Планування в діяльності педагога

Тематичне планування навчального матеріалу.

Для того щоб дати розгорнутий перспективний план вивчення курсу в цілому і пов'язаних з ним питань, педагог вчиняє наступні дії: складає календарний план вивчення матеріалу на тривалий термін (півроку, рік); встановлює міжпредметні зв'язки по всьому курсу; розподіляє матеріал повторення, що сприяє систематизації знань учнів; співвідносить вивчення матеріалу курсу з позанавчальної освітньою роботою з предмета.

Підготовка розгорнутого перспективного плану вивчення матеріалу з кожної теми та пов'язаних з ним питань включає в себе наступні дії педагога: планування системи питань з теми; підбір системи задач і вправ по-новому матеріалу і пов'язаним з ним розділом; планування системи самостійних робіт та домашніх завдань по темі.

У цілому технологічний ланцюжок безпосередньої підготовки до уроку педагога, працюючого на сістемномоделюючому рівні (за Г. А. Засобіною), включає в себе наступні конструктивні дії:

• вибір раціональної структури уроку і визначення його композиційної будови;

• чітке планування матеріалу уроку;

• планування роботи учнів на уроці включає педагогічні дії вибору найбільш раціональних видів навчальної роботи;

• планування вчителем своєї роботи на занятті передбачає раціональний розподіл часу на окремі етапи уроку.

Сам етап планування уроку включає в себе три взаємопов'язані стадії: визначення цілей уроку, конкретна розробка дидактичного апарату та встановлення структури уроку з опрацюванням навчальної ситуації.

I стадія. При визначенні цілей уроку, необхідно передбачити єдність освітніх, розвиваючих і виховних цілей, спрямованих на засвоєння знань, вироблення умінь і навичок, розвиток досвіду творчої діяльності і формування відносин особистості.

II стадія. Планування уроку по загальним і приватним цілям відбирається зміст, вибираються форми і методи роботи, продумується використання необхідних засобів, намічаються вправи творчого характеру.

II стадія. Визначається структура уроку і розробляються навчальні ситуації. Важливим є продумування вчителем своїх дій на етапі безпосередньої передачі інформації.

Результатом підготовчої роботи до уроку є його робочий або поурочний план. Його форма і обсяг жорстко не регламентується, але в залежності від досвідченості педагога і специфіки теми короткий план може переростати в план-конспект. Докладний план свідчить про продуманість всіх деталей майбутнього уроку.

У план уроку незалежно від його оформлення повинно бути зазначено:

• дата проведення, номер за тематичним планом, клас;

• тема, цілі і завдання уроку;

• структура уроку з зазначенням послідовності його етапів і приблизного розподілу часу на ці етапи;

• зміст навчального матеріалу;

• методи і прийоми роботи вчителя та учнів в кожній навчальній ситуації;

• навчальне обладнання, навчальні та наочні посібники, місце їх використання на уроці;

• зразки розв'язання задач.

Планування як результат конструктивної діяльності педагога

Логічним підсумком технології конструювання освітнього процесу є матеріалізація проекту педагогічної діяльності у вигляді плану, плану-конспекту або конспекту в залежності від досвідченості педагога. При цьому важливо відзначити, що при складанні планів організації навчально-пізнавальної діяльності педагог має можливість звертатися до наявних рекомендацій, а при плануванні виховної роботи, враховуючи її специфіку і принципова відмінність від викладання, багато хто, в тому числі досвідчені вчителі, зазнають великих труднощів.

Планування має будуватися на основі науково обгрунтованого прогнозу та проекту майбутньої узгодженої діяльності педагогів і вихованців, їх взаємодії і суворо відповідати тим освітнім завданням, які стоять перед колективом. Завдання навчання і виховання - основні вихідні дані для складання конкретних планів життєдіяльності навчально-виховного колективу.

Індивідуальні процеси в сучасній освіті пов'язані з пошуками шляхів трансформації традиційного навчання в продуктивне, засноване на організації активної творчої, дослідницької діяльності учнів по створенню конкретного продукту, результату, що має безпосереднє практичне значення для виробництва і для життя оточуючих людей.

Найбільш ефективною технологією, що забезпечує продуктивне навчання учнів, є технологія навчального проектування, в основі якої лежать ідеї

Дж. Дьюї про необхідність подолання суперечності між особистістю та суспільством - між тим, що навчається хоче робити, і тим, що його змушують робити - за допомогою «вчення через вироблення».

Характерними для розробленої Дж. Дьюї концепції програмного навчання (від грец. Pragma - справа, дія) є методи, що забезпечують відкриття навчаються, орієнтовані на наукове дослідження як зразок для побудови стратегії навчання.

Цінність проекту визначається його освітнім, розвиваючим і виховуючим потенціалом: можливістю включити учнів в роботу.

Науково обгрунтоване планування передбачає продуману співвіднесеність планів окремих навчально-виховних колективів з загальношкільними планом.

Зміст планів навчально-виховної роботи, природно, залежить від стану навчально-матеріальної бази школи, можливостей співпраці з іншими освітніми, культурно-освітніми, спортивно-оздоровчими установами.

До планів навчально-виховної роботи як документами, що направляють діяльність педагогів, пред'являється ряд суттєвих вимог. Узагальнюючи наявні підходи (М. І. Болдирєв, Д. М. Гришин та ін), сукупність цих вимог можна представити в наступному вигляді:

• цілеспрямованість і конкретність освітніх завдань;

• розумна деталізованість і конкретність плану, його компактність;

• різноманітність змісту, форм і методів, оптимальне поєднання освіти та організації діяльності дітей;

• наступність, систематичність і послідовність;

• поєднання перспективності та актуальності намічених видів роботи;

• єдність педагогічного керівництва та активності вихованців;

• реальність, врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів, рівня їх підготовленості та умов життя;

• зв'язок внутрішньокласної роботи з роботою поза школою;

• узгодженість плану з іншими планами школи та дитячих громадських організацій, гнучкість і варіативність планування.

Дата добавления: 2014-01-04