної Ради України або Президента України.

Дата добавления: 2014-01-04