Роль та функції ринку фінансових послуг

Метою утворення та функціонування фінансового ринку є акумулювання та ефективне розміщення заощаджень в економіці, стан якої, у свою чергу, значною мірою зумовлений ефективністю переливу інвестиційних коштів від тих, хто має заощадження, до тих, у кого на даний момент є потреба в капіталі. Чим різноманітніша, з точки зору суб’єктів і розмірів, структура заощаджень та можливостей інвестицій, тим більшою є необхідність в існуванні фінансового ринку.

Фінансовий забезпечує вільний рух фінансових ресурсів за допомогою його суб’єктів.

В умовах функціонування ринку фінансових послуг потрібно набагато менше часу для задоволення фінансових потреб суб’єктів господарювання, інших споживачів, яким потрібні додаткові кошти, а за допомогою обігу цінних паперів забезпечується висока ступінь і якість задоволення потреб підприємств, держави, населення.

Значення фінансового ринку:

1. Є можливість інвестувати грошові кошти, збільшити виробничі потужності, накопичувати капітал, отримувати прибутки.

2. Полегшується розвиток підприємств.

3. Перелив капіталу на цих ринках сприяє прискоренню розвитку НТП, впровадженню нової техніки, технології, що в свою чергу сприяє руху капіталу.

4. Дозволяє цивілізованим способом покривати бюджетний дефіцит.

Сутність та роль фінансового ринку в економіці держави найбільш повно розкривається в його функціях, основними з яких є:

1. Мотивована мобілізація заощаджень приватних осіб, при­ватного бізнесу, державних органів, зарубіжних інвесторів та трансформація акумульованих грошових коштів у позичковий та інвестиційний капітал.

2. Реалізація вартості, втіленої у фінансових активах, та ор­ганізація процесу доведення фінансовихактивів до споживачів (покупців, вкладників).

Функція фінансового ринку, що полягає в організації про­цесу доведення фінансових активів до споживача, виявляється че­рез створення мережі різноманітних інститутів з реалізації фінан­сових активів (банків, бірж, брокерських контор, інвестиційних фондів, фондових магазинів, страхових компаній і т.п.). Її завдан­ня полягає в створенні нормальних умов для реалізації грошових ресурсів (заощаджень) споживачів (покупців, вкладників) в обмін на фінансові активи, що їх цікавлять.

3. Перерозподіл на взаємовигідних умовах грошових коштів підприємств із метою їх ефективнішого використання.

Задовольняючи значний обсяг і широке коло інвес­тиційних потреб господарюючих суб'єктів, механізм фінансового ринку через систему ціноутворення на окремі інвестиційні інстру­менти виявляє найбільш ефективні сфери і напрями інвес­тиційних потоків з позицій забезпечення високого рівня дохідності капіталу, який використовується із цією метою.

4. Фінансове обслуговування учасників економічного круго­обігу та фінансове забезпечення процесів інвестування у вироб­ництво, розширення виробництва та дольової участі на основі визначення найбільш ефективних напрямів використання капіта­лу в інвестиційній сфері.

Зміст функції фінансового забезпечення процесів інвесту­вання полягає в створенні фінансовим ринком умов для залучен­ня (концентрації) підприємцем фінансових ресурсів, необхідних для розвитку виробничо-торгового процесу. Процес залучення фінансових ресурсів містить у собі як накопичення капіталу, так і взяття його в борг (позика), у найм (селенг).

5. Вплив на грошовий обіг та прискорення обороту капіта­лу, що сприяє активізації економічних процесів.

Сутність функції впливу на грошовий обіг зводиться до створення фінансовим ринком умов для безупинного переміщен­ня грошей у процесі здійснення різноманітних платежів і регулю­вання обсягу грошової маси в обігу. Через дану функцію здійснюється реалізація на фінансовому ринку грошової політики держави. Від усталеності грошового обігу залежить уста­леність фінансового ринку.

6. Формування ринкових цін на окремі види фінансових ак­тивів.

Ринковий механізм ціноутворення на фінансовому ринку протилежний державному, хоча і перебуває під певним впливом державного регулювання. Він дозволяє повністю врахувати по­точне співвідношення попиту і пропозиції за різними фінансови­ми активами, яке формує відповідний рівень цін на них; макси­мальною мірою задовольнити економічні інтереси продавців і покупців фінансових активів.

7. Страхова діяльність та формування умов для мінімізації фін. та комерційних ризиків.

Фінансовий ринок виробив власний механізм страхуван­ня цінового ризику (і відповідно систему спеціальних фінансових інструментів), який в умовах нестабільності економічного роз­витку країни та кон'юнктури фінансового і товарного ринків дозволяє знизити до мінімуму фінансовий та комерційний ризик продавців і покупців фінансових активів і реального товару, пов'язаний зі зміною цін на нього. Крім того, в системі фінансо­вого ринку отримала широкого розвитку пропозиція різно­манітних страхових послуг.

8. Операції, пов'язані з експортом-імпортом фінансових ак­тивів; інші фінансові операції, пов'язані із зовнішньоекономіч­ною діяльністю.

9. Кредитування уряду, місцевих органів самоврядування шляхом розміщення урядових та муніципальних цінних паперів.

10. Розподіл державних кредитних ресурсів і розміщення їх серед учасників економічного кругообігу.

Дата добавления: 2014-01-04