Основні відомості про еферентну іннервацію. Поділ еферентних нервів на холінергічні та адренергічні. Поняття про холіно- та адренорецептори

ВСТУП

Лікарські засоби, що впливають на еферентну іннервацію. Лікарські засоби, що діють у ділянці холінергічних синапсів

ТЕМА № 3.

(6 годин)

Для студентів відділення

фармація

Запоріжжя – 2013

Лекцію підготував:

Арефіна В.О. викладач, перша кваліфікаційна категорія, голова ЦМК природничо-наукової підготовки.

Рецензенти:

Тржецинська Н.І. – викладач-методист, вища кваліфікаційна категорія, директор медичного коледжу Запорізького державного медичного університету.

Схвалено на засідання циклової комісії природничо-наукової підготовки.

Протокол №___ від _______ 2013 року.

Література:

1. Нековаль І.В., Казанюк Т.В. Фармакологія: підручник. — К.: Медицина, 2011. — с. 171-192.

2. Скакун М.П., Посохова К.А. Фармакологія: підручник. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. — с. 80-94

3. Аксакова В.В., Зупанець І.А., Безугла Н.П. Фармакологія. — Х.: Видавництво НФаУ “Золоті сторінки”, 2003. — 502 с.

4. Казанюк Т.В., Нековаль І.В. Основи фармакології та загальної рецептури. — К.: Здоров’я, 2003. — 240 с.

Література для поглибленого вивчення:

1. Давидович О.В., Давидович Н.Я. Клінічна фармакологія з рецептурою. — К.: Здоров’я, 2004. — 282 с.

2. Державна фармакопея України. — Доп. 1 до першого видання. — Х., 2004.

3. Дроговоз С.М. Фармакологія на долонях: навч. посіб. — Х.: Видавничий центр ХАІ, 2009. — 112 с.

4. Дроговоз С.М. Фармакологія на допомогу лікарю, провізору, студенту: підручник-довідник. — Х.: Видавничий центр ХАІ, 2006. — 480 с.

5. Дроговоз С.М. Фармакологія-сіто! (Фармакологічна логіка: підручник). — Х.: Видавництво “СІМ”, 2009. — 232 с.

6. Клиническая фармакология: Учебник / С.А. Крыжановский. — 2-е изд., испр. — М.: Издат. центр “Академия”, 2003. — 400 с.

7. Клінічна фармакологія. Підручник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. І.А. Зупанця, С.В. Нальотова, О.П. Вікторова. — Х.: НфаУ: Золоті сторінки, 2007. — 348 с.

8. Компендиум 2008 — лекарственные препараты / Под ред. В.Н. Коваленко, А.П. Викторова. — К.: Морион, 2008. — 2270 с.

9. Фармакотерапия. Учебник для студентов высших учебных заведений 3 издат. / Под ред. академика Б.А. Самура. — Х.: Золотые страницы, 2008 — 800 с.

10. Фармацевтична опіка: курс лекцій / І.А. Зупанець, В.П. Черних, С.Б. Попов та ін. / За ред. І.А. Зупанця, В.П. Черниха. — Х.: Фармітек, 2006. — 536 с.

11. Машковский М.Д. Лекарственные средства — 16 изд., перераб., испр. и доп. — М.: Новая волна: Издатель Умеренков, 2010. — 1216 с.

12. Чекман І.С. Фармакологія. — К.: Вища шк., 2001.

Мета лекції:

Дидактична: Засвоїти класифікацію, фармакодинаміку та спектр застосування речовин, які впливають на функцію холінергічних синапсів; принципи лікування в разі отруєння ФОС, атропіном, нікотином, мускарином; правила зберігання препаратів цієї групи.

Виховна: Формувати у студентів відповідальність за знання доз препаратів та шляхів їх уведення, особливо під час надання невідкладної допомоги в разі кольок, гіпертензивного кризу, нападів бронхіальної астми, колапсу, пригнічення дихання.

Знання препаратів цієї групи дуже важливе, оскільки їх широко застосовують при глаукомі, бронхіальній астмі, виразковій хворобі шлунка, для надання невідкладної допомоги в разі гіпертензивного кризу, кольок, пригнічення дихання, для розслаблення скелетних м’язів під час операцій.

ПЛАН ЛЕКЦІЇ 3л1:

1. Основні відомості про еферентну іннервацію. Поділ еферентних нервів на холінергічні та адренергічні. Поняття про холіно- та адренорецептори.

2. Класифікація лікарських засобів, які впливають на еферентну іннервацію.

3. М-холіноміметики (пілокарпіну гідрохлорид, ацеклідин). Механізм дії. Вплив на розмір зіниці ока, серце, секреторні органи, тонус м’язів. Показання до застосування. Побічні дії.

4. Н-холіноміметики (цититон). Особливості дії, застосування. Токсична дія нікотину. Шкідливість куріння для організму. Лікарські препарати, що полегшують відвикання від куріння (табекс, нікоретте).

До еферентних нервів належать рухові (соматичні), які іннервують скелетні м'язи, і вегетативні, які регулюють функції внут­рішніх органів.

Вегетативні нерви на відміну від соматичних перериваються у нервових вузлах (гангліях) і складаються з пре- і постгангліонарного волокон. Соматичні нерви не перериваються і мають одне волокно.

Вегетативні нерви поділяють на симпатичні і парасимпатичні. Вони відрізняються за місцем виходу з ЦНС, місцем розташуван­ня ганглій (симпатичні — знаходяться поблизу від місця виходу з ЦНС, а парасимпатичні — поблизу органів).

Симпатичні і парасимпатичні нерви протилежно діють на функції внутрішніх органів. Це пояснюється тим, що із закінчень нервів виділяються нейромедіатори (трансмітери) — речовини, які є переносниками нервового збудження. Нерви, з яких виділя­ється нейромедіатор ацетилхолін, називають холінергічними, а нерви, з яких виділяється норадреналін, — адренергічними.

Синапс — це місце контакту між двома нейронами або між нер­вовими закінченнями й ефектором (виконавчим органом). Синапси, в яких виділяється ацетилхолін, називають холінергічними, а в яких норадреналін — адренергічними.

Холінергічний синапс складається з пресинаптичної і постсинаптичної мембран, між якими розташована синаптична щіли­на. У пресинаптичних закінченнях холінергічних нервів є пухир­ці (везикули), в яких виробляється медіатор ацетилхолін, що надходить у синаптичну щілину і потрапляє на постсинаптичну мембрану, де взаємодіє з холінорецепторами. Внаслідок цього ви­никає деполяризація постсинаптичної мембрани — потенціал дії, який спричинює зміну функції ефектора. Після взаємодії ацетил­холін руйнується ферментом ацетилхолінестеразою.

Дата добавления: 2014-01-04