Основні типи вітамінів та їх добова потреба дорослої людини

Споживання генетично модифікованих організмів (ГМО) може мати для людини непередбачувані наслідки. ГМО - це сільськогосподарські рослини, в ДНК яких втрутилася людина, щоб зробити їх стійкішими до шкідників, вірусів, гербіцидів. На вигляд вони нічим не відрізняються від звичайних, навпаки, привабливіші, яскравіші, апетитніші. ГМО стабільно дають високі врожаї, на них можна з економити отрутохімікати, у виробництві вони дешевші. Найбільшими їх виробниками є США і Канада, далі йдуть Бразилія, Чилі, Китай, ринки яких перенасичені, тому вони опиняються на ринках Східної Європи. Натуральні (екологічно чисті) продукти значно дорожчі, але безпечні. Україна сьогодні завалена трансгенною продукцією, ГМО входять до складу продуктів харчування, що ввозяться і виробляються в Україні. Зокрема, використовуються:

- трансгенна картопля (містить спеціальний білок-токсин, якого боїться колорадський жук);

- модифікований крохмаль (входить до складу майонезів, кетчупів, чипсів);

- модифікована соя (додається до складу ковбас, сосисок, пельменів,
кондитерських виробів);

Українські продукти харчування, до складу яких входять ГМО:

Вживання ГМО викликає наступні захворювання:

- стійкість мікрофлори до антибіотиків (важкість лікування від складних
хворіб);

- інтоксикація організму від потрапляння гербіцидів (які накопичуються в
ГМО).

Постає лише одне запитання: яку кількість їжі вживати? Рівно стільки, скільки потребує організм, і почуття задоволення спожитою їжею тут є мірою.

Крім раціонального харчування в сучасних умовах актуальною є проблема здорового харчування, яке передбачає відсутність у продуктах харчування фізичних, хімічних і біологічних інгредієнтів, небезпечних для організму, а також процесів псування (окислення, бродіння тощо) в разі їх неправильного зберігання та реалізації.

Особливе місце в системі харчування займають пости, які сприяють очищенню та оздоровленню організму.

Добова потреба дорослої людини в мінеральних речовинах

Макроелементи	Добова потреба, мг	Мікроелементи	Добова потреба, мг
Кальцій	800 - 1000	Залізо	10- 15
Фосфор		Цинк	12-15
Натрій	1100-3300	Марганець	2-5
Калій	1875 - 5625	Хром	2-2,5
Хлориди	1700 - 5100	Мідь	1 –3
Магній	280 - 350	Кобальт	0,1 -0,2
Сірка	Не встановлено	Молібден	0,5
		Селен	0,5
		Фториди	1,5 - 4,0
		Йодиди	0,1-0,2

Група вітамінів	Вітаміни	Добова потреба
Жиророзчинні	Ретинол (вітамін А)	800 - 1000 мкг
	Кальцифероли (вітамін Д	2,5 мкг
	Токофероли (вітамін Е)	8 - 10 мг
	Філохінони (вітамін К)	65 - 80 мкг
Водорозчинні	Аскорбінова кислота (вітамін С)	60 мг
	Тіофлавоноїди (вітамін Р)	25 мг
	Тіамін (вітамін В1)	1,1 - 1,5 мг
	Рибофлавін (вітамін В2)	1,3 - 1,7 мг
	Пірідиксин (вітамін В6)	1,6 - 2,0 мг
	Ніацин (вітамін РР, вітамін ВЗ)	15 - 19 мг
	Ціанокобаламін (вітамін В 12)	2мг
	Фолацин (вітамін В9)	0,18 - 0,20 мг
	Пантотенова кислота (вітамін В5)	4 — 7мг
	Біотин (вітамін Н)	0.1 – 0.3 мг
Вітаміноподібні	Холін (вітамін В4)
речовини	Міоінознт (вітамін В8)
	S-метилметіонін (вітамін 17)
	Ліпоєва кислота
	Оротова кислота (вітамін В 1З)
	Пангамова кислота (вітамін В 15)

Хімічний склад та енергетична цінність основних харчових продукті» (в перерахунку на 100 г їстивного продукту)

Продукти	Хімічний склад	Енергетична цінність
вода, г	білки, г	жири, г	вуглеводи, г	ккал	КДж
Хліб житній	47,5	6,5	1,0	40,1
Хліб пшеничний	39,5	7,6	0,9	49,7
Тістечка з начинкою	12,0		18,5	62,6
Крупа гречана	14,0	12,6	2,6	68,0
Крупа манна	14,0	11,3	0,7	73,3
Макарони (в/г)	13,0	10,4	0,9	75,2
Цукор-рафінад	0,1	–	–	0,9
Масло вершкове	15,8	0,6	82,5	99,9
Олія	0,1	—	99,9	—
Молоко коров'яче пастеризоване	88,5	2,8	3,2	4,7
Сир нежирний	77,7	18,0	0,6	1,5
Сметана 30% жирності	63,6	2,6	30,0	2,8
Яйце куряче	74,0	12,7	11,5	0,7
Яловиччина	67,7	18,9	12,4	—
Свинина (жирна)	53,9	15,0	30,3	—
Риба (тріска)	69,4	26,0	1,2	—
Ікра (осетрова)	58,0	28,9	9,7	–
Картопля	75,0	2,0	0,1	19,7
Морква	88,5	1,3	0,1	7,0
Огірок	95,0	0,8	г	3,0
Горіхи фундук	4,8	16,1	66,9	9,9

Кількість енергії, білків, жирів та вуглеводів, що рекомендується для щоденного споживання дорослою людиною залежно від віку та інтенсивності праці (категорії роботи)

Інтенсивність праці (категорія роботи)	Вік (роки)	Енергія, ккал	Білки, г	Жири,г	Вуглеводи,г
всього	в т. ч. тваринних
Чоловіки
Легка	18—29
30—39
40—59
Середньої важкості	18—29
30—39
40—59
Важка	18—29
30—39
40—59
Жінки
Легка	18—29
30—39
40—59
Середньої важкості	18—29
30—39
40—59

Гранично допустимі концентрації свинцю, кадмію, ртуті і миш'яку в харчових продуктах, мг/кг

Продукти	Свинець	Кадмій	Ртуть	Миш'як
Хліб	0,3	0,5	0,01	0,1
Молоко і кисломолочні продукти	0,1	0,3	0,05	0,05
Сири	0,3	0,2	0,02	0,2
Масло вершкове	0,1	0,0	0,03	0,1
Олія	0,1	0,05	0,03	0,1
Овочі	0,5	0,03	0,02	0,2
Фрукти, ягоди	0,4	0,3	0,02	0,2
М'ясо, птиця та м'ясні продукти	0,5	0,05	0,03	0,1
Яйця	0,3	0,01	0,02	0,1
Риба прісноводна	1,0	0,2	0,3	1,0
Риба морська	1,0	0,2	0,4	5,0
Мінеральні води	0,1	0,01	0,005	0,1
Пиво, вино та спиртні напої	0,3	0,03	0,005	0,2

Максимально допустимі рівні вмісту пестицидів у харчових продуктах

Назва пестициду	Харчові продукти, мг/кг	ДДД, мг/кг

Абат (дифос) інсектицид	Овочі, цукровий буряк, бавовникова олія — 0,3; м'ясо, яйця — 1,0; у молоці — не допускається	0,02
Антіо (формотіон) інсектицид	Капуста, цукровий та столовий буряк, яблука, груші, сливи, вишні, виноград — 0,2; цитрусові (м`якоть) — 0,04	0,02
Гардона (тетрахлорвінфос) інсектицид	Капуста, яблука, груші, вишні, сливи — 0,8; виноград, суниці, аґрус — 0,01; хміль (сухий) — 5,0; бавовникова олія — 0,	0,01
2,4-Діамінна сіль гербіцид	Не допускається в усіх харчових продуктах	0,001
Дурсбан (хлорпірифос) інсектицид	Цукровий буряк, картопля, овочі, фрукти — 0,05; зерно хлібних злаків, кукурудза, тютюн, м'ясо — 0,1; у молоці, молочних продуктах, яйцях — не допускається; хміль (сухий) — 1,0; насіння бавовника, бавовникова олія — 0,05, цитрусові (м'якоть) — 0,3	0,001
Зенкор гербіцид	Картопля, помідори — 0,25; соя — 0,25; соєва олія — 0,1	0,004
Карбофос інсектицид	Капуста, цукровий та столовий буряки, огірки, помідори, баштанні культури, груші, чай — 0,5; зерно хлібних злаків, горох, соя, кукурудза — 3,0; борошно — 2,0; крупа (крім манної), хліб — 1,0; гриби, хміль (сухий), тютюн — 1,0; арахіс — 1,0; Вишні, черешні, сливи, виноград, цитрусові (м'якоть) — 0,2; у смородині, аґрусі, малині, суницях, манній крупі — не допускається; соєва та соняшникова олія — 0,1; соняшникове насіння — 0,5	0,02
Кельтан інсектицид акарицид	Огірки, перець, помідори, баштанні культури, баклажани, яблука, груші, вишні, сливи, черешні, виноград — 1,0; цитрусові (м'якоть) — 0,2; у суницях, аґрусі, смородині, малині — не допускається; хміль (сухий) — 0,5; насіння бавовника — 0,2; бавовникова олія — 0,1	0,025
Карбофос інсектицид	Капуста, цукровий та столовий буряки, огірки, помідори, баштанні культури, груші, чай — 0,5;зерно хлібних злаків, горох, соя, кукурудза — 3,0;\|борошно — 2,0; крупа (крім манної), хліб — 1,0;гриби, хміль (сухий), тютюн — 1,0; арахіс — 1,0; Вишні, черешні, сливи, виноград, цитрусові (м'якоть) — 0,2; у смородині, аґрусі, малині, суницях, манній крупі — не допускається; соєва \|та соняшникова олія — 0,1; соняшникове насіння – 0,5	0,02
Кельтан інсектицид акарицид	Огірки, перець, помідори, баштанні культури, баклажани, яблука, груші, вишні, сливи, черешні,.виноград — 1,0; цитрусові (м'якоть) — 0,2; у суницях, аґрусі, смородині, малині — не допускається; хміль (сухий) — 0,5; насіння бавовника — 0,2; бавовникова олія — 0,1
Мідний купорос фунгіцид	Яблука, груші, абрикоси, сливи, черешні, вишні,смородина, аґрус, персики — 5,0
Метилмер-каптофос інсектицид	Не допускається в усіх харчових продуктах
Полікарбацин фунгіцид	Буряк цукровий, цибуля, помідори, яблука, груші, виноград, ягоди, хміль (сухий) — 1,0;тютюн — 1,0; зерно хлібних злаків — 0,2;рис –0,2; огірки — 0,5; картопля — 0,1
Тіофос інсектицид	Не допускається в усіх харчових продуктах
Фосфамід інсектоака-рицид	Огірки, помідори, баштанні культури, яблука, груші, сливи, цитрусові (м'якоть), виноград, оливки, гриби, рис, зерно хлібних злаків і бобових, тютюн — 0,4; буряк столовий — 0,15;картопля, буряк цукровий — 0,05; капуста, вишні, лісові ягоди, ягоди шовковиці — не допускається; насіння соняшника — 0,1; соняшникова олія – 0,1; хміль (сухий) — 3,0
Фталафос інсектицид	У картоплі, лісових ягодах — не допускається, буряк цукровий — 0,25; гриби — 0,1
Етафос інсектицид	Яблука, цитрусові (м'якоть), персики, капуста, картопля, м'ясо — 0,01; буряк цукровий — 0,02;виноград — 0,01; насіння бавовника — 0,02, олія 0,0002 бавовникова — 0,1; олія соняшникова — 0,2; уяйцях, смородині — не допускається

Максимально допустимі рівні вмісту нітратів у продуктах рослинного походження, мг/кг

Продукти	Нормативи України
	відкритий ґрунт	Закритий ґрунт
Картопля
Капуста білоголова рання, пізня
Морква рання (до 1 вересня) пізня
Помідори
Огірки
Буряк столовий		-
Цибуля		-
Цибуля зелена
Листові овочі, салати, шпинат, салатна капуста, петрушка, кріп тощо
Диня		-
Кавун		-
Кабачки		-
Перець солодкий		-
Виноград столових сортів		-
Яблука		-
Груші		-
Продукти дитячого харчування (овочі консервовані)

Класифікація харчових добавок за системою "Кодекс аліментаріус"

Цифро-вий код	Групове функціональне призначення	Дозволені до використання в:
Україні	Німеччині
Е 100 і далі	Барвники, що застосовуються для забарвлення харчових продуктів у різні кольори	Е 100,Е 101, Е 102, Е 104, Е 110,Е 122, Е 124,Е 140,Е 141, Е 150а-с1, Е 152, Е 153, Е ІбОа-с, Е 162, Е 163, Е 164, Е 170,Е 181	Е 100-102, Е 104, Е 110, Е 120, Е 123-124,Е 127, Е 131-132, Е 140-141, Е 150-151, Е 153, Е 160а-г, Е 161а-§, Е 162-163, Е 170-173
Е 200 і далі	Консерванти, що сприяють тривалому зберіганню продуктів	Е 200, Е 201, Е 210, Е 211, Е 220,Е 222-224, Е 234-235, Е 239, Е 250-252, Е 260, Е 263, Е 270, Е 285, Е290, Е 296	Е 200-203,Е 210-213, Е 214-219,Е 220-227, Е 230-233,Е 236-238, Е 250-252,Е 260-263, Е 270,Е 280-283, Е290
Е 300 і далі	Антиокислювачі, що сповільняють окислення і псування продуктів	Е 300, Е ЗОЇ, Е 306, Е 309, Е 320-322, Е 325-327,Е 330, Е 339, Е 341,342, Е 351, Е 363	Е 300-302,Е 304, Е 306-312, Е 320-322, Е 325-327, Е 330-343.
Е 400 і далі	Стабілізатори, що зберігають задану консистенцію продуктів	Е 400-407, Е 410-418, Е 420 - 422, Е 431 - 436, Е 440, Е 450-452, Е 460 -461, Е 466, Е 470 471, Е 472 а-§, Е 473, Е 475 -477, Е 481, Е 492	Е 400-407, Е 410-415, Е 420-422,Е 440а, Е 450а-с, Е 460.
Е 500 і далі	Емульгатори, що підтримують необхідну структуру продуктів	Е 500-501, Е 503-504, Е 507-511, Е 513-516, Е 519, Е 524-527, Е 530,Е 558-559, Е 570, Е 575
Е 600 і далі	Підсилювачі смаку і аромату	Е 631, Е 637	Е 620-625
Е 700 і далі	запасні індекси
Е 800 і далі	запасні індекси
Е 900 і далі	Протипінні речовини, підсолоджувачі	Е 901-903, Е 905 а-с, Е 908-910,Е 913,Е 920,Е 930, Е 938-941, Е 951, Е 954, Е 967,Е 999.
Е 1000 і далі	Добавки, що протидіють злежуванню цукру, борошна, крохмалю та ін.	Е 1100,Е 1101-1105, Е 1400,Е 1404, Е 1410, Е 1412-1414, Е 1420, Е 1440, Е 1442,Е 1450, Е 1510,Е 1518,Е 1520

Кожна країна має свої вимоги до безпеки харчових продуктів, тому для порівняння наведені вимоги Німеччини.

У багатьох розвинутих країнах з тих чи інших причин не використовуються такі харчові добавки:

Усі харчові добавки слід використовувати у мінімальних кількостях, що не перевищують максимально допустимі рівні. Для прикладу, в табл. 9 наведені максимально допустимі рівні для деяких барвників, які використовуються у харчовій промисловості.

Максимально допустимий рівень деяких барвників, мг/кг

Назва виробів	Кількість	Індекс барвника
Ковбасні вироби		100,128 161g
Ковбасні оболонки
Кондитерські вироби	10 50 200	160b 110,122,124,155 100,104,120,129-133,142 143,151,160d-160φ,160b
Безалкогольні ароматизовані напої і молочні ароматизовані продукти	50 100	110,122,124,155 100,104,120,129-133,142 143,151, 160d-160φ,160b
Маргарин і вершкове масло	6 10	160а 160b
Сири	6 15	160а 160b

Початок XXI ст. ознаменувався тим, що внаслідок науково-технічної революції та урбанізації нашої планети навколишнє середовище неухильно погіршується у результаті антропогенної діяльності, і люди вже не спроможні адаптуватися до цих швидких і глобальних змін. Крім того, постала проблема демографічного вибуху і обмеженості природних ресурсів та життєвого простору земної кулі. Щорічно чисельність людей на Землі зростає на 75-80 млн осіб. Це потребує щорічного зростання виробництва, продовольства на 24-30 млн т.У багатьох районах світу, особливо в економічно слаборозвинених країнах, виробництво продуктів харчування більше не в змозі задовольнити потребу населення, в результаті чого голодування стало постійним явищем. Загальне якісне і кількісне недоїдання сприяє виникненню епідемій, гострих інфекційних захворювань, паразитарних захворювань.

Не меншу загрозу для людства несе антропогенне забруднення природного середовища. Хімічне, радіоактивне та бактеріологічне забруднення повітря, води, ґрунту, продуктів харчування, а також шум, вібрація, електромагнітні поля, іонізуючі випромінювання тощо викликають в організмі людей тяжкі патологічні явища, глибокі генетичні зміни. Це призводить до різкого збільшення захворювань, передчасного старіння й смерті, народження неповноцінних дітей.

Внаслідок катастрофічного погіршення стану навколишнього середовища загальний рівень здоров'я населення України в останні роки різко знизився. Значно збільшилась кількість серцево-судинних захворювань, особливо інфаркту міокарда, ішемічної хвороби серця, судинних захворювань мозку, бронхіальної астми, цукрового діабету, алергічних захворювань та захворювань органів травлення, захворювання на рак. Порушилися генетичні процеси, народження дітей з різними спадковими хворобами збільшилось у 2—4 рази. Смертність перевищила народжуваність. Україна посіла перше місце в Європі за рівнем дитячої смертності. За останні роки тривалість життя чоловіків зменшилася з 64 до 57 років, жінок — з 74 до 70 років.

Для вирішення проблеми збереження здоров'я та працездатності людини, продовження її життя в масштабах держави створено систему охорони здоров'я (СОЗ), яка становить собою сукупність взаємопов'язаних підсистем: санітарно-профілактичні, лікувально-профілактичні, фізкультурно-оздоровчі, санітарно-курортні, аптечні, науково-медичні, санітарно-епідеміологічні.

Однією із стратегій системи охорони здоров'я є здійснення так званої первинної профілактики, яка є масовою та ефективною: наприклад, будівництво очисних споруд або відповідні зміни технологічного процесу на підприємствах, які забруднюють атмосферне повітря, веде до різкого зниження рівня злоякісних новоутворень, хвороб органів дихання, серцево-судинної системи та інших захворювань.

Другий напрям системи охорони здоров'я більш складний, бо він реалізується на індивідуальному рівні. Сутність вирішення цієї проблеми полягає у визначенні форм, методів і засобів профілактики, лікування, реабілітації, а також організації відпочинку людини.

Важливу роль у збереженні здоров'я населення має відігравати інформація про небезпеку навколишнього середовища.

На основі сказаного раніше можна зробити висновок, який грунтується на твердженні римського філософа Сенеки (4 p. до Р.Х. — 65 p. від Р.Х.): “Уміння продовжити життя — в умінні не скорочувати його”.