Слайд 22

СЛАЙД 21

СЛАЙД 20

Розвиток водної ерозії тісно пов'язаний з рельєфом місцевості. Як правило, руйнування ґрунтів починається на схилах крутизною 1-2°. Результатом прояву поверхневої (площинної) ерозії є формування змитих грунтів. За ступенем змитості ґрунти поділяються на слабо-, середньо-, сильнозмиті та розмиті. Ступінь змитості ґрунту визначається порівнянням еталонного (незмитого) ґрунту з профілем змитого. Прицьому вважається, що у слабо змитих ґрунтах змито не більше половини гумусового горизонту, у середньо змитих - змито верхню частину перехідного (ілювіального) горизонту, а в розмитих ґрунтах ерозією зруйновано весь профіль, і на поверхню виходять ґрунтотворні породи.Результатом прояву лінійної ерозії є формування спочатку ритвин (промоїни), які пізніше перетворюються на яри. Описуючи прояви лінійної ерозії часто використовують терміни: «бокова ерозія» - розуміючи під цим процесом розростання ярів в різні сторони, в залежності від крутизни схилу, його площі та складності, «глибинна ерозія» - врізання яру в глибину поверхні. Процес наближення вершини яру що розвивається до вододільних місцевостей прийнято називати «регресивною ерозією». Процеси руйнування ґрунту текучими водами, тобто водна ерозія залежить від кількості й інтенсивності опадів, рельєфу, властивостей ґрунту, рослинного покриву. Небезпека водної ерозії полягає не лише в зниженні родючості орного горизонту, а й замулюванні річок, ставків, водойм, заплавних земель. Цей вид ерозії поширений на схилах, переважно розораних, і найбільш небезпечний у гірських ландшафтах, в яких знищений лісовий покрив. Іригаційна ерозія. Останнім часом у деяких районах зрошування спостерігається іригаційна ерозія від зрошування ґрунту напуском води й, зокрема, від його дощування. Неправильне зрошування може призвести до засолювання ґрунтів. Ґрунтові води піднімаються до поверхні. Після випаровування води розчинні солі, що містяться в ній, залишаються в приповерхневих шарах, що зумовлює їх засолення. Щоб запобігти цим явищам, треба проводити хімічний аналіз вод і відповідно визначати спосіб зрошування.

3.2. Вітрова ерозія, (втрата верхнього шару ґрунту) - фізична ерозія, за якої руйнується ґрунт під впливом вітру в разі відсутності на поверхні рослинного покриву, при значній розпиленості ґрунту, недостатній кількості води в ньому і при швидкості вітру вище від порогової (допустимої). Вітрова ерозія проявляється найчастіше на легких ґрунтах з частинками діаметром менше 1 мм.

Дата добавления: 2014-01-04