Валютні біржі та їх діяльність

Вступ

Вступ

ПЛАН

Дніпропетровськ 2013

ВАЛЮТНА БІРЖА

ТЕМА №5

Лекція

з навчальної дисципліни " Біржове право "

(лекція 2 години)

Для студентів ННІ права

Лекцію підготував Копєлєв І.Ю. – доцент кафедри господарсько-правових дисциплін ННІ права ДДУВС

Рецензенти:

Професор, доцент кафедри адміністративного права і діяльності Миронюк Р.В.

Приватний нотаріус, кандидат юридичних наук, доцент кафедри загально правових дисциплін Яровая Н.Г

Лекція обговорена та схвалена на засіданні кафедри господарсько-правових дисциплін ННІ права

“12” вересня 2013 р., протокол № 4

1. Валютні біржі та їх діяльність

2. Біржова валютна торгівля та ступінь валютного регулювання і контролю

3. Валютний кліринг: світовий досвід та його значення

4. Валютний ризик і управління ним

Висновки

РЕКОМЕНДОВАНА Література:

Нормативна література

1. Конституція України (розділи 1,11 та п. 14 ст. 92) //ВВР. 1996 p., №30, ст. 141.

2. Господарський кодекс України Хрінком.:-2004р.

3. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р.

4. Роз’яснення Президії Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов¢язаних із визнанням угод не дійсними” від 12.03.1999 р. №02.5/111

5. Роз’яснення Вищого Господарського суду України від 13.02.98 р. № 01-8/55 “Про деякі питання практики вирішення спорів пов’язаних із створенням, реорганізацією та ліквідацією підприємств”

6. Концепція функціонування і розвитку фондового ринку в Україні: Поста­нова Кабінету Міністрів України від 29 квітня 1994р. №277 //Державний інфор­мативний бюлетень про приватизацію. - 1994.

7. Концепція функціонування та розвитку фондового ринку України, схвале­на Постановою Верховної Ради України від 22 вересня 1995р. // Финансовая Ук­раина.- 1996.-№ 4.

8. Положення про державну комісію з цінних паперів та фондового ринку: Затверджено Указом Президента України від 12 червня 1995 р. № 446/ 95.

9. Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про господарські това­риства»: Закон України від 14 жовтня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України.- 1991.-№49.

10. Про внесення змін до Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»: Закон України від 9 липня 2001 р.// Відомості Верховної Ради України. - 2001.-№4.

11. Про Національну депозитну систему та особливості електронного обігу цінних паперів: Закон України // Державний інформативний бюлетень про при­ватизацію. - 1993. - №2.

12. Про приватизаційні папери: Закон України // Державний інформативний бюлетень про приватизацію. - 1992..V І.

13. Про прискорення приватизації біржового сільськогосподарського ринку: Постанова Кабінету Міністрів №1916 від 17 листопада 1995р. // Урядовий кур'єр.- 1996. - 9 січня.

14. Про товарну біржу: Закон України від 15 квітня 1992р. // Відомості Верхов­ної Ради України. - 1992. - №10.

15. Про цінні папери та фондовий ринок: Закон України // Державний інфор­мативний бюлетень про приватизацію. - 2000. — №8.

Навчальна, наукова та науково - практична література

1. Алехин Б.Й. Рынок ценных бумаг. Введение в фондовые операции. — М Финансы и статистика, 1991.

2. Антонов Н.Г. Денежное обращение, кредит и банки - М., 2000.

3. Балабанов И.Т. Риск менеджмента — М.. 1999.

4. Бродская Т., Карпухин Н., Луссе А. Макроэкономика - М., 2002.

5. Вексельное обращение: первые шаги // Экономика и жизнь.- 1991. - №52.

6. Вінник О. “Характерні риси господарських організацій”. Предпринимательство, хозяйство и право.- 2003- № 6

7. Васькович Й. Правосвідомість та її вплив на менталітет українського народу // Право України. — 2006. —№6. —С. 110.

8. В.А. Савельев. Гражданский кодекс Германии (история, система, институты). Учебное пособие. -М., 2000.

9. Гражданское право. В 2-х томах. Том 1. Учебник /Под редакцией Е.А. Суханова. -М.,2002

10. Гражданское право. В 2-х томах. Том 1. Учебник /Под редакцией Ю.К. Толстого, А.П. Сергеева. -М., 2001.

11. Гортюн В.Ф. Финансово-кредитный словарь - М., 1984.

12. Долан Э., Кэмпбелл К., Кэмпбелл Р., Деньги, банковское дело и денежно-кредитная политика. — М., 2001.

13. Дудяк Р., Бугіль С. Організація біржової діяльності: основи теорії і прак­тики: Науковий посібник. - Львів, 2003.

14. Жуков Е.Ф. Банки и банковские операции — М., 1997.

15. Жуков Е.Ф. Общая теория денег и кредита — М., 1995.

16. Кононенко І.В. Основи біржового права: Навчальний посібник.- К., Кондор, 2007р.-576с.

17. Красавина Л.Н. Денежное обращение и кредит капиталистических стран- М., 1999.

18. Красавина Л.Н. Международные валютно-кредитные и финансовые от­ношения. - М., 2003.

19. Кульчинський С. Біржове право. - К., 2003.

20. Лаврушин О.И. Банковское дело. - М., 1992.

21. Лысенко Ю.М., Рымарук А.И., Подь ИВ. Учасники фондового рынка: функция, организация деятельности. — К., 1998.

22. Мельник В.А. Ринок цінних паперів: Довідник керівника підприємства. -К., 1998.

23. Мартемьянов. В.С. Хозяйственное право. Курс лекций. В 2-х томах. Том 1. -М., 1999.

24. Мамубов В.К., Чувпило О.О. “Господарське право зарубіжних країн”- К., 2006.

25. Никологородский Д. “Крупные интегрированные структуры в промышленности”. ЭКО.- 1997- № 11

26. Оскольський В.В. Фондовий ринок України: Навчальний посібник. - К., 2004р.

27. Пилипенко А.Я., Щербина В.С. Господарське право (курс лекцій), 2004 р.

28. Пашкус Ю.В. Деньги: прошлое и современность. - Л., 1997.

29. Питер С. Роуз. Банковский менеджмент. — М., 2000.

30. Путруня Ю.Є. Непрофесійні суб'єкти ринку акцій України. - К., 2006.

31. Поляков В.П., Московкина Л.А. Основы денежного обращения и кредита - М., 1996.

32. Попондопуло В.Ф. Правовой режим предпринимательства. - СПб., 1994. 263—281

33. Правове регулювання товарних операцій на товарних біржах в Україні: Аналіз нормативно-правової бази // Право України. — 1999. — № 12.

34. Роуз П. Банковский менеджмент — М., 1996

35. Римское государственное право. Учебник /Под редакцией И.Б. Новицкого, И.С. Перетерского. -М., 1994.

36. Саблука П.Т., Шпичак О.М. Товарна біржа України: Аналіз діяльності: за­конодавче поле перспективи розвитку. - К., 2006.

37. Саблука П.Т., Шпичак О.М. Ціноутворення в умовах формування ринко­вих відносин в АПК. - К., 2005.

38. Севрук В.Т. Банковские риски. - М., 1995.

39. Снохацька О.М. Ф'ючерсні ринки. Історія, сучасність, перспективи ста­новлення в Україні. — Тернопіль, 2004.

40. Стоянова В.К. Финансовый менеджмент теория и практика. - М., 1996.

41. Шарп У. Александер Г., Бейли Дж. Инвестиции. - М., 1997.

42. Шакун В.І., Мельник П.В. Правові аспекти підприємницької діяльності. Київ. Джерела.- 2004 р.

43. Шемшученко Ю.С. Юридический справочник предпринимателя - К., 2003.

44. Фишер С., Дорнбуш Р., Шмалензи Р. Экономика. - М., 1999.

45. ФеврЛ. Бой за историю / Пер. с франц. — М.: Наука, 1989. — С.

46. Харрис Л. Денежная теория. - М., 1997.

47. Хохлов Е.Б., Бородин В.В.. Понятие юридического лица: история и современная трактовка. //Государство и право N 9. 2004.

48. Чикмар Ю. Правовий статус посередників на товарних біржах // Право України. - 2005. - № 2.

Залежно від рівня організації валютного ринку розрізняють біржовий та позабіржовий валютні ринки. Біржовий ринок представляють валютні біржі, а позабіржовий, який ще називають міжбанківський, - банки, фінансові установи, підприємства та організації.

Функції біржового ринку полягають, насамперед, у визначенні попиту та про­позиції валюти, встановленні валютних курсів, прогнозування їх динаміки, виз­наченні довідкових курсів валют, а також у формуванні певної стратегії і тактики центрального банку країни відносно фінансово-кредитної політики та системи валютного регулювання. За деяких обставин валютні біржі стають головною лан­кою міжбанківських операцій.

Валютна біржа - це організований ринок, дещо схожий з ринком цінних паперів (фондів - фондова біржа) чи товарів (товарна біржа).

Національна валютна система - це форма організації економічних відносин краї­ни, за допомогою яких здійснюються міжнародні розрахунки, утворюються та ви­користовуються валютні кошти держави. Основні елементи національної валют­ної системи визначаються національним законодавством.

Основні суб'єкти валютного ринку - великі транснаціональні банки, які ма­ють розгалужену мережу філіалів і широко використовують в операціях сучасні засоби зв'язку, комп'ютерну техніку.

Лекція містить такі питання: Валютні біржі та їх діяльність. Біржова валютна торгівля та ступінь валютного регулювання і контролю. Валютний кліринг: світовий досвід та його значення. Валютний ризик і управління ним.

Метою вивчення даної теми є з’ясування ролі, змісту, значення валютної біржі та її діяльності в Україні. Відповідно до мети, ставляться такі завдання: засвоєння студентами юридичної природи валютної біржі (поняття, структура та напрями її діяльності).

Міжнародні валютні відносини - одна з головних складових міжнародних еко­номічних відносин. Найважливішим елементом міжнародних валютних відносин виступає валютна система. Розрізняють національну та світову валютні системи. Остання розвивається на регіональному та глобально-світовому рівнях. У свою чергу, регіональні, світові та національні валютні системи активно взаємодіють між собою, утворюючи єдину цілісну систему міжнародних валютних відносин.

Функціональні особливості валютних відносин втілюються в історично-конкретних валютних системах, які є формою правової та інституційної організації валютних відносин.

Валютні відносини тісно пов'язані з внутрішніми грошовими відносинами. Тому еволюція міжнародних валютних відносин у специфічному вигляді повто­рює, як ми побачимо нижче, розвиток внутрішнього грошового обігу країн. Ра­зом з тим валютні відносини не виключають національного характеру грошового механізму окремих країн. У процесі поглиблення міжнародного поділу праці та розвитку економічних зв'язків відбувається інтеграція систем національних гро­шових відносин та світових валютних відносин, і функціональні відмінності між ними практично нівелюються.[25]

Національна валютна система - це форма організації економічних відносин краї­ни, за допомогою яких здійснюються міжнародні розрахунки, утворюються та ви­користовуються валютні кошти держави. Основні елементи національної валют­ної системи визначаються національним законодавством.

Найбільшими міжнародними валютними ринками, представленими сукуп­ністю банків, бірж і фінансових компаній, є ринки Лондона, Нью-Йорка, Токіо, Франкфурта-на-Майні, Парижа, Сингапура, Цюриха, Гонконгу.

Основними функціями валютного ринку є:

•реалізація валютної політики держави, спрямованої на забезпечення регулювання національної економіки та розширення зовнішньоекономічних зв'язків;

•сприяння поглибленню міжнародного розподілу праці та міжнародної торгівлі;

•визначення і формування попиту та пропозиції на іноземні валюти;

•своєчасне здійснення міжнародних розрахунків;

•регулювання валютних курсів;

•хеджування валютних ризиків;

•диверсифікація валютних резервів;

•одержання прибутку від операцій з валютою та валютними цінностями т

Основні суб'єкти валютного ринку - великі транснаціональні банки, які ма­ють розгалужену мережу філіалів і широко використовують в операціях сучасні засоби зв'язку, комп'ютерну техніку.

Банки та інші учасники валютного ринку пов'язані між собою у режимі реаль­ного часу за допомогою телефонних, телефаксних і комп'ютерних засобів зв'яз­ку. За допомогою мережі кореспондентських рахунків банки здійснюють переве­дення платежів від імпортера до експортера, а сучасні електронні й телекомуні­каційні можливості дають змогу переказувати кошти у будь-яку точку планети за лічені хвилини.[27]

Територіальне валютні ринки, як правило, прив'язані до великих банківсь­ких і валютно-біржових центрів, оскільки в багатьох країнах поряд із міжбанкі-вською торгівлею валютою існують і спеціальні валютні біржі, а встановлений на них курс називається офіційним валютним курсом.

Залежно від конкретних завдань, шо поставали перед незалежною Україною, в діяльності Національного банку можна умовно виділити три характерні етапи. Перший етап припадає на 1991 р. — жовтень 1994 p., період болісного пошу­ку цілісної концепції розбудови економіки нової незалежної держави, коли було закладено фундамент ідеології Національного банку, визначено її головні орієн­тири і пріоритети.

Другий етап охоплює часовий проміжок з жовтня 1994 р. до серпня 1996 р. Це був період суто прагматичних реформ, коли були створені й запушені в дію нові монетарні механізми, притаманні соціальне орієнтованій економіці.

• Третій етап розпочався з вересня 1996 p., коли було введено гривню як повноцінну національну валюту України.

Особлива роль НБУ як центрального банку держави яскраво проявилася г сумнозвісних подій у Росії 17 серпня 1998 p., коли було успішно реалізоване роблену стратегію діяльності на валютному ринку й ефективно використано ва­лютні резерви НБУ. Успішна діяльність Національного банку як головного суб'є­кта валютного ринку України цілком закономірно є результатом колосальної праці й таланту конкретних людей, що виявилося в утвердженні стійкої національної валюти держави як одного з найвагоміших компонентів її незалежності.

Серед комерційних банків найміцніші позиції на валютному ринку України займає Промінвесгбанк, де створена унікальна електронна система, що дає змогу вести розрахунки з єдиного кореспондентського рахунка. На сьогодні це най­більший банк України, фінансовий капітал якого, включаючи власний, становить І/З від усього банківського капіталу України. Практично в усіх великих містах банк має свої відділення.

І вересня 1998 р. в Україні було зареєстровано вже 219 комерційних банків, з яких діючих - 185, а решта 34 перебували у стадії закриття, санації або об'єднан­ня. За участю іноземного капіталу створено 27 банків (14 %), причому 8 з них ма­ють 100 % -й іноземний капітал.

ВИСНОВКИ З ПЕРШОГО ПИТАННЯ

Отже, валютна біржа - це організований ринок, дещо схожий з ринком цінних паперів (фондів - фондова біржа) чи товарів (товарна біржа).Міжнародні валютні відносини - одна з головних складових міжнародних еко­номічних відносин. Найважливішим елементом міжнародних валютних відносин виступає валютна система.

Дата добавления: 2014-01-04