Переведення та переміщення в галузі охорони здоров'я

Працівник зобов'язаний виконувати трудову функцію, визначену при укладенні трудового договору. Власник (або уповноважений ним орган) не має права вимагати від праців­ника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором (ст. 31 КЗпП).

Однак у процесі діяльності підприємств, установ, ор­ганізацій можливі події, які зумовлюють зміни в правовому статусі працівників. Вони можуть відбуватися у формі пере­ведення, переміщення працівника і зміни істотних умов праці.

Переведення — це доручення працівникові роботи, яка не відповідає професії, спеціальності, кваліфікації, посаді, обумовленій при укладенні трудового договору, з вивільнен­ням від встановленої угодою сторін роботи. Переведення поділяються: а) за часом - на постійні та тимчасові; б) залежно від місцевості — на переведення на тому ж підприємстві; на інше підприємство в тій же місцевості або в структурний під­розділ підприємства, що знаходиться в іншій місцевості (або на інше підприємство в іншій місцевості); в) залежно від іні­ціативи - на переведення з ініціативи працівника та з ініціа­тиви роботодавця.

Переведення працівника на іншу постійну роботу мо­жливі тільки за його згодою.

Тимчасове переведення на іншу роботу теж потребує згоди працівника, крім випадків, коли є підстави, передбачені у ст. 33 КЗпП: відвернення або ліквідація наслідків стихійно­го лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій, а також ін­ших обставин, що ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей. Переведення за цими підставами строком до одного місяця можна здійснюва­ти на роботу, яка не протипоказана працівникові за станом здоров'я, з оплатою праці за виконану роботу, але не ниж­чою, ніж середній заробіток за попереднім місцем роботи.

Стаття 34 КЗпП регламентує тимчасове переведення на іншу роботу у випадку простою. Простій — це призупинен­ня роботи, викликане відсутністю організаційних або техніч­них умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціаль­ності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підпри­ємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.

Від переведення працівника на іншу роботу слід відріз­няти переміщення. Переміщення - це доручення працівникові роботи на іншому робочому місці на тому ж підприємстві, в установі, організації або в іншому структурному підрозділі підприємства у тій же місцевості, доручення роботи на Іншому механізмі або агрегаті у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором (ч. 2 ст. 32 КЗпП).

Переміщення не потребує згоди працівника, воно здійснюється зазвичай в інтересах виробництва. Проте судова практика виробила правило, згідно з яким немотивоване пе­реміщення не допускається.

Зміна істотних умов праці (систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування не­повного робочого часу, суміщення професій, зміна розрядів і найменування посад та ін.) допускається у зв'язку зі змінами в організації виробництва та праці за умови, якщо працівник був повідомлений про це за два місяці (ч. З ст. 32 КЗпП)- Пра­цівник може не погодитися з такими змінами, і, якщо колишні істотні умови праці не можуть бути збережені, трудовий до­говір припиняється за п. 6 ст. 36 КЗпП.

Дата добавления: 2014-01-04